→Рубрики →Західний вектор

Перший крок у Євросоюз

21 березня у Брюсселі підписано політичну частину Угоди про асоціацію «Україна-ЄС». Українському суспільству довелося вести чотири місяці жорсткої боротьби, щоби спонукати вже нову владу держави до конкретизації подальших стосунків нашої країни з європейським співтовариством!

Нагадаємо, що саме 21 листопада 2013 р. під час засідання уряду тодішній глава Кабміну Микола Азаров заявив: через украй невигідні економічні умови, запропоновані ЄС, а також грандіозні прорахунки окремих високопосадовців офіційний Київ не буде підписувати заздалегідь погоджений усіма сторонами проект Угоди про асоціацію.

Перші мітинги на столичному Майдані виникли одразу після цієї заяви. А через тиждень у литовському Вільнюсі, де відбувався саміт Україна-ЄС, нині відсторонений із посади Президента України Віктор Янукович виконував роль весільного генерала, який журналістам мовою жестів демонстрував свої позитивні емоції, але перебував у повній дипломатичній ізоляції. Згодом тодішня верхівка пояснила: перш ніж долучатися до ЄС та Зони вільної торгівлі, треба все погодити з Кремлем…

Крах євроінтеграційних устремлінь мільйонів українців, як виявилося, був початком дороги до ухвалення Угоди про асоціацію вже новою владою нашої держави. А породжений відмовою Віктора Януковича та його найближчого оточення масовий рух протесту врешті-решт призвів до падіння самого режиму, очільник якого опинився аж у російському Ростові-на-Дону (чи в підмосковному елітному мікрорайоні «Барвіха»)…

Був Майдан у столиці і на Волині. Були тисячі скалічених і Небесна сотня, котра загинула від рук карателів. Сила народу звільнила з ув’язнення екс-главу уряду Юлію Тимошенко. Відбулася й військова інтервенція російських загарбників у Крим, який уже відторгнуто від Української держави…

І на фоні всіх цих драматичних подій – саміт у бельгійській столиці, де в. о. Прем’єр-міністра України Арсеній Яценюк 21 березня 2014 р. таки підписав політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС. На документі стоять підписи глав держав усіх 28 членів Євросоюзу, а також – голови Європейської Ради Германа ван Ромпея і глави Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу.

Чи можна це вважати остаточною та безповоротною перемогою? Судячи з реакції міністра закордонних справ РФ Сєргєя Лаврова – ні. «Нинішні керівники в Києві заявили про підписання угоди, не маючи підтримки всієї країни. Мені здається, що тільки домовившись у своєму домі, досягнувши національної згоди, можна вирішувати проблеми, які викликають величезні протиріччя в самій Україні», – прозоро натякнув керівник зовнішньополітичного відомства Кремля на можливість подальшого втручання Росії в процес дестабілізації ситуації в нашій країні.

А стан справ усередині держави – справді є далеким від ідеального. Нам дошкуляє глибока економічна криза, пов’язана з відсутністю достатніх коштів у бюджетах усіх рівнів. Не додають позитиву радикальні вчинки та заяви окремих «гарячих голів», які діють за принципом «війна все спише» і на хвилі революційного підйому прагнуть вирішити свої власні інтереси. Захід вимагає провести чесні, демократичні вибори Президента, щоби в його особі мати абсолютно легітимного представника української сторони в подальшій співпраці. Окрім цього, в нас відсутня достатня правова база для адаптації до умов функціонування країн ЄС: навіть багатостраждальний закон про обмеження гігантських повноважень органів прокуратури після першого позитивного читання так і не набув чинності… Але – найголовніше і найтривожніше – полягає в тому, що режим Владіміра Путіна продовжує нагнітати військову силу на східних кордонах України та організовувати масові акції протесту в багатьох областях, що вже загрожує не лише втратою Криму…

Роботи попереду – дуже багато. Але головне, що вона вже розпочалася. Рада ЄС підтвердила готовність виділити серйозну макроекономічну допомогу Україні та закликала український уряд до проведення реформ. Західна Європа також підтверджує свою готовність продовжити надання допомоги Україні в забезпечення диверсифікації поставок енергоносіїв та підвищенні енергоефективності. Для багатьох вітчизняних товаровиробників скасовано митні платежі для продажу своєї продукції на території ЄС. Загалом відбувається геополітичний процес зближення Брюсселя з нашою державою в усіх напрямках. Наприклад, заявлено про необхідність скасування візових обмежень громадянам України.

Проте, підписавши політичну частину Угоди про асоціацію з Європейський Союзом, наше суспільство через нову владу зобов'язується вирішити низку багатьох проблем. Насамперед, ратифікувати Римський статут – статут Міжнародного кримінального суду в Гаазі, який може залучити до відповідальності будь-яких посадових осіб. Окрім цього – напрацювати реальний механізм Зони вільної торгівлі, коли дешевші та якісніші товари та послуги країн ЄС безперешкодно потраплятимуть на наш ринок. А ще – забезпечити можливість не тільки вільного пересування українців країнами ЄС, але і їхнього безперешкодного працевлаштування за кордоном.

Головне ж – мусимо навчитися не тільки прикрашати свої майдани символікою ЄС та гучно заявляти про прихильність загальноєвропейським принципам, але й щодня і кожним вчинком робити для цього щось реальне. Асоціація з ЄС, а потім і членство в Європейському Союзі – це не манна небесна, а, перш за все, важка і багаторічна праця, де немає місця політичному пристосуванству, корупції, правовому нігілізмові, ксенофобії, расовій та релігійній нетерпимості. І це те «домашнє завдання», котре повинен насамперед успішно вирішити кожен громадянин, а вже потім – усі громадяни нашої держави разом.

Що шлях до цього буде тривалим, сумнівів немає. Тому символіка ЄС, яка прикрасила на першій сторінці назву «Волинської газети» ще на початку грудня 2013-го, залишатиметься й надалі.

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото прес-служби Кабінету Міністрів України та Романа УСТИМЧУКА: один із перших євроінтеграційних мітингів у Луцьку; Арсеній Яценюк і Герман ван Ромпей у Брюсселі підписують політичну частину Угоди про асоціацію України та ЄС.