Менше витрачати – більше заробляти

Менше витрачати – більше заробляти

Сказати, що в Україні складна ситуація – це не сказати нічого. До ворожих танків на кордоні додалася порожня казна. До майже 80 млрд валютного боргу – найдорожчий у Європі газ. До украденого Криму – проплачені бунти всередині країни. Як жити сьогодні і до чого готуватися завтра? Як туго затягувати пасок і наскільки довго?

Щоб українцям розповісти й відповісти, урядовці на чолі із Прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком запросили журналістів до відвертого спілкування.

«На чиновницькі виплати і спецпенсії грошей не дамо», – міністр фінансів Олександр Шлапак.

Те, що Україна безупинно котиться донизу, знали всі. Та коли новий уряд побачив реальну ситуацію – вжахнувся! Заявлений попереднім Кабміном дефіцит бюджету у 76 млрд виявився брехливим. Насправді Україні не вистачає 290 млрд (!) грн, на казначейських рахунках порожньо, і звідки черпати кошти, якщо податки з підприємців витягнули на рік-півтора вперед?


За такого безгрошів’я ми натомість отримали роздутий державний апарат (кількість якого тільки останніми роками зросла на 50 тис. осіб), непосильні соцвиплати і цілу армію пільговиків.

– Якщо в більшості країн так званого соцтабору взагалі відмовилися від пільг, у Росії на сто жителів припадає лише чотири пільговики, то в нас до таких належить кожен третій українець! Тобто щоб забезпечити безкоштовний проїзд у транспорті 16-ти мільйонам наших громадян, необхідно 17 мільярдів гривень, а ми в змозі виділити – 1,7 мільярди. Відтак грошей на компенсацію місцевим перевізникам немає, – зазначив міністр фінансів.

Щоби змінити ситуацію, в першу чергу переглядатимуть так звані професійні пільги (прокурорам, депутатам, іншим небідним категоріям). Якщо сукупний дохід їхньої сім’ї становитиме більше 1 тис. 710 грн, то й за проїзд платити їм цілком по кишені.

– Давно вже назріла потреба перейти до монетаризації пільг: їх не тільки на паперах гарантувати, а давати конкретну щомісячну суму людині, яка має на це право, – зауважив Олександр Шлапак. – Якщо це зробити зараз, то коштів вистачить лише на те, аби виплачувати кожному пільговику по 12 гривень у місяць, тобто смішну суму. Тому найближчим часом ми залишимо право на безоплатний проїзд лише людям, які дійсно цього потребують, та подбаємо за належний розмір допомоги.

Наголосив міністр фінансів і на тому, що доходи наших громадян не повинні так разюче коливатися. Скажімо, чому суддя в місяць отримує 15 тис. грн, а його помічник – 1,300?

– Кабінет Міністрів, на жаль, не може встановлювати розмір зарплати людей цієї професії. Адже судді прийняли закон, за яким самі собі визначають зарплатню. Та ми все ж хочемо щомісячний дохід судді обмежити: не більше десяти мінімальних зарплат. Це ж саме стосуватиметься і спецпенсій різним категоріям громадян, – зазначив урядовець.

Серед джерел додаткових надходжень у казну назвав Олександр Шлапак підвищення плати за користування надрами й акцизу на тютюн та алкоголь, ріст податків для крупного бізнесу (на так звані пасивні доходи, обсяг яких становить понад 500 тис. грн у рік), ліквідацію тіньового ринку продукції тощо.


«Урядовці теж затягнуть пасок», – міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак.

Він акцентував не лише на жорсткій економії, а й на ще жорсткішій боротьбі з корупцією. І визначальним у цьому плані має стати закон «Про державні закупівлі», розгляд якого наразі перебуває в парламенті.

Доки Україна на законодавчому рівні не подбає за прозоре використання казенних коштів, доти триватиме розкрадання, і Європа не надасть нам допомоги.

– І це зрозуміло, – зазначив Остап Семерак. – Попередній уряд на держзакупівлі витрачав близько 300 мільярдів гривень, і половина цієї суми осідала в кишенях можновладців. Тому перш ніж давати гроші, Європа хоче бути впевненою, що вони підуть на визначені цілі.

Контроль за використанням казенних коштів буде здійснюватися і зсередини країни. Задля того працюватиме окрема інституція, завдання якої – викривати корупційні схеми, виводити на чисту воду тих, хто уникатиме сплати податків тощо.

На продовження теми роздутого чиновницького апарату Остап Семерак повідомив:

– Уряд прийняв рішення скоротити близько 24 тисяч держслужбовців і 70 тисяч силовиків. Це дасть змогу їхні лави не тільки зменшити, але й очистити.

(Згодом на підтвердження цих слів Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк зауважив: «Корупційна система в Україні не просто розвинулася – зцементувалася! Податкова, митниця, міліція. І найміцніше ця корупція тримається на фундаменті – тобто чиновниках найнижчої та середньої ланки. Тож аби його розбити, доводиться йти ледь не з відбійним молотком»).


Б’ючи по руках розкрадачів державних коштів, уряд буде скорочувати штат тих управлінь, агентств і відомств, які фактично дублюють роботу один одного. Наприклад: розслідуванням економічних злочинів дотепер займалися фінінспекція, відділи СБУ, міліції, податкової, а доцільно такі повноваження передати одній інституції – фінансовій поліції.

Якщо взяти прокуратуру, то вона перетворилася на такого собі «смотрящого», який здійснював нагляд за всім і вся, але підкорявся конкретно визначеній політичній силі. Тому настав час скоротити армію наглядачів (у Європі на кожних 100 тис. жителів припадає по 3-5 прокурорів, а в нас – по 25!) і прокуратуру повернути на службу громадянам.

Паралельно зі скороченням штату заборонили чиновникам купувати комп’ютери, телефони, автомобілі. А сам Кабмін продасть цілий автопарк дорогих іномарок.

За словами Остапа Семерака, з молотка підуть 142 автівки:

– Продавати їх почнемо з червня. Все буде прозоро, через аукціон. Щоб підняти ціну, хочемо за кожною машиною закріпити паспорт – таку собі «рекламну біографію» про те, яка конкретно персона (наприклад, Янукович) користувалася цим транспортним засобом. А всі отримані кошти підуть у бюджет.

Що ж до «золотих батонів» і мільйонних рахунків в офшорах, то і їх буде повернуто. Але стане це можливим тільки після того, як факт «крадіжки в особливо великих розмірах» буде доведено й визнано судом.

«До відсічі агресора готові!» – перший віце-прем’єр-міністр України Віталій Ярема.

А ще розповів, де зараз використовують вивезені з України гроші.

– Ні для кого не секрет, що Янукович і так звана сім’я вивезли з України мільярди доларів. І тепер украденими грішми платять сепаратистам. 100 доларів у день – це такса тій безробітній молоді, яка сьогодні розмахує російськими триколорами. 75 кримінальних справ – це результат зухвалих захоплень державних будівель. 242 тисячі учасників проросійських акцій – це те, що руйнує країну зсередини, – повідомив Віталій Ярема. – А ще ж є зовнішній агресор – Російська Федерація. В піковий період вона зосереджувала біля наших кордонів найсучаснішу техніку і 22 тисячі військовиків. Сьогодні їх число становить 10-15 тисяч, однак ситуація досі лишається напруженою.

Щоби зберегти цілісність України і не допустити кримських подій, із бюджету на потреби армії вже виділено майже 7 млрд грн. Значно більші обсяги фінансування передбачаються на наступні роки. Щоби українці допомогли нашій обороноздатності, уряд випускатиме так звані військові облігації, від купівлі яких кошти будуть надходити на потреби Збройних сил України.

– Правоохоронні органи повинні відповідати своїй назві. Тому вже зараз працюємо над тим, аби Міністерство внутрішніх справ привести до європейських стандартів, – зазначив перший віце-прем’єр. – Задля цього мав зустріч із польськими колегами, яким вдалося за чотири роки рівень довіри громадян до поліції підняти із 17 відсотків до 70-ти.

Підтвердивши реформи у прокуратурі і податковій міліції, торкнувся Віталій Ярема теми люстрації:

– Вона не повинна залежати від суб’єктивної думки якоїсь людини чи організації. До кожного кадрового призначення ми підходимо з точки зору об’єктивності, професіоналізму та законності у прийнятті рішень. Реалізувати це непросто. Тому нова структура міністерства буде представлена вже найближчим часом.


«Рай не обіцяємо, але й труднощі минуться», – Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Виступом Арсенія Петровича вдалося не лише підсумувати далеко не райдужні реалії, але й почути план виходу із критичної ситуації.

– Наш «дружній» сусід веде потрійну агресію: військову, політичну, економічну. Він краде у нас Крим і ставить на газ ціну, якої жодна країна Європи немає! Він засилає агресорів і провокаторів. Він закриває свої ринки для українських бізнесменів. І нашим підприємцям тяжко постачати продукцію, коли бронетранспортери на кордоні, непросто дивитися на співпрацю крізь дуло танків, – відверто сказав прем’єр. – Але Україна має підтримку всього світу, тому повинна встояти. Встояти для того, аби нам дякували наші діти й онуки.

Акцентувати на труднощах Арсеній Яценюк не став, основну увагу зосередивши на кроках порятунку. Отож, перше питання – блакитне паливо.

– Якщо помножити ціну газу в 500 доларів на сьогоднішню вартість американської валюти і врахувати, що дотепер паливо населенню продавалося майже вдвічі дешевше (а різниця погашалася з Державного бюджету), то уряд просто змушений був підняти комунальні платежі. Це не популярний крок, але необхідний, щоб Україна отримала допомогу від МВФ.

Натомість уряд запевнив: підняття ціни на газ (на 56%) і тепло (40%) швидше торкнеться власників приватних будинків, площа яких близько 400 кв.м, а хто мешкає, приміром, в однокімнатній квартирі з централізованим опаленням, платитиме за комуналку на 25% більше, ніж до подорожчання газу.

Крім того, зросте кількість сімей, яким держава надасть субсидії та компенсації (в опалювальний сезон таких родин буде близько 1 млн 400 тис., в неопалювальний період – на 400 тис. сімей менше).

– Ми вже домовилися із західними партнерами про перепродаж нам російського газу. Найближчим часом реверсні закупки надасть Словаччина (таким чином ціна палива становитиме не 500, а 350-400 доларів, що допоможе нам зекономити мільярди). Схожі пропозиції озвучили також Польща та Угорщина, – повідомив Арсеній Яценюк.

Але газова залежність – то лише вершина айсберга. Десятками років ми налагоджували економічну співпрацю з Росією, а сьогодні стали заручниками цього. До прикладу, експорт України у сфері військово-промислового комплексу становить 40% від загального обсягу продукції, яку ми везли до Росії. І, як це не парадоксально, сьогодні українська військова техніка спрямована проти нас.

– Одразу перед прес-конференцією я мав зустріч із українськими роботодавцями та підприємцями. Всі в один голос заявляють: Росія веде себе не як партнер, а як агресор. І якщо вона не хоче співпрацювати, ми повинні шукати нові ринки збуту. Так, дійсно: продукція підприємств Сходу і Півдня України йшла переважно до Російської Федерації. Але й самій Україні потрібен метал, залізничні вагони і таке інше. Тож коли немає збуту за кордоном, маємо цим товаром по максимуму наповнювати внутрішній ринок. Захід теж готовий приймати нашу продукцію.

Аби вітчизняна економіка запрацювала і почала заробляти гроші для України та українців, уряд вирішив зменшити бізнесменам кількість ліцензій і дозволів, скоротити перелік адмінпослуг і знизити ціни на них. А щоб фінанси пішли із Заходу – втілює цілий перелік реформ та нововведень. Причому вже зараз вдалося зменшити відтік валюти із Нацбанку. Тобто, якщо раніше наші громадяни масово скуповували «американських президентів», то тепер знову взялися обмінювати їх на гривні. Вже зараз почалося відшкодування підприємствам ПДВ.

Насамкінець журналісти поцікавилися: «Коли ж усе-таки почнуться фінансові вливання із Європи й коли «маленький» українець побачить хай незначні, та все ж позитивні зміни?».

«Це саме, але англійською я щоразу запитую у наших західних партнерів, – відверто сказав Арсеній Яценюк. – Вони пообіцяли до кінця квітня прийняти остаточне рішення про фінансову підтримку України, а в першій декаді травня – надати стартовий транш у сумі близько трьох мільярдів доларів. Загалом же Європа планує виділити нашій державі 13,5 мільярда (шкода тільки, що значна частина цієї суми піде на погашення боргів попереднього уряду). До кінця року ми хочемо стабілізувати ситуацію в державі. А з початку 2015-го, сподіваюся, побачимо перші позитивні зміни.

Оксана БУБЕНЩИКОВА.

Фото автора.

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (591) - 87%
Пізно (24) - 3.5%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.5%
Мені байдуже (23) - 3.4%