Ольга Черен: Зараз непросто, але все буде добре!

Ольга Черен: Зараз непросто, але все буде добре!

З головою Турійської райдержадміністрації Ольгою Черен ми зустрілися минулої п’ятниці. Робочий день завершувався, Ольга Миколаївна щойно повернулася з урочища Вовчак, де продовжується розбудова історико-культурного комплексу «Вовчак – Волинська Січ». І, не дивлячись на пізню годину, голова ще поспішала в службовий кабінет, аби попрацювати з документами.

Тож це коротке інтерв’ю ми записували в уже звичних карантинних обмеженнях, коли в адмінприміщення органів влади Турійського р-ну вхід відвідувачів суттєво обмежений. Тобто, буквально на центральній площі цього мальовничого селища.


А перед тим, як читач дізнається про суть спілкування, слід навести кілька суттєвих моментів. Насамперед, що родом вона з с. Маковичі Турійського р-ну, куди й повернулася вчителювати після закінчення Луцького педучилища та Волинського держуніверситету імені Лесі Українки. У листопаді 2010 р. Ольгу Черен було обрано головою райради вперше, а після місцевих виборів восени 2015 р. – удруге. А на підставі розпорядження Президента України Володимира Зеленського №220/2020-рп від 27 березня ц. р. Ольга Черен приступила до виконання повноважень голови Турійської районної державної адміністрації.

– Ольго Миколаївно, як карантин позначився на життєдіяльності району? Всі самоізолювалися чи робота продовжується?

– Незважаючи на суттєві обмеження, працівники бюджетної сфери продовжують працювати, ніхто їх не поскорочував чи в неоплачувані відпустки не відправляв. Але, звичайно, карантин ознаменувався певними особливостями. Тому ми, поспілкувавшись із головами місцевих рад, дійшли висновку, що і перед Великодніми святами, і незадовго до травневих вихідних потрібно раціонально використовувати трудовий потенціал наших бюджетників певних категорій – наприклад, працівникам дитсадків чи представникам закладів культури. Людям запропонували, що вони можуть не йти у відпустку, а продовжувати працювати на благоустрої території. Озерянська, Дулібівська, Овлочинська, взагалі, всі абсолютно сільради вже показали, як із користю для людей та громади можна організовувати цю роботу. Наразі плануємо організувати прибирання узбіч доріг на території району. Бо, на жаль, рівень свідомості багатьох осіб, які засмічують довкола себе все підряд, дається взнаки…

– Так, більшість техногенних та екологічних проблем – рукотворні… Ті ж підпали сухостою…

– Мабуть, цивілізоване та культурне поводження з довкіллям треба прививати ще з пелюшок. Спочатку треба навчити не смітити. Потім – забезпечити достатню кількість самих смітників. Потім – налагодити ефективне вивезення побутових відходів та їх утилізацію. Тоді й буде чисто. Ну і, звичайно, має бути дієвою система покарань, бо на одній самосвідомості далеко не заїдеш. Ви ж самі прекрасно знаєте, що одна й та сама особа тут може викинути обгортку від морозива прямо на вулиці, а за кордоном цього ніколи не зробить. Так само і зі стихійними підпалами сухої рослинності: коли будуть застосовуватися достатні штрафні санкції, тоді й зменшиться кількість порушників. У поєднанні з дієвими формами пропагування безпечного поводження з довкіллям ми матимемо позитивний результат і в цій болючій та пекучій сфері.

– В світлі боротьби з інфекцією SARS-CoV-2 та спричиненого нею захворювання Covid-19 із особливою увагою спостерігав за долею вашої районної лікарні, за ходом дискусій, якою вона є і якою повинна стати. Яка там зараз ситуація?

– Він працює в статусі комунального некомерційного медзакладу районної ради. Повірте, що за багато років я як голова райради, а тепер райдержадміністрації, приділяла і продовжую надавати цій лікарні особливу увагу. За попередні роки нам вдавалося належним чином її забезпечувати, на Турійщині не шкодували коштів із районного бюджету, постійно докуповуючи якесь обладнання чи устаткування. Тому наша лікарня, повірте, далеко не найгірша в області, а серед кращих на своєму рівні. За планом, наша лікарня буде працювати на повну потужність в третю хвилю боротьби з коронавірусом. Тому зараз тут не беруть на лікування хворих, наприклад, із інсультами чи інфарктами, а відвозять в інші установи. Можливо, ця обставина якось впливає на настрої населення, але на

Наразі збираємо кошти на новий і сучасний щвейцарський апарат штучної вентиляції легень, хоча в лікарні вже є 3 таких, українського гатунку. Подбаємо і про кисневий концентратор, який необхідних для роботи цього обладнання. Всі лікарі вже забезпечені комп’ютерною технікою, спільними зусиллями зроблено ремонт лабораторії, хірургічного, терапевтичного та дитячого відділень. Робота продовжується, причому, до неї залучаються і парламентарі, і громадські організації, і органи самоврядування, і, насамперед – державна влада. І ця робота триває постійно: наприклад, депутат облради Володимир Яренчук купив і передав лікарні експрес-тести для виявлення коронавірусної інфекції, його колега Роман Микитюк виділив кошти на костюми бактеріологічного захисту, сотні людей перераховували добровільні кошти на забезпечення медиків усім необхідним та антисептичні матеріали… Знаєте, ця біда людей згуртували і показала, що добрих набагато більше!

– А чи варто було виконувати вказівку від облздоровуправління та закривати інфекційне відділення?

– Так, лунали на це окремі нарікання… Але я поясню реальний стан справ. Через проведення медреформи для забезпечення роботи цього відділення потрібно понад 2 млн 400 тис. грн. Аналіз показав, що торік у цьому відділенні отримав допомогу 181 пацієнт… Національна служба охорони здоров’я, цілком зрозуміло, не перерахує нашій лікарні мільйонні кошти на подальше утримання інфекційного відділення. Максимум, на що ми могли розраховувати з такою кількістю хворих, це 500-600 тис. грн. А де решту взяти в бюджеті Турійщини, за рахунок кого і чого?  Тому вирішено відмовитися від інфекційного відділення як такого, але залишили обсерваційні палати, щоб у випадку якоїсь надзвичайної ситуації там могли перебувати хворі відповідної категорії.


– В багатьох медичних закладах почали звільнятися лікарі та медсестри…

– Наразі такої проблеми в нашій лікарні немає. 

– Не так давно ми спілкувалися про подальший розвиток колиски повстанської слави ОУН і УПА – «Волинської Січі» в урочищі Вовчак. Ви щойно звідти повернулися. Які новини?

– І працюючи на посаді голови районної ради, і зараз в статусі керівника державної виконавчої влади Турійщини, переконалася: призначення Василя Мазурика на чолі нашого комунального підприємства Історико-культурного комплексу «Вовчак – Волинська Січ» – безумовно правильне рішення. Василь Васильович буквально живе на Вовчаку і живе Вовчаком! Він – генератор ідей та рішень. Наприклад, біля ставка на території комплексу повстанської слави ОУН і УПА вже існує гарна алея, на якій росте калина та інші насадження. І ось із ініціативи Василя Мазурика там встановили перший пам’ятник борцям за Незалежність України різних історичних періодів: почали з монумента на честь радянського дисидента, політв’язня, народного депутата та патріота Левка Лук’яненка. В подальшому там будуть і інші – на честь тих постатей, котрі зробили найбільший внесок у боротьбу за Незалежність України, її розбудову та оборону. Погодьтеся, що це цікавий проєкт!

Щодо розбудови комплексу: тут змонтовано хату, котра під час Другої світової війни знаходилася саме в с. Вовчак, а під час знищення «другими совєтами» цього населеного пункту її перевезли в с. Ревушки. Тепер вона повернулася назад. Іншу велику хату – колишню садибу лісника – перевезли з с. Свійчів ще минулого року.  На першому поверсі у великій кімнаті вже змуровано пічки і каміни, там буде тепло і затишно під час проведення різноманітних заходів. На другому поверсі буде хостел для туристів, яких, я переконана, не лише через неминуче скасування карантинних обмежень, але й внаслідок постійного підвищення національної самосвідомості та патріотичних почуттів громадян України буде щороку все більше й більше. Тим паче, ми вже з Вами говорили про презентацію в лютому ц. р. туристичного маршруту «Вовчак: Волинська Січ». Проект, до речі, був розроблений ГО «Волинська фундація» та туристичним клубом «Антар» за підтримки Українського інституту національної пам'яті. Заради справедливості слід зазначити, що дуже багато для реалізації цього задуму зробив і депутат Луцької міськради Павло Данильчук. Це – 64 кілометри та 15 історичних пунктів нга території Турійського і Локачинського р-нів.


– І коли плануєте організувати першу групу, яка піде за цим маршрутом?

– Зараз важко загадувати далеко наперед, але мріємо, що до Дня державної служби краще замість традиційних офіційних засідань пройтися з держслужбовцями не тільки нашого району, але й інших, можливо, і з облдержадміністрації, по місцях повстанської слави, а підготовлений екскурсовод розповість учасникам про цікаві та повчальні історичні факти та людей, із ними пов’язаних. Свято припадає на 23 червня, будемо сподіватися, що до того часу поширення коронавірусу припиниться і карантинні обмеження будуть або зовсім скасовані, або суттєво скорочені.

– Отже, унікальний не лише для Волині, але й усієї Західної України, історико-патріотичний комплекс на «Вовчаку», де колись була база УПА, продовжує жити та розвиватися!

– Так. І за це слід подякувати і Інституту національної пам’яті, і народним депутатам (до речі, на презентації маршруту побували волинські парламентарі від «Слуги народу» В’ячеслав Рубльов і Валерій Стернійчук), і обласній раді, котра виділила для розбудови «Вовчака» 120 тис. грн, і державній виконавчій владі Волині, і, звичайно, чи не в першу чергу депутатам Турійської райради, які створили комунальне підприємство на чолі з Василем Мазуриком, а також райдержадміністрації та органам самоврядування базового рівня, котрі завжди надають максимум посильної допомоги для розбудови комплексу. Він, до рречі, символічно став зразком символом порозуміння та об’єднання різних категорій громадян України.

– Цей коронавірус вічно не триватиме, але він уже встиг наробити піди не лише здоров’ю людей, але й економіці. Ольго Миколаївно, чи внаслідок падіння економічної активності будуть гроші в бюджеті Турійщини?

– Бюджет району формується за рахунок надходжень від ПДФО (податок із доходів фізичних осіб). Кошти наразі достатні, зарплати в бюджетній сфері виплачуються. Щоправда, я постійно спілкуюся з головами сільрад та ОТГ, і чую їхнє занепокоєння щодо нинішнього зменшення надходжень від земельного податку і перспективу подальшого «від’ємного сальдо» цього основного джерела їхніх доходів. У той же час я спілкуюся і з аграріями Турійщини. Вони запевнили: якщо виникне така необхідність, вони готові заплатити земельний податок, хоча й отримали від держави право на відстрочку таких платежів чи повне звільнення від них. Ось такий підхід і вселяє оптимізм! А ще – район і 13 сільрад володіють вільними залишками коштів за минулий рік у сумі 8 млн 500 тис. грн, які буде використано максимально раціонально. Тому Турійщина, хоча ситуація і непроста, але справиться з коронавірусним викликом. Усе буде добре!

– Дякую за відвертість, успіхів!

– І Вам дякую! Усім здоров’я!

Інтерв’ю вів Володимир ДАНИЛЮК.

На фото Романа УСТИМЧУКА: Ольга Черен біля входу в адміністративну споруду органів державної влади та самоврядування Турійського р-ну.

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (591) - 87%
Пізно (24) - 3.5%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.5%
Мені байдуже (23) - 3.4%