Підвищуємо свою професійну майстерність

2 жовтня відбулося чергове засідання Школи викладача-початківця за темою «Підготовка, проведення, аналіз та оцінка відкритих занять». 

Відкрите заняття – це одна з форм педагогічного контролю, метою якого є виявлення рівня професійної компетенції та педагогічної майстерності викладача з метою подальшого удосконалення викладацької діяльності. 

Підготовка до заняття передбачає складання плану-конспекту. Він повністю залежить від обраного виду заняття. Єдиним спільним компонентом для всіх видів занять виступають визначені на початку конспекту групи цілей: навчальні, розвивальні і виховні.

Текст класичної лекції, окрім плану, повинен містити і певні теоретичні положення, і наведення прикладів, проміжні і остаточні висновки, настанови щодо самостійної роботи під час підготовки до семінарів і практичних занять.

План-конспект традиційного семінару відображає вступне слово викладача, питання відповідно до плану, стислі відповіді на кожне з питань, варіанти додаткових уточнюючих, проблемних запитань, підсумки заняття.

План-конспект практичного заняття містить вступне слово викладача, стислий етап актуалізації теоретичних відомостей з теми, фабули завдань і варіанти їх вирішення, можливі додаткові або проблемні питання, на яких слід буде зосередитися більш детально.

Окремим питанням стоїть використання наочності й технічних засобів навчання. В ідеалі заняття повинно супроводжуватися демонстрацією тих чи інших відомостей у вигляді таблиць, алгоритмів, схем, фотодокументів, фрагментів відеофільмів, оскільки зорове сприйняття є найбільш вагомим каналом закріплення інформації.

В останній час лектори все частіше вдаються до побудови тезисного плану, котрий полегшить роботу лектора в аудиторії. Тезисний план – це розгорнутий план, що містить не лише твердження (основні положення), але й логічну систему доказів кожного з них; твердження і їх логічний взаємозв’язок. Такий план дозволяє легше перейти до роботи над текстом, а іноді – позначити фрагменти, які потім дозволять імпровізувати.

Важливою умовою ефективності лекції виступає єдність її форми і змісту, гармонія думки і слова. Кожна думка потребує свого особливого виразу, свого оформлення.

Лише провівши ретельну підготовку, лектор вправі вважати, що він готовий до зустрічі зі студентами. Однак робота над лекцією на цьому етапі не закінчується. Удосконалення лекторської майстерності, підвищення якості лекції залежить не лише від підготовчої, але й від подальшої роботи лектора над прочитаною лекцією.

Гарно підготовлена лекція, безумовно, є запорукою успішного її проведення. Разом з тим, чимало залежить і від того, наскільки вдало викладач вміє реалізувати все заплановане.

Увага студентів не буває постійною. Після 12-15 хвилин рівень уваги починає знижуватися. Тому необхідно слідкувати за аудиторією, і при появі перших ознак втоми, зниження рівня уваги необхідно розповісти цікавий приклад, кумедну ситуацію, пов’язану з проблемами, розглядуваними під час лекції.

Для встановлення і підтримання контакту з аудиторією не зайве після викладення певних положень перепитати, чи всім зрозуміло сказане. За необхідності стисло переказати головне у вигляді резюме.

В кінці лекції необхідно пов’язати закінчення з початком, щоб підкреслити вичерпаність змісту даної теми. Важливою складовою частиною лекційного процесу є відповіді на запитання. Саме питання є показником того, наскільки лекція захопила студентів. Чіткі і короткі відповіді на них мають велику смислову цінність. Вони не лише доводять матеріал лекції, але мають також самостійне значення. Не сковані теоретичною схемою відповіді на запитання дають лектору можливість вийти так би мовити, на широкий «оперативний» простір або ж значно розширити тематичні межі лекції, а також ще більше повернути її до життя.

У сучасному закладі освіти семінарське заняття – один з основних видів занять з гуманітарних та технічних наук. Воно є засобом розвитку у студентів культури наукового мислення, а також призначене для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. 

Успіх семінарських занять у закладах освіти значною мірою залежить від їх раціональної організації та активних методів проведення.

Останнім часом у методиці проведення семінарських занять використовуються різні варіанти їх проведення. Частіше всього це семінарські заняття із заздалегідь підготовленими доповідями. Також застосовуються виступи спеціальних опонентів за доповідями рецензентів, співдоповідачів. В обговоренні доповідей беруть участь усі студенти групи. 

Таким чином, викладач має можливість краще оцінити ступінь розвитку пізнавальних здібностей та самостійності студента-доповідача, наявність творчого підходу до роботи, інші учасники отримують цікаву нову інформацію протягом заняття, яка стимулює їх мислення, бажання брати участь в обговоренні, керівник заняття (викладач) повинен мати обов’язково додаткові питання або вміти підготувати їх, зорієнтувавшись в ході виступів, помічаючи найбільш проблемні та цікаві моменти, які ведуть до подальшої дискусії.

Практичне заняття є формою навчального заняття, де викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно до сформульованих завдань. Проводяться в аудиторіях або навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою.

Практичні заняття – найбільш поширена форма професійного навчання спеціалістів, що дозволяє найкращим чином реалізувати принцип зв’язку теорії та практики, навчання з життям.

Досягнення високого кінцевого результату на практичних заняттях залежить від уміння викладача вибрати найбільш ефективні методи навчання з урахуванням інтелектуального рівня студентів і якості їх підготовленості до заняття.

Слід організовувати практичні заняття так, щоб студенти постійно відчували ускладнення завдань, які виконуються, були зайняті творчою роботою, пошуками правильних і точних рішень. Великого поширення набуває застосування ділової гри, підґрунтям якої є реальна виробнича ситуація, де студенти поводять себе відповідно до вказаних «ролей», зобра­жають посадових осіб, що задіяні у вказаних обставинах. Велике значення мають індивідуальний підхід і педагогічне спілкування. При розробці завдання і плану заняття викладач повинен враховувати рівень підготовки кожного студента і виступати в ролі консультанта, не принижуючи самостійності та ініціативи. 

Апробований план-конспект відкритого заняття є прекрасним джерелом формування фондових матеріалів циклової комісії. І абсолютно правильно роблять ті керівники, які потім один примірник такого плану-конспекту зберігають в методичному кабінеті. Це дає можливість уявити суть заняття тим викладачам, які через об’єктивні обставини не змогли бути присутніми на ньому. Оскільки матеріали для відкритого заняття відбираються значно ретельніше і вимогливіше, то й інші викладачі зможуть внести зміни і доповнення до своїх планів-конспектів. В навчальних закладах іде природний процес оновлення педагогічних кадрів, тому архів планів-конспектів відкритих занять разом із іншими фондовими матеріалами циклової комісії дає чудову нагоду молодим викладачам, стажистам ознайомитися із найкращими зразками методичних документів, аналоги яких їм прийдеться потім складати самостійно.

Безумовно, будь-яке відкрите заняття є своєрідним стресом і для викладача, і для групи, але вміння працювати з повною віддачею кожен раз, наявність глибокої професійної компетенції дозволяють продемонструвати високий рівень, незалежно від присутності сторонніх осіб.