→Регіони →Луцьк

Луцький сопілкар підкорюватиме Ротердам

Український електрофольк-гурт «Go-A», що здобув перемогу в національному відборі Євробачення, значно сколихнув суспільство. І поки наші «добрі сусіди» вишуковують потаємний сенс у композиції та стилістиці номера, ми трішки розповімо про учасника гурту – лучанина Ігоря Діденчука.

«Це був учень, який виступав у всіх наших колективах. Його всі знали: і маленькі, і великі, і всі викладачі знали, що це – Ігор Діденчук. Коли потрібно було десь зіграти щось, брали його, бо він ніколи не підведе. Було видно, що дитина на своєму місці, що він цим живе і це його майбутнє», – пригадує завідуюча відділом народних інструментів Ольга Чухланцева.

Директорка музичної школи №1 Ольга Чуріна додає, що Ігор Діденчук був не лише їхнім учнем, а й викладачем, поки навчався у Волинському коледжі культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського.

«Ігор неодноразово був солістом оркестру народних інструментів. Є у нас і ансамбль сопілкарів, який веде його викладач із фаху Юрій Фокшей. Він знаний сопілкар на Волині, в Україні та й далеко за її межами. Цей ансамбль був лауреатом обласних конкурсів, і частим гостем Всеукраїнських. Крім того, нещодавно був створений ансамбль панфлейтистів, єдиний на Волині. І Ігор був учасником цих колективів», – розповідає Ольга Григорівна.

Директорка зазначає, що дуже часто на різноманітні професійні свята, коли працівників відзначають у міській раді чи облдержадміністрації, їх просять поставити номер. Тому вихованці школи часто виступають на різноманітних заходах, серед них був і Ігор.

Ольга Чуріна наголошує, що колектив постійно спонукає дітей до публічних виступів у бібліотеках, музеях, різноманітних концертних майданчиках і навіть просто на вулиці.

А два роки тому, уже навчаючись у коледжі, Ігор спробував себе у ролі педагога. Тоді він ще був солістом симфонічного оркестру.

У школі хлопець навчився грати на чималій кількості інструментів: сопілка, флейта пана, фортепіано, окарина, телинка, деньцівка, дримба.

Найбільше часу з Ігорем проводив його викладач Юрій Фокшей. Колеги говорять, що усі його учні стають успішними, адже він вимагає від своїх підопічних повної віддачі.

«Знаєте, у Юрія Євгеновича – такий армійський вишкіл! Якщо ти наполегливо займаєшся, якщо в тебе є віддача і розуміння того, що від тебе вимагає викладач і для чого, успіх гарантовано», – каже Ольга Григорівна.

Юрій Фокшей в першу чергу знайомить мене зі своїми інструментами:

«Ось це сопілка, ну, ви, напевно знаєте. Це панфлейта, в народі її називали – «ребро». Це дримба… А ось це така велика сопілка».

Його учні вміють грати на всіх!

«Мої діти грають у різних ансамблях і оркестрах. Фактично, ансамблю панфлейтистів в Україні немає, і школи такої немає. Тільки в нас! Ми стали першими з відкривачів панфлейти», – розповідає Юрій Євгенович.

Про Ігоря говорить з гордістю, хоча так він розповідає про всіх своїх учнів: і теперішніх, і тих, що уже давно пішли у дорослий світ.

«Хлопець – талановитий. Він був дуже добрим організатором. Часом його попрошу: «Ігорку, мені треба на репетицію, проведи замість мене». І він прийшов, все на місце поставив», – пригадує наставник.

З посмішкою згадує, як колись їхали на конкурс до м. Харкова. Юрій Фокшей зазначає, що завжди бере з собою і маленьких дітей, аби ті змогли спостерігати за старшими та навчитися чогось від них. Тож, зайшовши до вагону, така різношерстна компанія злегка насторожила пасажирів, адже там, де діти, там завжди шум та галас. Але Ігор із друзями з легкістю повкладали малечу спати та й самі не забарилися, тож на ранок одна з пасажирок ніяк не могла стримати здивування. На що викладач відповів просто: «Мене так вчили, і я своїх дітей так вчу».

Ігор часто телефонує до свого наставника. І перед нацвідбором дзвонив, радився щодо виконання. Розповідав, що спочатку їх узагалі не хотіли допустити до конкурсу через виконання українською мовою (мав бути англомовний твір, – авт.), але потім правила таки змінили.

Юрій Євгенович наголошує, що завжди цікавиться долею своїх учнів, стежить за їхніми успіхами: «У нас велика сопілкова родина. Ми збираємося на свята, концерти і підтримуємо один одного».

Окрім «Go-A», Ігор є ще учасником етно-музичного гурту «Згарда», який зайняв перше місце на «Червоній руті», а також входить до складу реп-гурту «Kalush».

Сам Ігор Діденчук свій виступ на національному відборі проаналізував так:

«Я вперше грав у прямому ефірі. Хочу відмітити, що все було дуже добре організовано. Звичайно, трохи хвилювався, та й ми всі… Але нам вдалося справитися! Відчуваю відповідальність, адже нам випав шанс представляти Україну на Євробаченні. Я – сопілкар, і мені хочеться нести цю музику до людей. І я щасливий, що вперше за 15 років на Євробаченні звучатиме український народний інструмент – сопілка».

Користуючись нагодою, Ігор передає вітання своєму викладачу Юрію Фокшею, який у травні святкуватиме свій 60-річний ювілей, та своїм концертмейстерам –Ірині Дремух та Марині Мельник.

За коментарем звертаюся і до директорки департаменту культури Луцької міської ради Тетяни Гнатів, адже розвиток культури залишається пріоритетом міської ради.

«Ігор Діденчук – випускник Луцької музичної школи №1. Я переконана, що він серед кращих випускників не випадково. Наші мистецькі школи є одними з найкращих в Україні, а їхні випускники відомі не лише на теренах рідного краю, а й за кордоном. Факт участі лучанина у такому конкурсі, як Євробачення, дає нам привід пишатися, незалежно від кінцевих результатів», –зазначає Тетяна Федорівна.

І справді: на волинському мистецькому небосхилі чимало зірочок, і Луцька музична школа №1 імені Фридерика Шопена допомагає зробити їм перші кроки у світі музики.

«У нас в кожному класі можна робити музей. Вона дихає історією, і ця історія музичної культури Волині, музичного виконавства. Тому що всі школи, які ми маємо в області, фактично брали початок звідси. Ми цікаві світу нашими музичними інструментами, нашою мелодикою. Нам є чим здивувати. У нас багато зірочок і ми ними всіма гордимося!», – наголосила Ольга Чуріна.

А 7 квітня ц. р. у цій музичній школі відбудеться великий звітний гала-концерт відділу народних інструментів, де у свій час навчався Ігор. Тож усі бажаючі зможуть насолодитися звучанням мелодії у виконанні юних талантів.

І, хто зна, можливо, зовсім скоро вони яскраво засяють не тільки на українському, а й світовому музичному просторі?

Ольга КОНОНЧУК.

На фото автора та з архіву Ігора Діденчука: Ігор Діденчук (крайній зліва) у складі фольклорного ансамблю «Кралиця»; під час концерту; викладач Юрій Фокшей; Музична школа № 1.