→Регіони →Схід

Онук Заслуженого лісівника України

Майстер лісу Сокиричівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» Віктор Вишневський зустрічає нас щирою посмішкою і міцним рукостисканням.

Одразу ж веде показувати свої «володіння»: густу посадку молодих модринок, які саме «цвітуть» чудернацькими крихітними шишками, і охайні рядочки зовсім ще молодих дубів. Це – лише маленька частина того, про що лісівник дбає кожного дня.

Віктору Вишневському – 46 років, з них 24 – «лісовий стаж». Лісівником понад 40 років працював дідусь чоловіка, чию працю удостоїли званням «заслуженого». З дідусем Віктор ще дитиною не раз ходив до лісу, бачив на власні очі, що воно таке – робота з природою. Саме це і зіграло головну роль у виборі власного майбутнього – стати на лісову стежку в усіх значеннях цього вислову.

Кар’єру починав звичайним лісівником, а вже в 2011-му потрапив до Сокирич, де й став майстром лісу. У нього багато серйозних обов’язків, а часом і неабияких труднощів, для яких немає ні вихідних, ні поганої погоди.

Віктор Вишневський на «своїй території» – щодня. І в неділю, й в будень. Стежить, аби не було вогнищ, які навіть ненароком можуть залишити по собі відпочивальники чи грибники, а ще боротися із самовільними рубками. Останнє, не приховує майстер лісу, у їхньому лісництві – ще та біда. Недобросовісні «лісоруби» особливо ласі на дубову деревину. Щоправда, за словами лісівника, останнім часом і таких випадків трохи зменшилося.

Улюблена частина роботи – ліс садити. Для цього на поміч набирають навчених та обізнаних людей, які знають, як поводитися із сіянцями.

«Коли воно зроблене з душею і в правильну пору, то все гарно приймається і потім навіть не доводиться доповнювати посадку», – мовить Віктор Миколайович.

Після цього – довгі роки клопіткої, але приємної опіки за тими маленькими пагінцями, які на очах формуються в дорослий ліс.

Спочатку – механічний догляд культиватором, потім – покоси міжрядь, які нерідко доводиться робити кілька разів. Бо ґрунти в Сокиричівському лісництві родючі, а значить – сприятливі і для зілля теж.

«Старшим» лісом опікується не менш відповідально. В посадці треба прибрати побічні породи, провести так звану «прочистку». Буває й таке, що техніка тут безсила і частину роботи доводиться виконувати вручну.

Порахувати, скільки дерев Віктор Вишневський посадив власноруч, можна тільки приблизно – дуже вже велика площа. Втім, не менше 70 гектарів дерев з’явилося саме завдяки праці цього майстра.

Виділити якусь окрему складність своїх щоденних турбот лісівник навіть не береться. Бо йому до душі будь-яка робота.

«Розумієте, ліс – це вже добра звичка, – не приховує Віктор Вишневський. – Коли я працюю, то одночасно відпочиваю».

Найбільша приємність для нього – прогулюватися гарною посадкою і усвідомлювати, що все це – результат, виплеканий власними руками.

Дає пораду також і молодим колегам: бути добросовісними і любити природу. Без цього, впевнений Віктор Вишневський, робота в лісі не складеться.

Уявляти себе в іншій роботі чоловік навіть не думає. Для людей лісової галузі їхня професія – стиль життя.

«Я в лісі змолоду, тут життя зав’язалося». Такі прості слова, а скільки за ними ховається. А в густих кронах деревах, що їх виплекали руки таких, як Віктор Вишневський, ховається для багатьох невидима і невідома, але така важлива робота майстра лісу.

Олена РЕШОТКА.

Фото Ірини КАБАНОВОЇ.