П’яний водій несправного автобуса

П’яний водій несправного автобуса

– такими для Волині стали реалії пасажирських перевезень.

Трагедія в Сумській області, де на залізничному переїзді 12 людей загинуло і ще шестеро – травмовані, вкотре загострила низку питань. По-перше, облаштування залізничних переїздів з автобусним рухом. По-друге, якість послуг, які продають перевізники. По-третє, фаховість водія пасажирського транспорту.

Хоча криваве зіткнення маршрутки й потяга сталося на Сході України, втім і Волинь ця проблема не оминула. Згадати бодай аварію у Старій Вижівці, що сталася в жовтні 2012 р. Інакше як дивом цю ДТП не назовеш. Бо зіткнення автобуса й потяга, як правило, завершуються смертю.


Тоді події розгорталися за сценарієм, схожим із сумською трагедією. Звукова і світлова сигналізації вимагали зупинитися. Як водій, так і пасажири бачили наближення локомотива. Та замість натиснути гальма кермувальник вирішив проскочити. В результаті – четверо травмованих, один із яких опинився в реанімації.


Якщо взяти загальну статистику аварій на залізничних переїздах Волині, то картина просто вражає. Надто ж коли врахувати, що всі місця, де сталася ДТП, було обладнано звуковою та світловою сигналізацією, а на окремих із них навіть шлагбаум не допоміг.


Повернемося до 2012-го. Найбільш трагічні зіткнення зафіксовані на переїзді в Рожищі (там водій іномарки проігнорував сигнал семафора, як результат – двоє загиблих і двоє травмованих. Причому загиблі – це були дочка і кількамісячна внучка водія, травмовані – невістка і ще одна внучка).

Через три місяці після цієї трагедії – ДТП на переїзді у Старій Вижівці.


Ще  через місяць, у листопаді 2012-го, – зіткнення локомотива й автомобіля на переїзді в с. Дерно Ківерцівського р-ну (до слова, подібна аварія була там і в жовтні 2007-го. Однак жовтневе зіткнення стало фатальним для водія. А в листопадовому кермувальник устиг вискочити з машини, хоча в результаті тарану локомотив і машина загорілися, а пасажирка поїзда опинилася в лікарні).


Якщо казати за дернівський переїзд, то після трагедії 2012 р. управління ДАІ обласного УМВС адресувало Ківерцівській районній, Волинській обласній держадміністраціям та керівнику Львівської залізниці повідомлення про підвищену аварійність на цій ділянці та необхідність облаштувати переїзд шлагбаумом. Та якщо керівники виконавчої влади краю взяли інформацію до уваги, то Львівська залізниця так і не знайшла можливості виконати прохання волинян.

Як результат – цього місяця волинська міліція запросила священиків, і ті освятили місце підвищеної небезпеки.


Чи дасть воно результат? Будемо сподіватися. Принаймні коли духівництво провело освячення переїзду поблизу Турійська (де також неодноразово ставалися аварії і також – зі смертельним фіналом), то сумну тенденцію вдалося зупинити.

Але у хронології трагічних зіткнень найбільше дивує позиція водіїв. Їх не зупиняє страх навіть перед смертю! А дотримуватися Правил дорожнього руху спонукає здебільшого патруль ДАІ.


Наскільки дієво – переконав нещодавній рейд з автоінспекторами. Блимнув фарами водій зустрічної машини, і вже ця, дивись, зупиняється перед переїздом. Та варто патрулю знятися в інше місце, як думка про власну безпеку відходить у водія на задній план.

От і «доспішилися»: позаминулого року зазнали смерті під поїздом двоє людей і травмувалися восьмеро, а торік на переїзді сталися три ДТП із одним фатальним кінцем. Причому були випадки, що на переїзді навіть стояв шлагбаум!


Із цього приводу начальник відокремленого підрозділу «Ковельська дистанція колії» ДТГО «Львівська залізниця» Віктор Стужук коментує:

– Тільки стається біда на переїзді, як відразу кивають на залізничників. А чому, питається? Якщо говорити про територію, за яку відповідаю особисто я, то всі переїзди відповідають технічним нормам. Зробили нам зауваження про так званий трикутник видимості – вирубуємо на переїздах зайву рослинність. На вимогу ж облаштувати шлагбаумом поясню: це дуже великі гроші – раз, крадії за день-два усе поцуплять – два. Якщо не вірите, приклад вам наведу: перед Турійськом часто зіткнення машин із поїздом ставалися, щоб хоч якось вплинути на водіїв, попросив у даішників понівечену машину і встановив на місці ДПТ. Довго думаєте, простояла? Злодії раз-два на метал розібрали!

Щодо вимоги, аби залізничники зупиняли й карали горе-водіїв, то Віктор Стужук аж закипає від обурення:

– А хто має зупиняти – ота жіночка, яка в будці сидить?! Чим зупиняти – дрючком? І яким законом передбачено не тільки зупиняти, а ще й карати?! Так, у нас є журнал порушень. Та коли просимо даішників дати номер машини, яка біди на переїзді накоїла, інспектори нам «культурно» відмовляють. Я на залізниці майже 40 літ і, повірте, переконався: уся вина аварій – на водієві.


Інспектор сектору профілактичної роботи УДАІ в області Інга Коваль теж підтвердила: фактично завжди причиною аварій на залізничних переїздах стає ігнорування водієм сигналізації:

– Ось тому ми постійно проводимо рейди, мета яких – не стільки піймати горе-водіїв, скільки – запобігти порушенням, – зазначила інспектор. – Зупиняємо, дякуємо, вручаємо листівки і нагадуємо за дотримання Правил дорожнього руху. Хоча трагедії, які стаються на дорогах, мали би слугувати найкращим застереженням.

Цієї ж думки – начальник Ковельської дистанції колії Львівської залізниці:

– Навіть на тих переїздах, де є і сигналізація, і шлагбаум, і будинок із охороною, ДТП – не виняток. Буває, так водій летить, що збиває шлагбаум і протаранює сторожку! Часто – зникає із місця події. Ми до даішників звертаємося, просимо оформити ДТП, притягнути винуватця до відповідальності, аби хоч матеріальні збитки компенсував. Утім переважно ремонт лягає на наші плечі. А на окремих переїздах шлагбаум доводиться міняти по декілька разів на рік, – скаржиться Віктор Стужук. – Коли стається аварія, і тим більше – зі смертельними наслідками, звинувачують усіх і вся. Хоча основна причина тих бід – водій!


Із цим важко не погодитися. Цього важко не злякатися. Особливо коли йдеться про водія пасажирського автобуса. Як показала трагедія в Сумській області, ми ввіряємо життя своє і дітей таким людям, які толком їздити не вміють. А садить їх за кермо перевізник, який економить навіть на податках із офіційно працевлаштованих працівників. Тож можна тільки уявити, скільки ще зекономити він захоче на ремонті і профогляді транспортного засобу, на медичному обстеженні водіїв, на оплаті лікарям, які визначатимуть профпридатність кермувальника.

Запитай у перевізника: чи проводить обов’язковий технічний контроль автобуса двічі на рік, а в цьому проміжку – додатковий огляд? «Аякже», – запевнить він і навіть документи покаже. Тільки звідки ж тоді взялася статистика ДАІ, що за минулий рік тільки на Волині було виявлено 433 транспортні засоби, які експлуатувалися з технічними несправностями? Звідки взялося 312 адміпротоколів на водіїв, які керували несправним автобусом? І чи злякає сто одну посадову особу автогосподарств Волині штраф у 700 грн, (а в разі повторного виявлення несправного автобуса – 1360 грн)?

За те, що перевізник проігнорував обов’язок гарантувати безпеку пасажира, Державтоінспекція Волині спрямувала 22 подання позбавити перевізника ліцензії, і сімом таки заборонили перевозити людей.

Але чи компенсував хтось моральні та матеріальні збитки тим пасажирам, які стали жертвами ДТП? Адже тільки за минулий рік із вини водіїв автобусів скоєно 49 аварій, у яких півсотні людей отримали тілесні ушкодження, а дев’ятеро загинули?


Що ж до перевезення дітей, то тут вимоги ще жорсткіші. Але чомусь не віриться, що перед кожним виходом у рейс кермувальника шкільного автобуса лікар перевіряє, серед іншого вимірюючи тиск і пульс. Якби така вимога дотримувалася, то не ставалося б у водіїв автобусів серцевих нападів і не затримали би торік на Волині вісьмох кермувальників, котрі п’яними перевозили пасажирів.

Як же змінити сумну статистику смертей на переїздах? І залізничники, й автоінспекція кажуть: жорсткіше карати! От запровадили за кермування в нетверезому стані штраф від 3,5 до 6 тис. грн – і кількість п’яних водіїв суттєво зменшилася, бо кажуть: дешевше на таксі.

Але проблема з переїздами цим не вичерпується. Тож у наступних номерах спробуємо підійти до питання з іншої позиції.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.

 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (582) - 87.1%
Пізно (24) - 3.6%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.6%
Мені байдуже (22) - 3.3%