→Рубрики →Медицина

Кілька кроків, аби позбутися проблеми

Термін «атопічний дерматит» з’явився у медичних словниках у 1933 р. Але досі механізм виникнення цього захворювання та способи його лікування породжують суперечки між фахівцями. Вони погоджуються лише в одному: зовнішні прояви атопічного дерматиту справді «зовнішні». Причину захворювання приховано глибоко в організмі.

АД: що це насправді

Якщо недугу розглядати з точки зору наукової медицини, то можна сказати так: це алергічне генетично обумовлене запалення шкіри, в основі якого лежать імунні механізми, що призводять до пошкодження всіх шарів епідермісу і клінічно характеризуються свербінням, віковими особливостями морфологічних змін висипних елементів, локалізацією, стадійністю і схильністю до хронічного перебігу. Коли ж говорити просто і так, аби розуміли всі, то це висипання, які сверблять, жахливо виглядають, що добряче нервує, особливо дитину – вона не спить, плаче. І то лише – мізерна, повторюся – зовнішня частинка проблем…

Трохи місцевої статистики. У 2013 р. на Волині зареєстровано 1781 випадок захворюваності на атопічний дерматит. Це більше, ніж 2012-го, на 9,3%. Із діагнозом, встановленим уперше в житті, було 1134 пацієнти, що теж більше на 12,9%, ніж 2012-го. Всього в Україні близько 500 тис. хворих на атопічний дерматит.

Найбільше страждають діти: це майже 88% від загальної кількості.

Причин для виникнення хвороби у сучасному світі, на жаль, більш ніж достатньо. У числі перших – харчові алергени, ліки, укуси комах, кліщів, посилене потовиділення, побутова пилюка (вона містить епідермальні речовини – волосся, вовну, лупу), контакт із деякими рослинами, стреси…

У немовлят прояви недуги можуть бути вже в перші місяці життя. Розпочинається все зазвичай із почервоніння та підпухань на чолі та щоках, із часом з’являються пухирці, котрі сверблять. Дитинка їх розчухує, в результаті чого утворюються кірочки. В зоні ураження – шкіра обличчя, шиї, голови, а також завушні ділянки, ліктьові згини, підколінні ямки та сідниці.

Лікар рекомендує

Головний позаштатний дерматовенеролог управління охорони здоров’я облдержадміністрації, головний лікар Волинського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Леся Карпюк розповідає, що на Волині з недугою борються активно і постійно. Звісно, у цій ситуації головне – бути обізнаними.

– Ще тільки недавно – 4 березня – на базі управління охорони здоров’я облдержадміністрації відбулася прес-конференція, присвячена «Українським дням атопічного дерматиту», – розповідає Леся Василівна. – Прийшли не лише журналісти, а всі охочі почути правду про недугу, поради, як уберегтися та у випадку захворювання – правильно лікуватися.

До речі, це засідання відбувалося одночасно із всеукраїнським онлайн-семінаром для лікарів (дерматовенерологів, алергологів та терапевтів). Своїм досвідом і поглядом на проблему атопічного дерматиту поділились провідні українські науковці: Олександр Літус, Валентина Чоп’як, Лідія Калюжна, Тетяна Проценко… Учасникам семінару не тільки розповіли, а й роздали пам’ятки по догляду за дитиною. Окремо – буклети з інформацією, що стосується найпоширеніших хвороб: атопічного, контактного, алергічного дерматитів, екземи.

– Крім того, ми уже не перший рік на базі обласного шкірвендиспансеру проводимо «Школу атопічного дерматиту», де також консультуємо, як правильно доглядати за шкірою, пропонуємо тестери різних засобів, аби люди могли переконатися, що саме їм більше підходить і як ці креми та мазі діють.

Такі заходи проводяться на виконання окремого доручення Міністерства охорони здоров’я України від 11.02.2014 №ДЗМ-25. Звісно, їх мета проста: підвищити рівень обізнаності громадян про недугу. Тож і відбуваються вони централізовано під патронатом Мінохорони здоров’я.

Леся Василівна наголошує: не варто слухати поради сусідів, друзів чи родичів, як боротися з недугою. У будь-якому випадку необхідно прийти до лікаря, аби саме вам призначили необхідний курс.

Поради батькам

Тож якщо у вас маленька дитина і ви вже зіштовхнулися із проблемою… У першу чергу маєте контролювати середовище, де живете. Це означає, що всі килимові покриття негайно необхідно замінити на паркет, лінолеум чи пластик, не спати на подушках із пір’я та не вкриватися пуховими перинами, користуватися витяжками над плитою та у жодному випадку не використовувати освіжувачі повітря і засоби побутової хімії з агресивною дією та різким запахом, регулярно робити вологе прибирання. Одяг дитини повинен бути із м’якої тканини (100% бавовна чи бавовна з віскозою), речі мають бути вільного крою. Харчування – окрема сторінка. Але перші правила: батьки повинні вести щоденник, де має бути зазначено перелік продуктів, які провокують алергію в малюка. Сюди належать цитрусові, яєчні жовтки, шоколад, морепродукти, майонези, кетчупи, тістечка, мед… Звісно, тут уже питання ставиться індивідуально, про це теж потрібно радитися з лікарем. Догляд за шкірою має бути відповідним: це щоденні водні процедури (ванна або душ протягом 5-10 хв.), при цьому слід уникати гарячої води, не використовувати звичайне лужне мило, а після купання шкіру необхідно промокати махровим рушником (не витирати насухо) і нанести на проблемні ділянки шкіри пом’якшувальні засоби-емольєнти.

До речі, Леся Карпюк повідомляє: відповіді на запитання по догляду за дитиною з АД, підбору засобів зовнішньої терапії та контролю раціону харчування малюка батьки можуть отримати на заняттях у «Школі хронічних дерматозів», що проводиться кожного другого четверга місяця на базі Волинського обласного шкірно-венерологічного диспансеру (вул. Шевченка, 30 у Луцьку; тел.: 210-140; 722-790; 094-908-14-38).

Світлана ДУМСЬКА.