→Регіони →Схід

Фахівець документознавства

Не знаючи тонкощів роботи з документами, роботу секретаря сільської ради можна віднести до паперової. Насправді ж вона вимагає неабиякої зібраності, уважності та акуратності.

Ці риси притаманні Тетяні Януль, яка образно кажучи, очолює штаб Цуманської об’єднаної територіальної громади. Саме сюди стікаються усі циркуляри з різних установ та відомств держави, звідси й відправлються у зворотну путь, але вже відповідно вивчені, проаналізовані та опрацьовані. Усе це має робитися вчасно, у визначенні законодавством строки. Тож у функціональних обов’язках Тетяни Іванівни і контроль за проходженням документів.

Відвідувачі самоврядного органу в переважній більшості йдуть до секретаря, аби зареєструвати заяву, звернення, скаргу чи прохання. Далі цей посадовець дає їм хід. Саме такий порядок існує в державі. Його й зобов’язані дотримуватися чиновники будь-якого рангу.

Там, де народилася Тетяна Януль, там і живе. Після здобуття вищої освіти працювала в податковій службі, в управлінні соціального захисту населення, нині на посаді секретаря. Її батьки також із Цумані. Батько, Іван Павлович, вже на заслуженому відпочинку, працював водієм у місцевій пожежній частині, мама, Валентина Олександрівна – в торгівлі, нині вона підприємець.

– Проживаєте разом усі гуртом чи маєте власне помешкання?

– Сім’я Арендарчуків, тобто моїх батьків, – посміхається Тетяна Іванівна, – проживає окремо. Ми з чоловіком, який працює в Цуманській колонії, також відокремлено. Дочка Марія замужем, обдарувала нас внучкою Веронікою. Син Іван закінчив Рівненський автомобільний коледж. На жаль, поки що безробітний.

– Як давно Ви вже працюєте в ОТГ?

– З початку його створення, тобто з 2017 р.

– Ви, мабуть, як секретар зіштовхнулися з великими труднощами у перший період, адже такі структури вперше почали появлятися на теренах нашої держави. Зрозуміло, що всього передбачити просто неможливо. На кожен день інструкції не напишеш. Як виходили з такої ситуації, з ким радилися?

– Багато що перейняла від попереднього секретаря Цуманської сільської ради. І все ж, на початках доводилося важко, навіть дуже, адже ми були перші. Тільки на це ніхто не зважав, усе мусили робити в обумовлені терміни. Не пригадую, щоб десь із чимось запізнилися. Можливо, доводилося пересиджувати на роботі, але на це ніхто не зважав.

– Ви ж, напевно, і багатьох цуманчан знаєте?

– Звичайно, що так. Адже тут народилася та живу, щоденно зустрічаюся не з одним десятком, немало моїх земляків з різними питаннями приходить і в сільську раду. Тож як не знати?!

– Ви єдина дочка в родині Арендарчуків?

– Ні, маю ще двох братів. Старший Микола свого часу працював, як і батько, водієм у пожежній частині, тепер їздить на заробітки. Другий брат Андрій працює на автозаправці. Обоє одружені, живуть усі окремо.

– Коли збираєтеся родиною, то яку пісню співаєте?

– Мабуть, як і більшість жителів нашої області, – «Волинь моя», яку написав Степан Кривенький. Якщо це Різдвяні свята, то колядуємо.

– Город також свій маєте? Що вирощуєте?

– Город маємо, ми ж проживаємо у селищі. Маємо і городину, і картоплю, і зернові сіємо. Тримаємо коня. Він дуже помічний у господарстві. Ще з живності водяться вівці, качки та кури. Не йти ж кожного разу за яйцем до крамниці.

– Як будуєте свої стосунки з іншими працівниками, комфортно Вам із ними і навпаки? Разом відзначаєте якісь свята?

– Колектив у нас хороший, дружній. Дівчата працьовиті. Усі відділи, по суті, формувалися з початком утворення ОТГ, все було нове і незнайоме. Посаду головного бухгалтера обіймає Галина Бутиєць, начальника фінансового відділу – Іванна Приведенець, начальника відділу освіти – Марія Гламазда, інспекторів військово-облікового стану – Галина Арендарчук та Людмила Семешко, юриста – Сергій Філюк, ЦНАПом заправляє Галина Трофімчук, яка багато зробила, аби швидше справити новосілля у новому приміщенні. Завідувати кадрами доручено Валентині Читкайло. Працюємо разом і святкуємо також разом. Учора був День бухгалтера, привітали своїх працівників із професійним святом, вони ще й водночас новосілля справили. З такої нагоди і торт скоштували з кавою.

– Людей багато приходить до Вас?

– Дуже багато. У кожного, як відомо, свої клопоти та турботи. Нині, в основному, йдуть за свідоцтвами, за дорученнями на спадщину. Багато питань і на сесіях розглядається. Словом, роботи вистачає. Адже громада для того і створювалася, аби покращувати життя кожної людини.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото Віктора РАЙОВА: секретар сільради Тетяна Януль.