Генетичний код України

Вишиванку здавна вважають національним одягом і народною гордістю, протестом проти існуючої культури мас і станом української душі. Мода на наші етно-вишиванки множиться по всьому світу.

Сьогодні, безперечно, дуже важко знайти справжню вишиванку, проте наша культура, як птах Фенікс, відроджується з попелу, і тому багато українських майстринь відтворюють неперевершені техніки оздоблення сорочок з бабусиних скринь. Не стають винятком і волинські мотиви. Сучасне переосмислення традицій у поєднанні з прадавніми орнаментами народжує нові речі, які легко вмонтовуються у темп ХХІ ст.

За багатовікову історію розвитку вишивки люди не раз помічали вплив різноманітних візерунків на життя та долю людини. Шляхом нанесення таємничих зображень на тканину кожен намагався змінити своє життя на краще, уникнути біди, вплинути на одужання, привернути любов і т. д. Саме так і з’явилися на світ загадкові прикмети, пов’язані з вишивкою, до яких більшість майстринь прислухається навіть сьогодні.

Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду – дві основні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії – сонячну і водну. Восьмикутний квітка або розетка позначає Сонце, а малюнок у вигляді згорнутого вужа – Воду.

Наші пращури вірили, що вишиванка захищає людину не лише від негоди, а й від ворожих сил. Вважалося, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником прихованої в людині магічної сили і водночас – це оберіг. 

Народна вишивка – це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. І наше завдання – не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

Цікавий та пізнавальний захід підготували студенти груп ТК-22, Т-22, ТК-21 разом з їхніми керівниками Оксаною Таранчук, Іванною Косовою та Тетяною Русецькою.

Захід був спрямований на виклик у студентів інтересу до історичного минулого, до вишиванки та спонукання молоді до відновлення національних традицій, їх збереження і впровадження в життя.