Життя – найщасливіша мить

Коли підріс і усвідомив в повній мірі, що може статися зі мною (я ж міг взагалі в майбутньому не бачити життя! А чим я завинив і перед ким в такому віці? Відповіді нема. Який це жах!), тоді присягнувся, що завжди, впродовж усього життя, до віку я буду носити його на руках.

Роки летіли, немов з теплих країв додому журавлі. Навчався в школі. Щороку більше пізнавав світ і відчував на собі усі «принади» післявоєнного життя. Була робота і усвідомлене навчання фаху, відповідальна практика. А щоб здійснити свою мрію, під час навчання у виші мені довелося побувати навіть у нетрях Сибіру...

Скільки ж прожито життя! А скільки пройдено незвіданих доріг! Збагнути б тільки!

Мені завжди хотілося бути відповідальним: від того дня, коли в 1963-му минулого століття переступив я вперше лісової галузі поріг. За час роботи побував майже в усіх куточках України. Чудовий наш народ, чудова наша Батьківщина. Навкруги поля жовтіють, де колосяться спілі жита і пшениці. Озер, річок, морів, води і неба блакитна синь. Де б я не був, а відповіді не знаходжу й досі, але завжди мені чомусь понад усе хотілося повернутися на Волинь.

Напередодні Дня лісівника в черговий раз ми, ветерани, подумки разом із теперішнім поколінням лісівників. А зустрічаємося ми не часто. У вас – робота і турботи, а в нас – проблеми. Життя і вік беруть своє. Але і той невеличкий час, який проводимо разом, надають упевненості у собі.

Мені вже за 80. Ніби й літа вже на осінь повертають. Нема того оптимізму, мужності, що колись, залишилися тільки спогади і досвід.

А з кожним роком відчуваю, що ліс люблю ще більше, ніж у юності.

Складне життя. Про те нам нагадав 2020 рік. Щодня ми спішимо по невідкладних справах. Зустрітися нам може мужній, вже літній чоловік, ділова жінка, міцний, як дуб, у волинськім лісі хлопець молодий, з відверто щирим поглядом дівчина. Їх постави підкреслюють темнозелені лісівничі однострої. І це знаково! Такі люди бачать майбутнє лісу, довкілля і природи, знаннями володіють з новітніх технологій і з користю для економіки Волині і галузі знають, як раціонально використати стиглий ліс, а на його місці відповідно до технології грунтів і умов місцевиростання посадити, доглянути, зберегти-відтворити новий, ще більш потужний ліс.

Користуючись нагодою, напередодні свята закликаю всіх лісівників, ветеранів галузі, зробити усе можливе і неможливе, щоб зберегти і примножити ліс. 

Шануйте людей, які працюють в лісі і задля нього, популяризуйте ліс, ведіть здоровий спосіб господарювання, виховуйте майбутню зміну – патріотів лісу. Важливо, щоб позитивною й економіка була. Без неї ми – нікуди, вона завжди була і є, і буде всьому голова. Працюйте так, щоб на Волині виростали потужні молоді діброви, а на Поліссі – соснові бори. Щоб було чути шум лісів з Волині при весняному вітрі від Володимира-Волинського до східного кордону, до Києва і до Дніпра!

Ми різні всі, характер в кожного інший, але в питаннях захисту довкілля, відтворення природи і її основи – лісу, ми повинні бути всі єдині, тому що Батьківщина на всіх одна-єдина. Це наша Україна. І іншої нема.

Ми всі залежні від природи, лісів, довкілля, а вони – від нас. Про це потрібно пам’ятати завжди і повсякчас. Майбутнє лісу лежить на нашій совісті і честі, а збереження й охорона його – обов’язок, який державою покладений на нас.

Останнім часом в нашу адресу лунає й критика. Болить душа! Ви биті практикою й досвідом чудові фахівці. Аналізуйте. Якщо ця критика на користь лісу, дослухайтеся, терміново виправляйте негаразди. Якщо ж це чорна заздрість, користолюбство або й піар – категорично відкидайте і робіть усе можливе й неможливе, щоби потужними для майбутнього ліси росли, ми дихали чистим повітрям і всі здорові, як дуби, були.

Щороку збільшуйте площі посадки лісу, ніж донині. Щоб у майбутньому «Швейцарія» була не тільки у Воротневі, а по всій Волині.

Напередодні свята ми, ветерани галузі, Вам шану віддаємо за Вашу мужність, витримку і нелегку працю, тому що знаємо, спокійного життя у вас ніколи не буває. Нехай вдячні слова звучать Вам вслід за реальні справи на користь лісу і природи, а не заради моди.

Ми віримо, що кожен із Вас покликаний душею й серцем, щоб бути лісоводом.

Життя – найщасливіша для кожної людини мить. Нехай у лісівничих справах Вас супроводжує завжди тільки удача, а нам усім – нехай в житті щастить.