Підпільний ядерний могильник

Підпільний ядерний могильник

16 травня ц. р. у Верховній Раді Україні таємне стало явним: наприкінці квітня уряд ухвалив постанову про початок будівництва в зоні відчуження Чорнобильської АЕС ім. Леніна велетенського сховища відпрацьованого ядерного палива! Народний депутат України, наша землячка з м. Берестечко Горохівського р-ну Катерина Ващук не тільки отримала офіційне підтвердження цього небезпечного наміру урядовців, але й нагадала: в Україні і без нового могильника кількість онкозахворювань – одна з найвищих у Європі!

Отже, коли високопосадовці вже завершували «годину уряду», відповідаючи на ті чи інші запитання народних депутатів України, народний депутат Катерина Ващук напряму запитала: чи правдиві чутки, що 25 квітня Кабінет Міністрів прийняв постанову про виділення 45 га землі у Чорнобильській зоні для будівництва могильника ядерних відходів українських АЕС і атомних електростанцій країн Євросоюзу? Ця проблема постала на перший лан, адже Росія недавно рішуче відмовилася не лише постачати для наших АЕС нове ядерне паливо, але й забирати до себе на тривале зберігання вже відпрацьовані ядерні матеріали. Тому Катерина Ващук, член депутатської групи «Суверенна європейська Україна», попросила або підтвердити, або спростувати інформацію про секретну постанову та плани спорудження велетенського могильника, а також наголосила: «Чи це, може, нинішній уряд вирішив заложити таку страшну міну сповільненої дії під життя і здоров'я нинішнього і майбутніх поколінь?».

Ось що на це відповів заступник міністра палива та енергетики України Вадим Уліда: «Дякую за запитання. 23 квітня урядом прийнято Розпорядження про надання дозволу державній компанії «Енергоатом» на розробку проекту землеустрою щодо відведення відповідної земельної ділянки у Чорнобильській зоні для реалізації проекту спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Це сховище необхідно для зберігання відпрацьованого ядерного палива з атомних електростанцій України, яке зараз вивозять до Російської Федерації. Я хочу наголосити, що вивозять до РФ тимчасово, і воно через деякий термін, згідно з укладеними договорами, має бути повернуто в Україну. Тобто якщо не збудувати це сховище, то можлива екологічна катастрофа. Це сховище будується відповідно до закону, прийнятого раніше, і воно є необхідним для забезпечення безпечної експлуатації атомних електростанцій. Усі екологічні вимоги, всі екологічні норми і всі процедури згідно із законодавством України для забезпечення безпечної експлуатації цього сховища із залученням новітніх технологій сучасних здійснюються, забезпечуються в повній мірі. Дякую».


Один із виступів Катерини Ващук у Верховній Раді.


Як свідчить стенограма пленарного засідання Верховної Ради України від 16 травня ц. р., розміщено на офіційному веб-порталі парламенту, як запитання, так і відповідь викликали значне пожвавлення в залі. Тому слово взяв головуючий – Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов:

«Шановні колеги, я прошу заспокоїтись. Я, єдине… (Шум у залі). Колеги, народні депутати, я прошу заспокоїтись усіх. По-перше, я хочу вам нагадати, що відповідно до українського законодавства на територію України не можуть бути ввезені інших країн відходи або інші речі, використані вже раніше. Тому є заборона. Це, як я розумію, Уряд робить тільки для українських атомних електростанцій. Так, уряд, чи ні?».

«Так, абсолютно вірно. Виключно для українських атомних електростанцій!» – відрапортував Вадим Юрійович.

«Тобто ще раз ви почули, що уряд сказав: виключно для українських атомних електростанцій, – акцентував Олександр Валентинович, і оскільки шум у залі не вщухав, попросив усіх заспокоїтися та передав слово іншому народному депутатові. – Продовжуємо. Тимошенко. (Шум у залі) Шановні колеги, заспокойтеся»…

Як Катерина Тимофіївна дізналася про секретну постанову та чому вирішила публічно оприлюднити проблему нового ядерного могильника? Про це вона сказала і представникам столичних медіа, і в ексклюзивній розмові із «Волинською газетою»: «Про цю секретну постанову уряду мені повідомили екологи. Запитала про це заступника міністра і, на жаль, отримала відповідь, яка підтвердила чутки. Дійсно, 45 га в 30-кілометровій Чорнобильській зоні Кабмін виділив для спорудження сховища ядерних відходів АЕС. Нас запевнили, що йдеться лише про ядерні матеріали із вітчизняних атомних електростанцій, проте сумніви в мене так і не розвіялися… Про які нові могильники можна говорити для України, котра найбільше із колишніх республік Союзу постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС в 1986 році? У нас і так найвищий рівень онкозахворювань у всій Європі! Тому переконана: те, що зроблено, це справжня провокація!».

У цьому сенсі варто лише нагадати, що Чорнобильська зона навіть майже через 30 років після смертоносної аварії на ЧАЕС ім. Леніна продовжує залишатися джерелом підвищеної ядерної небезпеки. Насамперед, слід пам’ятати, що з експлуатації вцілілі енергоблоки було виведено після того, як світова спільнота зобов’язалася спорудити новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, проте роботи досі не завершили. Мало того, науковці стверджують, що гігантська вага цієї конструкції може провалитися під землю, адже під станцією – велетенські карстові розломи.

Окрім цього, буквально за кілометр від мертвого міста енергетиків – Прип’яті – перебуває ще один напівсекретний об’єкт – так званий Пункт захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ) «Підлісний», який 1986-го звели з метою надійного поховання та ізоляції від навколишнього середовища високоактивних відходів, які утворювалися під час ліквідації наслідків аварії на 4-му енергоблоці АЕС. Із самісінького початку місце для розташування цього могильника вибрали невдало: він перебуває практично на березі водоймища (Прип’ятський затон) і всього за 1 км від річки Прип’ять, що може привести до екологічних проблем у разі втрати герметичності контейнерів та бетонних ємностей (модулів) із радіоактивними відходами. У «Підлісному» було передбачено 8 модулів, які розміщувалися на монолітній, цілісній фундаментній плиті. У модулі завантажувалися радіоактивні відходи у контейнерах, бочках, а також просто насипом. За період експлуатації ПЗРВ у нього було завантажено тільки 2 модулі (на половину їх проектної ємності). Потужність дози гамма-випромінювання похованих у них ядерних відходів становить від 50 рентгенів на годину до 250-ти (допустима норма радіації – 25-30 мікрорентгенів на годину!). Експлуатацію ПЗРВ «Підлісний» припинили в 1988 р., оскільки з’ясувалося, що він має значні дефекти.


В'їзд у мертве с. Припять


Виходить, на зміну недосконалому могильнику може прийти надійніший? Але де гарантія, що знову не повториться стара приказка: «Хотіли як краще, а вийшло як завжди!»?.

Роман УСТИМЧУК.

На фото з архіву:  схема розміщення не менш секретного сховища радіоактивних відходів «Підлісне».

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (612) - 86.1%
Пізно (26) - 3.7%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%