Євромайдан на Волині: маленька частина великої історії

Євромайдан на Волині: маленька частина великої історії

Юлія Прянек, 17 років, студентка:

– В Луцьку на Євромайдані я була з 22 листопада. Але свідомо налаштованою громадянкою стала не сьогодні і не вчора. Як член молодіжної націоналістичної організації, давно вже відстоюю патріотичні ідеї. Як тільки ми дізналася про те, що підписання угоди у Вільнюсі під загрозою, закликали: «Люди! Треба щось робити!» Я без вагань долучилися до акції на підтримку євроінтеграційних прагнень України. Відразу хотіла їхати до Києва. Але мама заборонила, оскільки я неповнолітня. Тому свою громадянську позицію лишилася відстоювати на Волині і Євромайдан тримати тут, у Луцьку.

Оскільки закордонного паспорта ще не маю, то за межі нашої держави не виїжджала. Проте це й не обов’язково робити, аби зрозуміти: Росія нас давить, принижує, обмежує наші права як суверенної держави. Так є і так було багато віків. Натомість ЄС – це союз, у котрому цінується думка кожної країни-члена. ЄС – це співдружність рівноправних держав. Окрім того, мені та друзям, із якими разом вистояли на майдані, хочеться жити так, як нашим ровесникам на Заході. Мій тато має фірму в Чехії, постійно розказує, наскільки високий там рівень життя, наскільки хороші дороги. У нас теж так буде. Має бути. І ми, сподіваюся, стали частинкою історії, яка приведе нас до омріяного майбутнього.

Віктор Кінаш, 66 років, військовий у відставці:

– На Євромайдан мене серце покликало. До речі, я, мабуть, один із небагатьох там присутніх, брав участь у Помаранчевій революції. І не просто брав, а був серед перших трьох активістів, котрі дев’ять років тому розгорнули намети на Театральному майдані. Хоча не всі з тодішніх гасел стали реальністю, я все одно вірю: Україна буде жити по-новому! Чому обираю саме європейський шлях? Бо хочу, аби мої сини, котрі сьогодні не можуть працевлаштуватися й змушені їздити на заробітки в Польщу, врешті отримали стабільність. Щоб молодь – розумна, дипломована – не перетворювалася на закордонних рабів.

Як живуть мої ровесники, наприклад, у Німеччині? Так, що нам і не снилося! Захотів – удома господарюєш. Захотів – у морський круїз вирушив. Там на пенсії життя тільки починається, а в нас – закінчується. Змін вимагає система охорони здоров’я. В ЄС людина має страховку і не переживає, що грошей на лікування не вистачить. Натомість українському пенсіонерові часом легше померти, ніж вилікуватися.

Коли у відпустку мій син прийшов з армії в розірваних чоботах і наполовину зчухраною підошвою, я разом із ним поїхав до командира й запитав: «Невже так мають виглядати захисники Вітчизни?! Сором і ганьба такому війську». Думаю, зі вступом України до ЄС ми будемо спокійні за нашу територіальну цілісність і зможемо не боятися «випадів» у наш бік Росії чи будь-якої іншої держави. Так, на все це знадобиться час. І це не буде манна небесна. Але знаю, ми зуміємо пройти всі перепони. Вірю, що зможемо, як поляки чи балтійці, стати частинкою євроспільноти.

Олексій Безіменний, 23 роки, громадський діяч:

– Тут я був із першого дня. Причому мене не агітували ні друзі, ні рідні. Вийти на мітинг примусила совість. Бо не можу і не хочу миритися з тим, що в Україні не виконуються закони, що їхні порушники лишаються безкарними, що людина в нас розглядається тільки як електорат. Якщо за кордоном депутата чи урядовця звинуватять у якомусь злочині, він іде у відставку. У нас – продовжує жити, радіти і ставитися до простих людей, ніби ми бидло.  Так не повинно бути! Влада – це делеговані нами особи, обов’язок котрих – поліпшувати життя кожного українця. А виходить: життя вони поліпшують лише собі. Мої тітка, брат, друзі вже багато років їздять за кордон. На власні очі бачили, який там рівень достатку, яка платоспроможність громадян. Враження тільки позитивні. Звісно, в Євросоюзі також є проблеми. В тих же Греції. Іспанії, Португалії. Але те, що в них проблема, в українців – за щастя.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.


 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (8) - 57.1%
Пізно (1) - 7.1%
Яка різниця? (1) - 7.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (3) - 21.4%