→Архів

«Прип’ятське Полісся»

Транскордонний українсько-білоруський біосферний резерват

Упродовж 2019 року громадська організація «Українське товариство охорони птахів», партнер міжнародної природоохоронної асоціації BirdLife International в Україні, впроваджує на території України міжнародний проект «Полісся – дика природа без кордонів: збереження одного з найбільших природних регіонів Європи». До слова, Проект реалізується за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства та Програми вразливих ландшафтів (ELP). Про це повідомило Управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації.

Головна мета Проекту – створити в одному з найбільших природних районів у центрі Європи природну систему, екологічно спроможну формувати ландшафт та забезпечувати ефективну охорону біорізноманіття. Одним із ключових проектних завдань є створення на території Прип’ятського Полісся транскордонного українсько-білоруського біосферного резервату. В Українській частині – це прикордонні з Білоруссю райони Житомирської, Рівненської і Волинської областей.

В облдержадміністрації вже відбулася робоча нарада в рамках створення транскордонного біосферного резервату «Прип’ятське Полісся», організована управлінням екології та природних ресурсів. Про досвід роботи біосферних резерватів в Україні і світі та про те, що потрібно зробити для підготовки національної Номінаційної форми біосферного резервату «Прип’ятське Полісся», зокрема, розповідали: представниця Міністерства енергетики та захисту довкілля України Анастасія Драпалюк, керівниця проекту Ольга Яремченко, начальник науково-дослідного відділу НПП «Гетьманський» Сергій Панченко.

На території Волинської області до української частини біосферного резервату пропонується включити територію Ратнівського та Любешівського районів.

Основними перевагами для громад у разі створення біосферного резервату названо:

визнання високої природної та історико-культурної спадщини на світовому рівні – дасть поштовх для залучення іноземних інвестицій у регіон;

збереження природного середовища і його складових, соціально важливих для людей: водозахисні ліси, ягідники, грибні місця, багаті пасовища та сінокоси тощо;

стале природокористування, що забезпечить збереження природного ресурсу для майбутніх поколінь;

розвиток зеленого туризму;

виробництво екологічно чистої місцевої продукції, розвиток ремісництва, місцевих промислів;

розвиток транскордонних україно-білоруських відносин: спільні тематичні фестивалі, ярмарки, співпраця між навчальними закладами тощо;

впровадження соціально-екологічних проектів.