→Рубрики →Освіта

Як пережити COVID і не «з’їхати з глузду»

За останні півроку інформаційний простір переповнений новинами про COVID-19, карантином, статистикою позитивних та летальних випадків, застереженнями, рекомендаціями, порадами і т.д.

Сприйняття такої інформації накладає індивідуальний психологічний відбиток на кожну людину. Це залежить від темпераменту, сприймання, стресостійкості тощо. Якщо одна людина сприймає інформацію як щось нове для себе, вона буде рухатися вперед, радіти тому, що з’явився такий шанс та перспективи. Інша людина, навпаки, впадає у відчай, панікує, частіше відчуває втому, має поганий настрій і т.д.

Попереджений – значить, озброєний. Можна уникнути пригніченого стану, паніки, якщо ми знаємо про можливі ризики та способи їх подолання.

Соціологічна група «Рейтинг», що проводила дослідження психологічного стану українців, ще з квітня фіксувала у респондентів ознаки депресії, тривожності, паніки, втоми і розладів сну. Цікаво, що за даними соціологів, старші люди менше тривожилися з приводу карантину, хоча саме вони перебувають у групі ризику в разі зараження коронавірусом. Натомість молоді люди частіше впадали в депресію.

«Вірогідно, це пов’язано зі зміною стилів життя. Молодь більше проявляє депресивні стани через різку зміну способу життя, примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій. В той же час, у віці 50+ стиль життя з кожним роком стає все більш «карантинним». Такі люди більше часу проводять дома», – пояснюють статистику експерти «Рейтингу».

Короновірус кардинально змінив весь світ та зокрема кожного з нас.

Будучи на карантині, після другого місяця, я задалась питанням: «Як люди уживаються в чотирьох стінах, коли у квартирі перебувають, наприклад, три покоління: батьки, діти, внуки, або дві і більше сімей?» Кожен має свої переконання, вподобання, обов’язки (дистанційна робота, навчання) і бажання особистісного простору. У батьків та дітей, які були на карантині разом, було виявлено більше симптомів посттравматичного стресу, ніж в тих, хто не дотримувався обмежень. Тому, в сім’ях, які живуть в селі, або мають свою ділянку за містом, психологічний тиск був меншим.

Спілкуючись та спостерігаючи за знайомими, під час карантинних обмежень, та керуючись науковими джерелами, наводжу вам декілька рекомендацій, щоб карантин проходив цікаво та корисно:

1. Складіть план розпорядку дня та намагайтеся максимально його дотримуватися всією родиною.

2. Розприділіть права та обов’язки кожного члена сім’ї на час карантину незалежно від віку.

3. Кожного ранку налаштовуйте себе на гарний настрій. Теза про те, що «всі наші думки матеріалізуються» – доведений психологами факт.

4. Ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку. 15 хвилин присвячених фізкультурі – запорука сильних і позитивних людей.

5. Дотримуйтеся інформаційної дієти. Достатньо один раз на день подивитися новини для того, щоби бути в курсі важливих подій.

6. Дивіться разом пізнавальні програми, улюблені фільми, серіали, які вже давно хотіли переглянути.

7. Карантин – ідеальний час для того, щоб отримати нові знання. Сьогодні існують безліч доступних онлайн-курсів.

8. Організовуйте онлайн-екскурсії музеями світу, не виходячи з дому.

9. Прибирання очищає не тільки простір, а й голову від зайвих думок.

10. Заняття улюбленою справою: шиття, вишивання, в’язання, читання тощо допоможуть відволіктися від поганих думок.

Пам’ятайте, панікує лише той, кому нічим зайнятися, а вам тепер є чим!

Родина, яка об’єднана спільною ідеєю, справою, як кажуть, «є на одній хвилі», всі випробовування переживає з мінімальними психологічними так і фізичними наслідками.

Точної дати кінця карантинних заходів та розповсюдження інфекції не існує, тому потрібно не чекати, а адаптуватися до нової ситуації. Більше гуляти, уникаючи людних місць, щоб не накопичувати негативні емоції та вірусні захворювання.

Отже, я знайшла відповідь на своє питання і можливо комусь ці поради стануть у пригоді.

Практичний психолог ФКТБП ВНУ імені Лесі Українки, Наталія ВЕРЕМІЙЧИК.

Фото Bloglovin.