Секрети чорнобривців

Посіяні у відкритий ґрунт чорнобривці квітують довго – із середини літа аж до заморозків. Позитивним моментом у вирощуванні цієї квітчасто-декоративної культури є можливість регулювання періоду цвітіння. На розсаду насіння висівають у теплиці із січня по квітень. Якщо посіяти насіння сортів «Кармен», «Жовтий карлик», «Марієтта», то квітучу розсаду можна отримати вже у квітні-травні. Вирощують чорнобривці і безрозсадним способом, на постійне місце їх висівають наприкінці квітня-початку травня.

Чорнобривці ростуть практично на всіх типах ґрунтів, що мають достатню вологість. Дуже активно реагують на внесення під попередню культуру в незначній кількості органічно-мінеральних добрив. Внесення органіки, мінеральних добрив безпосередньо в рік вирощування є причиною нерівномірного росту, внаслідок чого рослини одного сорту виходять різної висоти.

Такі сорти довгоквітучих невисоких чорнобривців, як «Купідон», «Фестиваль», «Гном», «Урсула» та ін., можна перед заморозками пересадити в горщики й занести в прохолодне світле приміщення, де вони будуть квітувати ще протягом 1,5-2 місяців.

Відстань між рослинами при посадці залежить від високорослості. Висота чорнобривців прямостійних – 30-90 см, чорнобривців відхилених – 15-30 см, чорнобривців тонколистих – 15-20 см. Високорослі сорти саджають на відстані 50 см, середньорослі – 30 см, між низькорослими квітами відстань має бути 15-20 см.

На першому плані красиво виглядають низькорослі чорнобривці, а високорослі, навпаки, звучать яскравим акордом у центрі або на другому плані.

Чорнобривці допоможуть підготувати ґрунт під посадку троянд – вони дуже ефективно усувають нематод. Тому не тільки красиво, але й корисно висаджувати в саду або на городі чорнобривці. Також зменшують кількість і гнітять ріст нематод майорці, красолі.

У чорнобривців своєрідний аромат, котрий дехто любить, а дехто, навпаки, не виносить. Саме запах дозволяє використовувати чорнобривці для захисту овочевих грядок від навали шкідливих комах.

Говорячи про корисні властивості чорнобривців, не можна не сказати про лікарське застосування цієї рослини. Водний настій чорнобривців, а якщо точніше, їх квіткових кошиків, в народній медицині визнаний як потогінний, сечогінний і протиглисний засіб (1 столову ложку висушених квіток треба залити склянкою звичайної води і потримати приблизно 8-10 годин на водяній бані).

Чорнобривцями восени можна замінити культури, які рано відцвітають і втрачають декоративність. Вони невибагливі, світлолюбні, але добре переносять і тінь. Їхні квіти містять у великій кількості вітаміни С, Е, D. Тож Їх використовують як пряність, готують з них чаї.