→Архів

Де справа про розбитий літак?

Майже три місяці минуло відтоді, як у Ковельському р-ні сталася авіакатастрофа. У результаті падіння біля с. Скулин загинули двоє громадян України, а на місці надзвичайної події було виявлено велику партію цигарок білоруського виробництва.

Розслідуванням справи зайнялися транспортна прокуратура і управління МВСУ на Львівській залізниці. Проте ні перші, ні другі не спішили надавати інформацію. В день падіння «Ан-2» журналістам узагалі заборонили наближатися до розбитого літака. І це зрозуміло.

Бо згодом з неофіційних джерел вдалося з’ясувати: біплан польського походження в Україні використовувався нелегально. Прикріпивши номери розбитого на Житомирщині літака, скулинський двійник курсував просторами не лише України. А ящики з білоруськими цигарками недвозначно натякали на причетність «Ан-2» до контрабандного промислу.

Проте навіть за місяць після трагедії правоохоронні органи не захотіли пролити світло на надзвичайну подію. Навіть на запитання, скільки часу і які кордони перетинав літак, волинський прокурор із нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Олег Лісовецький сказав, нібито ми цікавимося фактами, які ще тільки належить довести.

І це при тому, що спостережливі мешканці с.Скулин упродовж тривалого часу бачили за селом літака, чули роботу його двигуна і неодноразово спостерігали за «Мерседесом», який їхав у сторону закинутого аеродрому або перед вильотом «Ана», або після його посадки.

У відмові надавати коментарі правоохоронці посилалися на відсутність результатів експертизи Національного бюро розслідувань, якому для отримання повних даних виділялося 60 днів.

Термін давно вже вийшов. Утім і зараз транспортна міліція інформації не надала. Бо справа, виявляється, із Києва до місцевих правоохоронців кримінальна справа не повернулася.

Як вдалося з’ясувати «Волинській газеті», падінням «Ан-2» тепер займається Служба безпеки України. «Чому?» – запитаєте. Бо під час розслідування таки вдалося довести причетність пілота й пасажира до правопорушення куди масштабнішого, ніж «Порушення правил повітряних польотів, що спричинило загибель людей»» (саме за такий злочин було розпочате кримінальне провадження, а факт був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Із достовірних джерел стало відомо, що до ст. 281 ч. 3 Кримінального кодексу України у скулинській справі додалася ще одна – ст. 334 «Порушення правил міжнародних польотів». Тобто перетин кордону все-таки мав місце. За що, очевидно, й поплатився посадою керівник прикордонного відомства Республіки Білорусь.

Про причетних до незаконних міжнародних польотів із української сторони – мовчанка. Як зрештою, із польської, куди, швидше за все, і прямували контрабандні цигарки.

Спеціалісти СБУ наразі не готові прояснити ситуацію. Кажуть: аби отримати повну доказову базу, надіслали велику кількість інформаційних запитів. У які відомства і яких держав – таємниця.

Хоча ми довідалися, що «листи щастя» від СБУ надійшли, приміром, до керівництва Луцького прикордонного загону.

Факт отримання запиту від Служби безпеки України підтвердив заступник начальника Луцького загону – начальник штабу Олег Шевченко. Які саме запитання значилися в запитах, підполковник не уточняв: мовляв, усі вони зводилися до натяку про нібито погану охорону державної межі. Але як працівникам спецслужб, так і журналістам «Волинської газети» Олег Петрович пояснив: зелені кашкети контролюють кордони України на поверхні землі та води. А все, що на ділянці кордону відбувається під землею, над землею, під водою, – в компетенції Збройних сил України.

– Єдине, що ми зобов’язані зробити в разі виявлення якихось порушень кордону в повітряному, підводному чи підземному просторі, – так це оперативно повідомити армійське керівництво, – зазначив Олег Шевченко.

Такий вид співпраці, за словами підполковника, ефективно функціонує на теренах Закарпаття. Бо саме там порушники кордону досить часто використовують повітряний транспорт, аби переправити контрабандний товар.

– Там чітко відпрацьована схема боротьби з «авіапорушниками», передбачено відеофіксацію моменту їх затримання та вилучення забороненого товару. Всі ці заходи є обов’язковими для отримання доказової бази й відповідно – притягнення злочинців до відповідальності, – пояснив начальник штабу Луцького загону.

Проте для Волині, зазначає керівник, застосування контрабандистами авіатранспорту не є типовим.

– Від початку року на ділянці, яку охороняє Луцький прикордонний загін, можна говорити лише за два подібні факти. І то – підозру на них. Один раз наші вартові чули гул, подібний до звуку мотора дельтаплана. В другому випадку бачили силует апарата, який летів дуже низько над землею. А щодо притягнення осіб до відповідальності, то лише житель Ратнівського району був покараний за несанкціоновані польоти на території прикордонних районів (у тому випадку використовувався мотодельтаплан). Утім, – зазначив Олег Шевченко, – свою причетність до перетину державної межі із застосуванням авіатехніки чоловік категорично заперечив. Адже чудово знав: доказової бази в нас просто не існувало. А придбання мотодельтаплана затриманий пояснив потребою обприскувати поля.

Після отримання такої інформації виникло до прикордонників запитання: невже й на українсько-польській ділянці (яка водночас є межею з Європейським Союзом) нема достатнього устаткування для визначення рухомих об’єктів (а в разі потреби – їх знешкодження)?

– Наші польські колеги мають тепловізійні комплекси відеоспостережень. Ці прилади фіксують наявність об’єктів у повітряному просторі. Та коли йдеться за рухому точку, то визначити відстань до неї можна лише приблизно. Бо, – пояснив Олег Шевченко, – з тепловізійного комплексу промінь доходить до точки, повертається назад і каже про відстань до неї в конкретну мить. Але датчик не визначає, в повітряному просторі якої держави перебуває рухомий об’єкт.

Що ж до чуток про перехід волинських контрабандистів до повітряних методів роботи (коли до дельтаплану кріпляться ящики з цигарками, під покровом ночі перелітають через кордон, прямо з повітря скидаються на обумовлену територію, а сам дельтаплан, навіть не приземляючись, повертається на простори Волині), то прикордонники запевняють: ні українські вартові, ані їхні білоруські та польські колеги подібних порушень не фіксували.

Відтак про скулинський «Ан-2» світла пролилося не багато. І це при тому, що неофіційні джерела давно вже розповіли: біплан упав тому, що транспортував непосильну для своїх потужностей кількість цигарок. Через перевантаження машини і погану видимість (усе відбувалося вночі) пілот допустив помилку під час посадки, недотягнувши метрів із 600 до аеродрому літак, колесами зачепився за землю й на швидкості став перекидатися. У результаті – навпіл розламаний біплан, розкидані ящики з товаром Гродненської тютюнової фабрики, що в Республіці Білорусь, та двоє загиблих.

А найголовніша в цій трагедії таємниця – хто ж організував, контролював і кришував цей небезпечний бізнес – так і лишається не розкритою.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

На фото автора: цигарки ціною в життя; скулинський двійник розбитого на Житомирщині літака теж завершив трагічно.