«Новели, які передбачає Кодекс України з процедур банкрутства»

З такої фрази Юлія Боснюк розпочала розмову на круглому столі, який відбувся у середу, 19 лютого.

 

Темою обговорення були новели, які передбачає Кодекс України з процедур банкрутства. Зустріч відбулася з ініціативи Господарського суду Волинської області та юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

У обговоренні новел Кодексу України з процедур банкрутства, який набув чинності 21 жовтня 2019 року, зокрема, інституту неплатоспроможності фізичних осіб; розвиток комунікаційних відносин серед практиків у сфері банкрутства взяли участь: Микола Шум – голова Господарського суду Волинської області, Віталій Войціховський – його заступник, а також судді Господарського суду Волинської області, які спеціалізуються на розгляді справ про банкрутство, та їхні помічники; адвокати; арбітражні керуючі; представники Головного управління  Державної податкової служби у Волинській області та Сектору питань з банкрутства Головного територіального управління юстиції у Волинській області, викладачі та студенти юридичного факультету. 

Модерадором зустрічі була Юлія Боснюк, суддя по банкрутству суду загальної юрисдикції та  Конституційного Суду України, яка наголосила:

«Кожна освічена людина знає, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Ми з вами, як юристи, знаємо, що знання нерідко звільняє. Це не мотивація оминати закон, це пропаганда його знати. Знати і вміти застосовувати».

 Одним із почесних гостей був декан юридичного факультету Антон Демчук. Антон Михайлович зазначив, що такий захід відбувається вперше з ініціативи Господарського суду Волинської області та наголосив на актуальності теми, адже зараз активно відбувається обговорення внесення змін до Кодексу.

Апробація абсолютно нових норм, як банкрутство фізичних осіб стало приводом для хвилі обговорень по всій Україні. 

Питання реформування неплатоспроможності є першочерговим завданням, яке взяла на себе Україна в межах зобов'язань перед Європейським Союзом. Введення в дію Кодексу спрямоване на: удосконалення умов ведення бізнесу, покращення інвестиційного клімату та боротьбу з корупцією. Ефективність реалізації положень Кодексу стане ідентифікатором європейської спрямованості України.

Екскурс в історію запровадження Інституту банкрутства на законодавчому рівні в Україні для гостей заходу здійснив Юрій Гофман – кандидат юридичних наук та доцент кафедри цивільно-правових відносин. Окрім того, доповідач розповів про зміни, які відбувалися у законодавстві. 

Проголошення незалежності України і визнання економічного вектору розвитку нашої держави сприяло відродженню Інституту банкрутства у незалежній Україні. У зв'язку з цим виникла необхідність правового врегулювання підстав процедур і наслідків неплатоспроможності боржника.

Новелою у правовому полі незалежно України став закон України «Про банкрутства» 1992 р., який був чинний протягом 7 років, проте цей закон лише окреслював контур системи державного регулювання неплатоспроможності і мав багато недоліків. Зокрема він не передбачав створення спеціалізованого органу державного регулювання з питань банкрутства, а також існування арбітражного керуючого. Численні зміни, які були внесені у цей закон, не дали необхідного ефекту.

 У зв'язку з цим було прийнято рішення про підготовку нового законодавчого акту  питань банкрутства. Тому 2000 р. набув чинності закон України «Про відновлення платоспроможності божника та визнання його банкрутом». Це дало початок наступному етапу розвитку державного регулювання в сфері банкрутства. 

З 2002 р. почалася робота над законодавством щодо процедур банкрутства фізичних осіб. Саме тоді було підготовлено 7 законопроектів, які мали вносити зміни до чинного на той час законодавства. Проте розробниками цих проектів було досягнуто спільної згоди щодо того, щоб внести лише один загальний проект закону, який був зареєстрований 26 лютого2018 р. 

18 жовтня 2018 р. цей законопроєкт було прийнято Верховною Радою, а 21 жовтня того ж року закон було подано на підпис Президента, і через пів року, 15 квітня 2019 р., він був підписаний.

Цей закон встановлює умови і порядок відновлення неплатоспроможності боржника чи визнання її банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

«Основним із таких нововведень даного кодексу є встановлення порядку банкрутства фізичних осіб. Фактично з 21 жовтня 2019 кожна фізична особа або підприємець має можливість розпочати щодо себе процедуру банкрутства», – зазначив Юрій Гофман.  

Також багато нововведень стосуються арбітражного керуючого. Про правовий статус кредиторів та арбітражного керуючого, згідно з новим законодавством, розповів адвокат, депутат Луцької міської ради Микита Рабан. Він зазначив, що на його думку цей кодекс є прокредиторським, адже розширює права кредиторів. 

Якщо порівняти нинішний кодекс із попереднім законодавством, то можна побачити ряд змін, серед яких зняття розміру вимог, зняття питання про те, що виконавчим впровадженням повинно підтверджуватися невиконання цих вимог. Порівняно з минулим законодавством, зараз відсутній мінімальний поріг суми, яка необхідна для провадження про банкрутство, рішення суду та виконавче впровадження не обов'язкове.

«На мою думку, це відкриває ряд зловживань для тих кредиторів, яких ми навиваємо недобросовісними, оскільки можна ініціювати процедуру банкрутства стосовно підприємства, яке на сьогодні не відповідає ознакам неплатоспроможності. Із моменту порушення провадження у справі про банкрутство для юридичної особи наступає ряд негативних наслідків», – розповів Микита Рабан.

Ще однією новелою Кодексу є те, що з плином часу абсолютно знівелювалося поняття строків подання заяв кредиторів із відповідними вимогам. Тобто кредитори, якщо і пропустять 30 денний строк подання заяви, просто не матимуть вирішального голосу на зборах кредиторів. Це може призвести до того, що справи про банкрутство дуже сильно затягнуться у часі. За словами доповідача, попередні редакції закону були більш гуманними до боржника. 

«Такий підхід до розгляду вимог говорить про те, що складно буде не тільки завершити саму процедуру, оскільки вимоги можуть з'явитися у будь-який момент, а взагалі самим кредиторам буде складно розраховувати на те, що вони щось отримають», – зазначив доповідач. 

Також депутат розповів про правовий статус арбітражного керуючого (АК). Новий кодекс встановлює статус помічника АК, надає грошову винагороду і відшкодування витрат керуючого. Окрім того створена Національна асоціація арбітражних керуючих, яка покликана захищати інтереси арбітражного керуючого від посягань недобросовісних кредиторів, державних органів, які проводять неправомірні перевірки. За словами Микити Рабана станом на сьогодні діяльність арбітражного керуючого багато в чому знівелювалась через те, що законодавці обмежили доступ до професії і обмежили права арбітражних керуючих у банкрутських процесах. 

Адвокат Ірина Пилипчук розповіла присутнім детальніше про судові процедури та їх ефективність крізь призму нового Кодексу України з процедур банкрутства. Вона нагадала, що у попередньому законі було чотири судові процедури, які могли бути застосовані до боржника. Станом на сьогодні залишилося три процедури,  а саме: розпорядження майном, санація та ліквідація. Раніше ще була процедура мирової угоди, проте певні її елементи мають відображення у процедурі санації. 

Процедура розпорядження застосовується до суб'єкта господарювання після відкриття провадження у справі про банкрутство. Під час цієї процедури арбітражний керуючий не має права втручатися у оперативно-господарську діяльність, але він з розпорядником майном погоджує правочини, які має намір вчиняти суб’єкт господарювання.

Процедура санації може застосовуватися відносно боржника за рішенням загальних зборів кредиторів. Раніше перехід до судових процедур мав дискусійне питання хто в праві приймати рішення чи комітет кредиторів чи загальні збори, зараз чітко прописано, що рішення приймається загальними зборами кредиторів. Усі рішення піддаються критиці господарськими судами, які є остаточною інстанцією. 

«Процедура санації – це процедура, яка фактично оздоровлює підприємство. Вона може відбуватися будь-якими ефективними шляхами», – додає доповідачка. 

Основним завданням цієї процедури є відновлення платоспроможності.

У процедурі ліквідації подаються активи, які зареєстровані за боржником, і кошти спрямовують на гасіння вимог кредиторів.

Юлія Боснюк розповіла про випадки, у яких боржник має право звернутися до Господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність. 

Такими випадками є:

⦁Боргові зобов'язання боржника складають більше ніж 30 розмірів мінімальних заробітних плат ( станом на сьогодні 141 690 грн.).

⦁Упродовж двох місяців божник припинив погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі понад 50%.

⦁Ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у боржника майна, на яке може бути зведено стягнення.

⦁Існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання (загроза неплатоспроможності).

Також Юлія Боснюк наголосила на тому, що Кодекс не вимагає одночасної наявності всіх чотирьох факторів і лише фізична особа може сама на себе ініціювати поводження справи про банкрутство. Проте фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 

⦁Відшкодування збитків, завданих каліцтвом, іншим ушкодженням або смертю фізичної особи

⦁Виплата аліментів

⦁Виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. 

На завершення своєї доповіді Юлія Боснюк додала, що  протягом п'яти років після визнання фізичної особи банкрутом не може бути відкрито провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадку, якщо фізична особа погасила повністю свої борги, також при укладанні договорів позики, застави, кредитних договорів, боржник зобов'язаний письмово повідомляти свого контрагента про те, що була ініційована процедура банкрутства.  Окрім того, фізична особа не може вважатися такою, яка має бездоганну ділову репутацію протягом трьох років після завершення процедури по банкрутству. 

Після завершення обговорення представники суду подякували усім гостям заходу за активність та анонсували подальшу співпрацю.