Юрій Кревський: Працювати сьогодні, мислити – перспективно!

Юрій Кревський: Працювати сьогодні, мислити – перспективно!


Очільник Торчинської об’єднаної територіальної громади, що в Луцькому р-ні, Юрій Кревський належить до категорії тих лідерів місцевого самоврядування, які сподіваються на підтримку держави, але звикли розраховувати, насамперед, на зусилля самої громади. Тому Юрій Михайлович, спираючись на багаторічний досвід роботи на чолі органу самоврядування, 2 роки тому не лише знову був обраний селищним головою, але й готується до праці в нових, ще масштабніших умовах: восени очолювана Юрієм Кревським громада збільшиться, і доведеться вирішувати ще масштабніші завдання.


Але й нинішні часи виявилися далеко не спокійними… Коронавірусна інфекція дуже суттєво позначилася на житті всієї країни, в тому числі й на всіх людей, котрі належать до Торчинської ОТГ. Та – не змогла й вона зупинити розмірений ритм життя та роботи місцевого люду…

Взагалі, наразі до складу цієї громади входять, насамперед, смт Торчин (на обліку – 4 тис. 474 особи), с. Білосток (380), с. Буяни (878), с. Веселе (673), с. Садів (830), с. Горзвин (296), с. Усичі (537), с. Усичівські Будки (30), с. Верхи (143) та с. Кошів (218 людей).

Слід зазначити, що великий внесок і загальний результат здійснюють і в. о. сільських старост – Віталій Франчук (с. Білосток), Галина Кучер (с. Буяни), Оксана Семенюк (с. Веселе), Іван Шендюх (с. Садів).

Тому й зустрілися з Юрієм Кревським, що проаналізувати сьогодення та зазирнути в найближче майбутнє.

– Процес децентралізації вийшов на фінішну пряму. І після виборів 25 жовтня Торчинська ОТГ стане майже такою за розмірами, як колись був однойменний район! Проте спочатку я запитаю не тільки,  як оцінюєте доєднання сусідньої Смолигівської громади, але і як збираєтеся вирішувати фінансові дилеми, адже виявилося, що це невеличка ОТГ має дуже серйозну пробоїну в бюджеті, образно кажучи, нижче ватерлінії? Чому виник дефіцит надходжень, бо по Волині вже різні версії гуляють? Вам, хочеш чи не хочеш, треба вивчати цю ситуацію, розуміючи, що восени проблема стане загальною…

– Дійсно, чутки почали поширюватися різноманітні… Ви правильно зазначили, що треба вникати в особливості фінансово-адміністративного життя Смолигівської ОТГ, бо вона згодом стане частиною Торчинської. І треба розуміти, що приєднується, які плюси та мінуси. Можливо, я помилюся в якихось дрібних деталях, але ситуація з бюджетом Смолигівської ОТГ така. Отже, бюджет цієї громади на 2020 р. планувався в межах 9 млн 250 тис. грн. За 4 місяці з початку року, як свідчать відкриті для всіх цифри, отримано надходжень на суму 1 млн 400 тис. грн. Тобто, вже тепер можна підрахувати, що на кінець року по нинішній Смолигівській ОТГ буде недоотримано майже 5 млн грн. Це дуже великий мінус, для будь-якої громади, коли фактично половини запланованого не вдається отримати. А для невеличкої Смолигівської, котра складається з двох невеличких сільрад, це поготів!

– А чого ж на різних полюсах опинилися плани і реалії?

– В цій ОТГ було зареєстроване підприємство. Воно займалося, вочевидь, продажем та обслуговуванням комп'ютерної техніки по всій Україні. Але точно стверджувати профілю цієї фірми не буду, бо з деталями мене ніхто не ознайомлював…  Водночас, зрозуміло, що в ОТГ бізнес-структура лише числилася формально. І ось відбулася перереєстрація на іншу юридичну адресу. Відповідно, й податки платяться туди, а не сюди.

– То розмови про перереєстрацію одного з заводів міжнародної компанії «Nestlе» не мають під собою ніякого ґрунту?

– Так, це безпідставні заяви. Швейцарське «Nestlе» як працювало, так і працює. Як сплачувало податки Смолигівській ОТГ, так і сплачує… Тому цілком реальний дефіцит доходів цієї громади, із врахуванням майбутнього об'єднання з Торчинською ОТГ, для нас доволі серйозний виклик. Дуже важко буде призвичаюватися до доходів, які фактично вдвічі зменшуються… Тим паче, що там є 2 школи, є дитсадок, є існуюча адміністрація об'єднаної територіальної громади, є інші організації та установи…

– На жаль, пошту вже закрили…

– Так, це недобре. Люди змушені користуватися послугами торчинського відділення…

– Як із точки зору інтересів нинішньої і майбутньої Торчинської ОТГ оцінюєте нинішню конфігурацію укрупнених територіальних громад, особливо – в «столичному» Луцькому р-ні? Запитую, бо Ви зсередини володієте всією інформацією, як це все відбувалося на попередньому етапі і на нинішньому… Вас усе влаштовує?

– Я, наприклад, ще років 5 тому, коли процеси створення ОТГ тільки розпочиналися, і на рівні нашого району, і на рівні області, і на інших майданчиках доводив, що Торчинська ОТГ має формуватися приблизно так, як вона існуватиме після 25 жовтня цього року. Зрозуміло, що Торчин – центр, а яке коло окреслять циркулем на карті адміністративно-територіального устрою, то це вже залежало на від нас. В усякому випадку, 4-5 сільрад Луцького р-ну навколо селища повинні бути в складі Торчинської ОТГ. Правда, ми тоді не брали до уваги, що можуть долучитися громади і з сусідніх районів, як це станеться згодом… Маю на увазі по одній сільраді Рожищанського та Горохівського р-нів із одного боку та з другого. Не знаю, чи є в області такі приклади, щоб у складі укрупненої ОТГ були представники одразу трьох різних районів!

– Є. Майбутня велика Луцька ОТГ, до якої долучають сільради з Ківерцівського і Рожищенського р-нів.

– Дійсно… Тому саме таку конфігурацію нашої нової громади я очікував, і результат не здивував, бо він логічний і закономірний. Щодо ситуації з іншими громадами, котрі втрачають свій незалежний статус і будуть долучені до інших, я не хотів би коментувати з етичних міркувань…

– Дехто так обурюється, що вже дороги почав блокувати! В тому числі ту, якою ми з Луцька приїхали в Торчин!

– Я толерантно ставлюся до колег, які працюють в інших ОТГ, насамперед, Луцького р-ну. На недавньому засіданні, яке відбулося в облраді, казав, що треба розуміти: ОТГ, які створилися впродовж останніх років, вони мали право на існування, адже виникали на основі Перспективного плану формування громад у Волинській обл. Документ передбачав фінансову спроможність та добровільність об'єднання.  Ці принципи на той момент були дотримані. Нехай на рівні голів і депутатів, місцевих еліт, але формально – виконані ці умови. А що зараз відбувається чергова реорганізація, котра багатьом дуже не подобається, то це також цілком зрозуміло. Але з іншого боку – є ж інтереси м. Луцька, обласного центру Волині! Тому на рівні столиці зважили перспективність розвитку м. Луцька і статус-кво приміських ОТГ, а потім вирішили: обласний центр Волині повинен отримати ресурс розвитку. І якщо б залишилися все, як було раніше, то виникла б патова ситуація: всі навколишні громади спроможні, а місто…

– Неспроможне розвиватися…

– Відтак, у нього були б дуже кволі шанси залишитися обласним центром Великої Волині, якщо колись будуть укрупнювати й області… Взагалі, місцеві еліти мали цим займатися раніше. Насамперед, Луцька міська рада повинна була на початках спілкуватися з очільниками сільрад та депутатським корпусом, шукати компроміси, преференції, аргументи, але таки вийти на оптимальний результат.

– У цьому контексті поставлю запитання, на яке, власне, можете і не відповідати. Йдеться лише про легальні зарплати очільників ОТГ Луцького р-ну. У Торчинській ОТГ голова не отримує захмарних доходів, але його працю не можна вважати недооціненою: десь на рівні, вище середнього по району. Але ж є очільники ОТГ, котрим громада платить більше, ніж Президентові, Голові Верховної Ради чи якомусь міністрові! Може, страх втратити такі статки і спонукав до протестів, адже довкола голів є вже згадувані депутати, очільники комунальних установ, зрештою, виконавці тих чи інших робіт…

– Якщо говорити по закону, то рівень зарплати голови ОТГ визначає депутатський корпус. Але коли очільник сільської громади отримує більше, ніж названі Вами високопосадовці державного рівня, то висновок напрошується сам по собі…

– Коронавірус, карантин… Як Торчинська громада переживає ці випробування?

– Гідно. На підприємстві «Волиньхолдінг», котре працює в селищі і куди привозять людей з багатьох інших районів області, виникали певні моменти з захворюваністю персоналу. Але це сучасне, потужне та відповідальне підприємство, де завжди дотримуються всіх санітарно-епідеміологічних вимог. Я позитивно оцінюю той факт, що адміністрації успішно вдалося вирішити двоєдине завдання: і підприємство не зупинилося, і людям було надано допомогу, і всі протиепідемічні заходи – виконано. Для Торчинської ОТГ головне тут і що наші жителі, які там трудяться, отримують зарплату, і громада – податкові надходження. А в самому селищі було зафіксовано лише 2 випадки захворювання на Covid-19.

– Знову ж таки, гуляло багато різної інформації щодо спалаху коронавірусу на цьому заводі…

– З деякими Вашими колегами я раніше спілкувався на цю тему. Пояснював, що це – серйозне і відповідальне підприємство, це представник світового бренду, і, повірте, там знають як і мають чим протидіяти коронавірусу чи іншим хворобам. Тому ситуація зараз контрольована. І на підприємстві, і на території громади.

– Карантинні обмеження фінансовим батогом ударили по бюджету громади? Бо в інших – ситуація часом критична, адже надходження суттєво впали…

– Так, є різні структурні моменти наповнення бюджетів різних ОТГ.  Але в нашій все нормально. Так, дещо зачепило наші інтереси скасування на рівні Кабміну деяких податків та зборів, що поповнююють місцеву казну, але стратегічно для Торчинської ОТГ фактично нічого не змінилося: п’ятий місяць поспіль бюджет громади виконається на рівні понад 100%.

– Приємно чути такі слова! Значить, громада буде розвиватися! Які головні пріоритети до кінця року?

– Ще 2 роки тому, коли було створено нашу об'єднану територіальну громаду, то було визначено, що робитимемо насамперед. Головний напрямок – освітянський. Про його важливість багато, мабуть, говорити не треба, правда ж? Тим паче, що в загальній структурі видатків галузь використовує до 65% бюджетних асигнувань громади. Торчинська школа, де навчається понад 700 учнів, до речі, стала опорним навчальним закладом, всі інші – його філіями. Ця модель реформування цікава, перспектива і більш правильна для ефективного надання освітянських послуг. Школа в селищі – це велика триповерхова споруда, Вона в доволі хорошому стані, але наразі проводимо дуже серйозний комплекс робіт із модернізації харчоблоку. Я переконаний, що дуже скоро в Україні запровадять дуже суворі вимоги до якісного і сучасного харчування в школах та дошкільних закладах, тому ми вирішили до цього приготуватися заздалегідь. Так склалося, що після будівництва закладу їдальня фактично не реконструювалася, тому саме життя підказало, що ці роботи – на часі. Причому, використовуємо не лише кошти громади, але й шукаємо підтримки на рівні держави, куди подано кілька проєктів. І вже отримано підтвердження, що школа отримає новітнє обладнання для харчоблоку. Так само проводимо ремонти в інших освітніх закладах (Садів, Веселе, Усичі), обладнання санітарних кімнат тощо. Роботи – дуже багато.

Щодо дитячих садків, то їх належний стан – теж один із пріоритетів діяльності нашої громади. І тому я втішений, що і завідувачі дитячих дошкільних установ, і керівники шкіл усвідомлюють стретегічну спільну позицію: у цій сфері на території ОТГ платних послуг не існує. Тобто, ніхто ніяких грошей із батьків ні на які ремонти чи ще щось інше не бере.

– О, це приклад для багатьох!

– Продовжуючи тему пріоритетів, зазначу, що багато зроблено щодо вуличного освітлення наших населених пунктів. Наразі фактично 97% вулиць у них – освітлені. У тому числі за рахунок асигнувань віз Держбюджету – тільки торік громада отримала щонайменше 5 млн грн на ці заходи, ще 1 млн використала власних грошей. Останніх кілька років у цьому напрямку хіба що вже на конкретні звернення людей в тому чи іншому місці кілька ліхтарів монтуємо, а так – усе зроблено.

– Дороги?

– На жаль, одномоментно всі шляхи довести до належного стану силами тільки Торчинської ОТГ дуже важко. Дороги – це дуже затратна стаття видатків. Але робимо все, що в наших силах. Зокрема, капітально відремонтовано понад 5 вулиць у селищі, а поточні ремонти робляться скрізь.

– Зважаючи на Ваш щільний графік зустрічей, задам тільки ще 2 питання. В області за державні кошти купують 47 кросоверів-позашляховиків «Renault Duster» для сільської медицини. Хто ці автомобілі не отримає, ті обурюються, хто потрапив у список щасливчиків, ті тихо радіють… Якщо чесно: як Торчинській громаді вдалося переконати обласне керівництво, що ця машина потрібна саме для торчинських медиків?

– Наша громада – не лише успішна, але й велика. Це означає, що існують значні відстані між населеними пунктами. А дороги, котрі обслуговуються Службою автомобільних доріг у Волинській області, м’яко кажучи, могли б бути в кращому стані… Особливо в напрямку на с. Садів, Білосток… Тому, щоб швидко дістатися у віддалене село або доставити хворого в селище, потрібні саме такі автомобілі, як «Renault Duster». Зрозуміло, коли облдержадміністрація визначала, куди насамперед розподілити ці транспортні засоби, то врахувала всі ці моменти. Крім цього, слід зазначити, що на території громади є два медзаклади первинного рівня – в Торчині та Білостоці. Основне навантаження з надання допомоги хворим припадає саме на них… Щодо ФАПів, то нині знову виникли дискусії, якими вони мають бути і чи повинні функціонувати взагалі. Частина громадян вважає, що вони мають бути ледь не в кожному селі. Більшість переконана, що в нинішньому своєму вигляді та статусі ФАП у віддаленій і малонаселеній місцевості не зможе надати людині весь комплекс сучасних мед послуг. Ми розуміємо, що систему охорони здоров'я треба змінювати, насамперед, на базовому рівні. Тому уже згадуваний Вами автомобіль допоможе швидко доставити в якесь село лікаря потрібної кваліфікації або доставити пацієнта в Торчин чи Білосток.

– Ви згадували про продуктивну співпрацю з компанією «Nestle», з іншими промисловими підприємствами. А що скажете про аграріїв? Вони, звичайно, напряму взаємодіють із власниками земельних паїв, але ж сільгоспвиробництво не існує в умовах вакууму, ця сфера також дотична до повсякденної роботи адміністрації ОТГ… Що скажете про орендарів сільгоспугідь?

– Все нормально! Ніяких проблем. Найпотужніші – «Веселе Агро», «Байєр» у Буянах, це, звичайно, Володимир Кучера у Несвічі і Валентина Здрилюк (СГПП «Дружба»), як і решта інших, намагаються вчасно сплачувати податки, в повній мірі розраховуватися з селянами за оренду паїв. Я втішений, що агровиробники належать до соціально відповідального бізнесу. Тому завжди відгукуються на наші ініціативи, беруть участь у спільних проектах, і це – також одне з досягнень нашої великої та дружної громади.

– Дякую за відвертість, успіхів!

– Всього найкращого і Вам особисто, і журналістам «Волинської газети», і її читачам!

Інтерв'ю вів

Володимир ДАНИЛЮК.

На фото Віктора РАЙОВА: Юрій Кревський.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (591) - 87%
Пізно (24) - 3.5%
Яка різниця? (12) - 1.8%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.5%
Мені байдуже (23) - 3.4%