Спільні точки дотику

Спільні точки дотику

Споруджувати дім – справа досить кропітка. Ще більших зусиль, старань та мудрості вимагає будівництво держави. Тут роль стороннього спостерігача абсолютно зайва. Лише спільними зусиллями єдиної громади зможемо звести добротну й комфортну споруду. Подібну тезу довелося почути з вуст голови Ківерцівської райдержадміністрації Алли Гонтар, з якою ми поспілкувалися вівторкового ранку у її службовому кабінеті.

Цю зустріч ініціював очільник Цуманської об’єднаної територіальної громади Анатолій Дорошук, для якого важливо, щоб виконавча ланка влади районного рівня співпрацювала з місцевими самоврядними органами. Тож відразу переходимо до справи. Тим паче, що у взаємодії цієї потужної ОТГ і райдержадміністрації намічаються грандіозні перспективи!

– Алло Анатоліївно, ми щиро бажаємо успіхів на новому поприщі і заздалегідь упевнені, що в такого доброго організатора та справжнього працелюба, як Ви, і на новій відповідальній ділянці роботи все вийде якнайкраще. Якщо пам’ятаєте, то з Вами вперше зустрілися у Цумані на Водохрещенське свято, що його зорганізувала місцева громада. Якою бачиться співпраця двох гілок влади?
– Зараз перейдемо до суті питання. Але перш за все хочу сказати: мені приємно, що  всі ми дотримуємося пересторог та рекомендацій в умовах інфекційної ситуації: одягнули маски, рукавички... Маємо показувати особистий приклад усім. Тут, знаєте, доречною буде фраза: «А хто, як не я?!». Сьогодні побувала в облдержадміністрації, побачила її керівника, Юрій Михайлович теж був у респіраторі… Подивилася в його очі і зрозуміла: ця людина не може обманювати! Саме це допомогло мені зібратися та заспокоїтися, бо спілкування може бути різне. Слова можна підібрати, а можна і не підбирати. Тепер результат залежатиме від того, як працюватиме вся команда державної виконавчої влади різних рівнів та органів місцевого самоврядування. 

– Це, так би мовити, Ваші побіжні зауваги та власні спостереження стосовно сьогоднішньої дійсності. Але повертаємося до першоджерел озвученої теми. 
– Згода. Я також дуже добре пам’ятаю нашу першу зустріч на Водохреще... Щодо Цуманської громади, то впевнена, що у неї велике майбутнє. Це однозначно! Чи розшириться вона вдвічі, то залежатиме від багатьох факторів. Вони, до речі, на цьому не наполягають. Певне право має і Олика, яка  могла б на щось претендувати, але вони трохи втратили у часі і упустили ті моменти, які лише від них залежали. Поїзд, як мовиться, пішов. Ініціатива мала виходити від сільського голови, аби створити громаду хоча б на основі однієї сільради. Ми деякі перспективі окреслили. Згідно з намітками, Цуманська об’єднана територіальна громада займатиме пів району, так що до неї і Олика доєднається. Через деякий період побачимо, як воно станеться насправді. Я особисто хотіла б, щоб Олика з її історією і далі лишалася родзинкою нашого краю. Тут і лісова зона, і туристична складова могли б користуватися увагою та популярністю.
Сподіваюся, співпраця з Цуманською громадою буде плідною, оскільки не перший рік її очолює Анатолій Дорошук, якого я добре знаю, шаную і поважаю. Він був на чолі і до утворення ОТГ, пройшов нелегкий шлях формування цього співтовариства. Це найважчий етап. Ми деякі питання напрацювали, переконана, що дещо додамо згодом. Це може бути навіть у телефонному режимі, оскільки нині склалася непроста епідеміологічна ситуація. До речі, ми з цуманьчанами співпрацювали і раніше, коли я була сільським головою у Журавичах. Справа у тому, що ті села, які доєдналися до Цуманської ОТГ, знаходяться на чималій відстані. З Журавич до них добратися набагато ближче і швидше. Тож Анатолій Васильович і підтримував фінансово нашу місцеву пожежну охорону. Ось вам конкретний приклад взаємовигідної співпраці двох самоврядних сільських органів влади! Тож якщо раніш співпрацювали, то зараз тим більше робитимемо дружні кроки назустріч один одному у розрізі взаємодії райдержадміністрації з базовими органами місцевої влади району. 

– Тож поле спільної діяльності засіватимете разом, аби воно щорічно віддячувало щедрими врожаями?
– Сподіваюся, що так. Але нині головне вдумливо завершити процес децентралізації. Коли мене запитують, чому пішла на цю посаду, то відповідаю, що мене завжди приваблює новизна. Тільки в такому випадку можна розвиватися та вдосконалюватися. Безумовно, є певне бачення подальшого розвитку цілісної громади району. Але через цьогорічну пандемію, яка взяла в облогу всю світову спільноту, деякі процеси можуть пригальмуватися. Є підстави і для відтермінування виборів, які заплановані на жовтень. Усе залежатиме від того, як ми самоорганізуємося проти коронавірусу. Те, що медицина не готова до нього, це однозначно. Переконалися навіть з досвіду розвинутих країн як Європи, так і світу: Іспанія, Італія, Франція, США... Ми не в кращому становищі. Від медичної реформи поки що нічого доброго не отримали.

– Коли вже мова зайшла про епідемію, то що робиться в районі для того, аби вберегти від неї людей та зберегти їх життя?    
– У понеділок відвідала нашу лікарню. Ми не засідали в кабінеті головного лікаря, хоча Михайло Слижук пропонував. Пройшлися відділеннями, поговорила з працівниками, поцікавилася, що маємо сьогодні. Звичайно, плачевно. Так не тільки в нас. Хоча є речі, які важко сприйняти. Це коли бачиш, що в новій аптеці роблять ремонт, а у лікарняному відділенні – ні. Хоча той же самий підприємець міг би це зробити, бо в разі чого він там сам лікуватиметься! Розчарування велике було, але надіємося, що все в нас буде добре. У Ківерцівському р-ні жодного підтвердженого випадку коронавірусу нема.



– Алло Анатоліївно, давайте повернемося до питання щодо співпраці з ОТГ. Чим Анатолій Васильович, його команда можуть допомогти Вам, як керівнику району, а Ваша команда підтримати громаду? Адже ми бачимо, що на плечі органів самоврядування Ківерцівщини ляже дуже великий тягар...
– Тепер багато з того, що раніше робила райдержадміністрація, буде робити кожна громада. Вони сьогодні володіють великими ресурсами, мають власний бюджет, самі ним розпоряджаються. Найбільше, що може в нинішніх умовах зробити кожен очільник – це донести до кожної людини важливість самоізоляції та гігієни. І це їхній прямий обов’язок. Саме з таких малих кроків починається все велике та геніальне. Це добре всім відомо. Скажімо, в моїй громаді всі п’ять людей, які прибули з-за кордонку, самоізольовані. Я цей досвід донесла до очільника облдержадміністрації Юрія Погуляйка. Є хата, де ніхто не проживав, вона була підготовлена до приїзду тих, хто перебував за кордоном. Людей там і поселили. Вони навіть у магазин не виходять: їжу та інші необхідні речі їм приносять родичі та передають із дотриманням заходів безпеки. Я сьогодні рада з того і прошу так робити скрізь у районі. Тоді ніякої біди у нас не буде. Ми можемо їй запобігти, але без громади у цьому випадку не обійтися. Ось якою реальною може бути їх допомога районній владі! Сьогодні не треба ділити на «моє і твоє». Сила у єдності, а не в роздробленні на «удільні князівства». Історія давно це довела. І дуже добре, що Цуманська ОТГ на чолі з головою Анатолієм Дорошуком і депутатським корпусом це розуміють та впроваджують у життя.

Сергій ЦЮРИЦЬ.
Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото Віктора РАЙОВА: Алла Гонтар; приміщення РДА. 


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (591) - 87%
Пізно (24) - 3.5%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.5%
Мені байдуже (23) - 3.4%