→Рубрики →Колонка редактора

Продана тисяча

Чому ціна за російський газ за 8 років виросла з 50 до 485 доларів США за тисячу кубометрів і хто повинен за це розплачуватися?

Якщо політики та державні діячі не домовляться, то вітчизняні споживачі вже з 1 травня ц. р. будуть отримувати «голубе паливо» з Росії за ціною 485 дол. США за тисячу кубометрів. З чого ж почалася страшна історія про зростання галопом цін на енергоресурс «старшого брата» і чим закінчиться «третя російсько-українська газова війна»?

Угоди між НАК «Нафтогаз України» та РАО «Газпром» підписали ще 2003-го. Термін дії – до 2013-го. Вартість тисячі кубометрів газу – 50 дол. США.

Проте в березні 2005-го «помаранчевий» керівник газового українського монополіста Ігор Івченко запропонував російським партнерам платити більше за транзит їхнього енергоресурсу в Західну Європу та відмовитися від бартерної системи взаєморозрахунків, яка існувала раніше. Російська сторона на це погодилася, проте висунула умову: збільшити ціну голубого палива до 160 дол. за тисячу «кубів». Україна вважала цю вартість завищеною, а тому відмовилася укладати договір на 2006 р. за умовами, які було названо «кабальними». В результаті – «перша російсько-українська газова війна», що ознаменувалася новим ультиматумом «Газпрому»: ціна сягатиме 230 у. о. за тисячу кубометрів! Київ на це не погодився, і з 1 січня 2006 р. газовий вентиль для українських споживачів «старший брат» наглухо закрив. Потім – критика Президента Віктора Ющенка і як наслідок – відставка Кабміну на чолі з Юрієм Єхануровим. У ніч із 3 на 4 січня 2006 р. «Нафтогаз України» та «Газпром» таки підписали угоду, яку обидва лідери – Віктор Ющенко та Владімір Путін – назвали власною перемогою. Суть: у першому півріччі ми отримували російський газ по 95 дол. США за тисячу «кубів», далі – по 230. Посередником у стосунках між газовими монополістами призначили «РосУкрЕнерго», зареєстроване в Швейцарії. Україна також відмовилася від прямої закупівлі значно дешевшого газу в Азербайджані, Туркменії та Казахстані.

«Друга газова війна» спалахнула 2008-го, коли главою уряду вдруге призначили Юлію Тимошенко, яка категорично виступала проти посередника в особі «УкрРосЕнерго» на чолі з Дмитром Фірташем. У жовтні 2008-го в Москві Юлія Тимошенко та Владімір Путін підписали з цього приводу спеціальний меморандум. У листопаді цього ж року тодішній Президент РФ Дмітрій Мєдвєдєв і глава РАО «Газпром» Алєксєй Міллєр заявили, що українські споживачі заборгували росіянам за спожитий газ 2,4 млрд дол. США. А тому сказали, що не бачать для нас іншої ціни, ніж 250 дол. США за тисячу кубометрів. Тривалі дискусії в середовищі українських політиків призвели до того, що 31 грудня 2008 р. Віктор Ющенко відкликав із Москви делегацію на чолі з головою НАК «Нафтогаз України» Олегом Дубиною.

Удосвіта 1 січня 2009 р. Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко заявили, що боргів перед росіянами немає ніяких, а вартість «голубого палива» має становити не більш як 201 дол. США за тисячу «кубів». У відповідь: припинення постачання газу, зокрема – для європейських споживачів. Далі – неодноразові авіавізити Юлії Тимошенко до Владіміра Путіна, і 19 січня 2009 р. вони підписали 10-річну угоду на постачання газу. Домовилися, що працюватимуть без посередників, а вартість визначатимуть на основі ринкових цін. Базовий тариф – 450 у. о. за тисячу «кубів». План затверджених закупівель на 2009-й був такий: у I-IV кварталах від 162 до 362 дол. США, потім – повна вартість.

Після приходу до влади Віктора Януковича не тільки розпочали кримінальне переслідування Юлії Тимошенко, але й підписали т. зв. «харківські угоди», за якими Україна в обмін на продовження терміну базування ЧФ Росії в Криму до 2042 р. отримувала газ по 385 у. о. за тисячу кубометрів. Але Кремль силою відібрав у нас півострів, за свій флот платити більше не збирається, тому й вимагає повернення не тільки до тарифів зразка 2009-го – 450 у. о., а вимагає ще більшої вартості, бо скасовує пільговий митний збір!

І ось уже міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Продан (у 2007-2010 рр. – міністр палива та енергетики) заявляє: запропоновані Росією тарифи в розмірі 485 дол. США – «це занадто висока ціна». Він нагадав, що в грудні 2013 р. «Газпром» погодився на ціну в 268,5 у. о. за тисячу кубів, отже, вважав її економічно обґрунтованою. Тож «українська сторона намагатиметься провадити переговори щодо збереження цієї ціни або ціни в 385 доларів, яку було б встановлено з урахуванням дії знижки за «харківськими угодами» 2010 р».

То що ж буде далі з цінами на газ, які потягнуть за собою збільшення вартості всіх товарів і послуг? Куди подівся «дешевий український енергоресурс», про який усі так довго говорили, а тепер мовчать? Врешті-решт, як людям жити далі: з вітчизняними мінімальними зарплатами та тарифами на «голубе паливо», що вже перевершили європейські аналоги?

Володимир ДАНИЛЮК.