Це – твоя матір

– Оце моя мама,  сестра і подруга. 

Зізнаюся, я щиро позаздрила нашій коліжанці. Що вона відчула в цій кароокій італійці з сивиною, родинне тепло чи приязнь,  в оселі – домашню пристань...  Це правда, Олівана дозволяла нашим українкам деякий час перебувати в її домі. Ми за це її любили, незважаючи на  її хворобливе поводження. Ми обкладали її шоколадом, цілували  її руки та обличчя в знак подяки. Вже й Олівана почувалася  нарівні, часто давала свої поради.

В Україні святкували  день Матері, а ми збігалися до Олівани з порога вітати підряд. Італійці собі по-своєму святкують ввечері за столом з краплею кави у чашечці.

Деякий час я носила в пам’яті ці  порівняльні Ганнусині слова про матір. В багатьох з нас матері  вже не стало, а Гані ось як поталанило з роботою. Одного літнього вечора, коли весь туристський люд з перевантажених європейцями пляжів майже опівночі оживає на вулицях Белларії, я  простувала біля кієзи – їхньої церкви. Пірнула й собі в гурт, де надибала кілька десятків книг на розкладці. В серці тенькнула якась знайома нотка: я ж бо впізнала на титулах, що це не інакше як  християнсько-релігійні видання. Найрізноманітніший вибір, очі розбігаються. Італійською мовою праці, дослідження отців католицької церкви. Найсучаснішого техноцифрового друку – інша періодика. Мої очі зупинилися на одній з тоненьких. На перших порах я вже зуміла прочитати її титул, і вона сама просилася  в руки. Був малюночок з розіп’ятим  Ісусом –сином на хресті, де плакала згорьована  свята Мадонна.

«Ecco  tua  Madr»– стояв заголовок. «Ось  твоя Матір!» – влучило в  самісіньке серце. З цієї пори я раз і назавжди зрозуміла, що в  Італії я тепер не буду самотня . Зі мною повсюди  перебуватиме  наша Матір світу. Найдужче захотілося швидше засвоїти італійську мову, щоби зуміти прочитати працю падре Фаустіно Оссанна . Осінньої пори поза роботою я відвідувала курси  і досягла своєї мети. 

«Ecco  tua  Madre»     «Ось  твоя Матір»

 Ісус помер на хресті.  Знаходяться поруч Його Матір, сестра з іншою донною. Є ще також Іван, єдиний з учнів, хто не тікав.

Ісус бачить свою Маму й промовляє. Іван слухає й передає потім слово: ”Донно, це – Твій син.” Слово сказане Своїй Матері, проте  є для нас, для мене, для тебе ідеалізовано присутнє поруч, але за хреста, щоб бути всередині, приєднавши з цієї миті шлях до життя, щоб досягти мети.

І Марія, що промовисто вже сказала своє „так”.– Радуйся, Маріє, повното вдячності, Господь з Тобою.

З тієї пори я підросла ще на одну висоту голови. Я вільно могла розмовляти з італійцями: господарями, їхніми немічними, просто перехожими. Завдяки молитвам до Пресвятої Богородиці – моєї матері, мамочки, матусі так і вижила між католиками – людьми надзвичайної доброти. Нас поєднала любов і віра до Матері світу, а їхньої Мадонни.