Добродій і дівчинка Єва

– Ох, знову ці прошаки приперлися, – злиться. – Як вони мені набридли! Вже кожного дня приходять, щоб я їх накормила і допомогла. Кажу одразу: з моїх рук вони не отримають ні копійки, а якщо й будуть ще дужче просити, взагалі таткові розкажу і тато за допомогою грошей посадить їх усіх в’язницю!» 

Ніхто й ніколи не подумав, що дівчинка буде такою недоброю, адже її батьки були для села справжніми захисниками, вони завжди допомагали усім й ніколи не вихвалялися своїм багатством. 

Щось я заговорилася потрібно вже, напевно, розповісти що ж все-таки сталося з Євою?

То був різдвяний вечір. Єва, як завжди, вихвалялася перед друзями своїм новим гаджетом. Через декілька хвилин матуся каже:

– Ну що ж, повеселилися і досить… Закінчуйте гратися і розходьтеся по домівках, адже усім вже пора спати.

– Мамо, ми ще трохи пограємося! – просить Єва.

– Ні, доню, проводжай друзів і готуйся спати!

Єва обурено глянула на маму, повернулася до друзів і каже: 

– Чули маму? Тож вимітайтесь!

Голосно гримнула дверима й пішла в кімнату, сидить й раптом перед нею з’являється дух і запитує:

– Це ти Єва?

– Авжеж це я! А ти хто такий і навіщо приперся!

– Я дух Добродій. З небес я спостерігаю за людьми, за їхніми хорошими і поганими вчинками. Я довго спостерігав за тобою і твоя поведінка, зізнаюся щиро, мені дуже не сподобалася… Якщо ти за три дні не змінишся в кращу сторону, я буду вимушений...

– Що-що? Та ти, мабуть, з глузду з’їхав… – розсердилося дівча і тупнула ніжкою. – Хто ти такий, щоб мені погрожувати! Ось зараз я зітру тебе у порошок…

І зробила крочок до незвичного гостя… 

– Пробач! – скрушно мовив Добродій. – Та я вимушений змінити твоє життя!

Сказавши це, дух зник, ніби його й не було у цій кімнаті. А Єва небавом і зовсім забула про дивного гостя та його попередження. Отож минуло три дні, а Єва і зовсім не збиралася міняти свій характер та поведінку. І ось третьої ночі дівчинці приснилось, що їх сім’я стала бідною. Прокинувшись, Єва сміялася й казала: «Я, мама і тато станемо злидарями!.. Ха-ха-ха!». 

Та щойно покинувши свою кімнату, Єва побачила дуже убогу сільську хатину. – Що за диво?!. – а розглянувшись доокіл, вибігла з хати, подумавши, що то якийсь жарт. 

Та з двору видовище було ще моторніше. І ніде ні душі. Єві стало жаль самої себе і вона тихенько заплакала.

А потім побігла у ліс, сіла під сосну й стала пальчиками терти оченята. На її плач збіглися усі лісові звірі.

Побачивши їх, дівчинка витерла сльози й з усмішкою глянула на маленького, біленького кролика, що сидів позаду усіх й дивився своїми маленькими очима-намистинками. Єва зрозуміла, що кролик замерзає, вона узяла його й зігріла своїм кожушком. Потім встала і пішла до хатки. Там взяла у своїй кімнатці кожушки, яких у неї було достатньо, та й стала роздавати людям, які потребували цього, адже вона почала розуміти їх, тому що сама опинилася у такій ситуації. Перед сном Єва помолилася і перед нею  з’явився дух Добродія. Він глянув на дівчинку і сказав:

– Ти змінилася!.. Ти стала добрішою і чемнішою… Ось уже й інші люди говорять про твої добрі вчинки...

– Дякую! Але не треба мене так хвалити, – знітилася дівчинка. – Я просто зрозуміла, у якому стані знаходяться ці люди, і вирішила їм трішки допомогти.

– Я поверну твоє життя, яким ти жила раніше, але з умовою, що ти зостанешся такою доброю, як зараз! Добре?

– Звісно, пане Добродіє.

Змахнувши рукою дух зник і все стало на свої місця. Єва теж стала захисницею села. Разом із батьками вона збудувала притулок для бідних, де вони могли зігрітися й поїсти. Єва подобрішала.

Через дванадцять років перед вже дорослою Євою з’явився дух Добродія, глянув на неї й усміхнувся. Вона зробила те саме, потім дух сказав:

– Ти найдобріша!

Єва усміхнулася й відповіла: «Дякую, що змінив моє життя у кращу сторону, без тебе я б не зрозуміла, що таке бідність, холод, голод й насмішки... Просто ДЯКУЮ.

Дух зник і залишив браслетик із надписом «Найдобрішій Дівчині На Світі...Єві»