Пуща національного значення

Пуща національного значення

З директором Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» ми зустрілися після реконструкції бою вояків УПА з німецькими карателями. Ігор Квач охоче погодився на інтерв’ю нашому виданню.

– Наш парк від початків свого створення виступив ініціатором цього фестивалю. Хоча як юридична виник у 2010 р., згідно Указу Президента Віктора Ющенка. Я став його директором, перемігши у конкурсі інших претендентів, у кінці 2015 р. Через рік ми підтримали ідею вірян цуманського благочиння на чолі з отцем Тарасом Манелюком про проведення такого заходу в Холоневичах, звідки, власне, й був родом «Перець». Анатолій Дорошук уже приєднався до організації заходів, коли  став головою об’єднаної територіальної громади. Ось так і народився наш фестиваль «Криївка Перця». Він у першу чергу пропагує ту історію, яку пройшов наш народ на шляху до своєї Незалежності. Це дійство започаткувалося напередодні відзначення ювілею Колківської республіки, яка роки війни організувалася на теренах Ківерцівського р-ну і, як я завжди кажу, діяла на теренах Великої Волині.
Усі бійці, які були разом із нашим земляком Василем Чепелюком (псевдо «Перець»), підпорядковувалися керівництву Колківської республіки. Воно й координувало їхні дії. З цього приводу працівники Цуманської пущі виготовили ряд банерів, які дихають історією і відтворюють події давно минулих літ. І ми, і молодь, маємо пам’ятати, якою ціною здобувалася наша Незалежність. Звичайно, що вся ця історія подається у стислому вигляді. Усі, хто віддав своє життя за щасливе майбутнє України, заслуговують на пошанування. Молоде покоління повинне не тільки знати про них, а й продовжувати та примножувати їх традиції. Україна має бути у серці кожного з нас! Саме з її ім’ям та заради неї клали своє життя на вівтар перемоги кращі з кращих української нації. 
Потрібно зберегти державу, яка дісталася нам жертовною боротьбою, хоча боротьба ніколи не буває безкровною. В усі періоди життя українцям мріялося про волю, соборність та самостійність. Тепер маємо берегти Незалежність як зіницю ока та примножувати наші національні цінності, вшановувати людей, які відстоювали і відстоюють Українську державу.

– Її незалежність Вам також довелося відстоювати зі зброєю в руках на фронті у Східному регіоні держави. Де Ви воювали, скажіть будь ласка?
– Батальйон «Волинь». Перший батальйон Волинської територіальної громади, який очолив Сергій Козак. Записався добровольцем від Ківерцівської самооборони. У 2014 р. наше формування кинули під Дебальцево... Сьогодні на фестивалі присутні мої побратими з с. Липне. Мені приємно було зустрітися, та ще й під час такого патріотичного заходу, на якому вшановують героїв УПА. Враження таке, що бачиш найріднішу та найдорожчу людину, з якою ділив не тільки всі небезпеки фронтового життя, а й маленькі радощі перших перемог. 

– Ігоре Степановичу, давайте трохи поговоримо про вашу Пущу, на арені якої і відтворюються події давно минулих днів та звучать сьогодні патріотичні пісні у виконанні як професійних співаків сцени, так і аматорських колективів. Яка площа закріплена за працівниками Ківерцівського національного парку «Цуманська пуща»?
– Ви маєте нагоду побачити на місці наші традиційні проліски-переліски. Це результат самосіву. Цю площу з самого початку відвели під рекреаційний пункт. Наш парк займає площу більш як в 33 тис. гектарів. За сучасним адміністративно-територіальним устроєм України Цуманська пуща розташована, головним чином, у межах Ківерцівського (крім південної та західної частин), а також частково Маневицького  рнів Волинської обл. (крайня південна частина) і Костопільського (східна частина) та Рівненського (крайня північно-західна частина) адміністративних районів Рівненської обл.
Саме у нашій пущі добувалося чимало звірини, яку споживала знать, що прибула на з’їзд монархів до Луцька в 1429 р. Парк покликаний зберегти для нащадків унікальну волинську природу. Вона сконцентрована в урочищах Лопатень, Добра, Терманка, Православка, Софіївка та інших. Маємо Панський ліс біля м. Луцька та рекреаційні пункти в с. Жабка, що в Ківерцівському р-ні. Річки Стир та Горинь обмежовують всю територію Цуманської пущі. У всіх своїх освітніх заходах, які проводимо досить часто, завжди кажемо, що це споконвічні терени нашої Великої Волині.



– Що можете сказати про червонокнижні рослини та тварини на території вашого парку?
– Якщо Ви звернули увагу на наші банери чи іншу друковану продукцію, то обов’язково  побачили зубра. Це найбільший ссавець нашої пущі, який під особливою охороною і нашого парку, і облуправління екології . Маємо два невеличкі стада. Тішимося з цьогорічного поповнення, яке вселяє надію, що популяція цього звіра збільшуватиметься.
Перші описи червонокнижного біорізноманіття зробили наші вітчизняні ботаніки Микола Клістов і Тетяна Андрієнко. Вони й послужили тим фундаментом, на основі якого створено Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща». Цьому маємо завдячувати також і колишньому голові Ківерцівської районної, а згодом Волинської обласної рад Анатолію Грицюку. Він доклав багато сил та енергії, аби така структура запрацювала на теренах нашого краю. Тож волиняни мають бути вдячні Анатолію Петровичу за турботу про збереження природи. 

– За період Вашого керівництва що вже зроблено? Які намітки є на найближчу перспективу? 
– Працівники нашого парку, в основному, займаються екоосвітньою діяльністю. У цьому маємо підтримку і з боку відповідних урядових відомств. Висвітлюємо це детально на нашому сайті, у Фейсбуці, а також у багатьох засобах масової інформації: як друкованих, так і електронних. Ми є частими гостями у багатьох школах нашої і Рівненської обл.., де виступаємо з лекціями про бережливе ставлення до довкілля перед учнями. Головне завдання – зберегти та примножити унікальну флору та фауну «Цуманської пущі». І дуже добре, що співпрацюємо з такими успішними та відповідальними громадами, як Цуманська ОТГ на чолі з Анатолієм Дорощуком.

Олег ЛОКАЧУК.

На фото Віктора РАЙОВА: директор Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» Ігор Квач.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (543) - 87.9%
Пізно (21) - 3.4%
Яка різниця? (10) - 1.6%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (21) - 3.4%
Мені байдуже (20) - 3.2%