→Рубрики →Західний вектор

Як вирватися з неволі?

25 травня ввечері Президент Польщі Броніслав Коморовські, привітавши Петра Порошенка з обранням главою Української держави, запросив його на Свято Свободи, яке відзначатиметься 3-4 червня ц. р.

Що відзначатимуть цими днями наші найближчі західні сусіди разом із Петром Олексійовичем?

Про ланцюг історичних подій через 25 літ після 1989 р., коли Польща зробила рішучий крок до побудови демократичного та вільного суспільства, говорить перший всенародно обраний Президент РП повоєнного періоду, лідер «Солідарності» Лєх Валенса. Той самий, який у найдраматичніші дні Євромайдану побував в українській столиці та підтримав нашу Революцію гідності.

Слова, з якими до співвітчизників звернувся Лєх Валенса, дуже актуальні й для нашого суспільства: «Через 25 років після складних змін на нашій Батьківщині я хотів би символічно оголосити: у Польщі завершилася системна трансформація! Сьогодні ми можемо сміливо сказати, що живемо у демократичній Польщі і в системі зміцнілої економіки з вільним ринком, у державі, збудованій на солідному фундаменті міжнародної співпраці, у країні високих прагнень, сповненій надії на подальший розвиток. Ми здійснили неймовірний цивілізаційний стрибок. Ми вже перебуваємо у зовсім іншому місці, у новій епосі, а перед нами стоять наступні виклики.

Варто з цієї перспективи пригадати початки цього шляху до демократії. У 1989 р. у Польщі все щойно почалося, але наша перемога тоді не була повною. Не забуваймо, що комуністичні структури вдалося демонтувати не одразу. Сейм, який обрали 4 червня, був «контрактним», у першому ряду сиділи комуністичні генерали, а держава у багатьох сферах ще діяла за логікою попередньої системи. Багато хто, забуваючи про реалії того часу, дорікає нам сьогодні, що у нас був шанс домогтися перезавантаження і рішуче відсунути попередню епоху в 1989 р. Із повною впевненістю стверджую, що тільки поетапна діяльність могла привести до повної свободи і демократії. Так і сталося.

Невдячний та складний компроміс, якого було досягнуто за домовленостями Круглого Столу, становив необхідну передумову, але він був тільки ланкою у низці подій, які вели до частково вільних виборів. Ми прочинили двері до свободи, за яку нам вже довелося брати відповідальність.

Але у 1989 р. ще нічого остаточно не було вирішено. Я бачив втому і невпевненість людей через запровадження реформ урядом Тадеуша Мазовецького, який сміливо і рішуче змінював Польщу на краще. Соціальне невдоволення комуністи могли легко використати і завернути Польщу зі шляху змін. Потрібно було багато відваги і розсудливості. Тому сьогодні поляки заслуговують слів подяки за те, що витримали, не піддалися популізму і демагогії. Часто їхні складні рішення мали політичні наслідки, однак я знаю, що історія і наступні покоління дадуть справедливу оцінку. Я також віддав усього себе, аби не втратити здобутої незалежності і закріпити її повною демократичною легітимацією. Це сталося в 1990 р., коли з волі Народу-Суверена у результаті перших повністю демократичних виборів у нашій ІІІ Республіці я став Президентом вільної Польщі. Наш досвід грудня-1970, серпня-1980 і червня-1989 року слід вважати безперервним процесом, ланками єдиного ланцюга Свободи.

Сьогодні Польща виглядає цілком інакше. Я думаю, можна сказати, що реформи вдалися, політична ситуація стабільна, влада Польської Республіки має демократичний мандат, система виборів діє без збоїв, працюють незалежні суди і вільні ЗМІ. Наш голос чують та поважають не тільки в Європі, але й у світі. Польща – член Північноатлантичного альянсу і Європейського Союзу. Як колишній президент пишаюся тим, чого ми досягли, хоча не можна забувати і про численні сфери суспільного життя, які вимагають подальшого покращення і змін. Багато чого треба зробити, але наша доля – в наших руках. Це наша велика перемога!

Нова епоха ставить перед нами нові виклики. Ми, ті, хто повалив комунізм, запустивши процес-доміно змін Європі, повинні стати прикладом і натхненням для всього світу, як можна без насильства і демократичним способом перетворювати навіть найскладнішу дійсність. Сьогодні ми повинні ставити запитання, який світ слід будувати в цю нову епоху, як має виглядати демократія і глобалізація. Я давно пропоную створити своєрідні десять заповідей універсальних цінностей, які б заклали міцні підвалини для цієї нової Європи і світу. Ми повинні визначити і прийняти спільне верховне право, що дозволить співіснувати народам і релігіям у повазі до відмінностей та дружній взаємодії.

Хоча сам уже не належу до чинних політиків, але мене завжди можна зустріти на шляху дискусії про сучасні виклики і пошуків рішень. Пригадуючи ж 4 червня 1989 р., будуймо кращий світ для наших дітей і внуків, аби не змарнувати нашої перемоги. Радіймо успіхам польської трансформації і зводьмо все гарніший дім на міцному фундаменті, який закладався протягом 25 років. Ми вирвалися із неволі, збудували демократію, тепер подбаймо про те, щоб наша країна стала ще сильнішою у безпеці і достатку міжнародної спільноти Європейського Союзу, із усвідомленням поняття солідарності світу».

…У серпні 2016-го Україна також відзначатиме 25-річчя початку шляху до Свободи. Чи зможе хтось із наших політиків через 2 роки сказати, що ми також, як і поляки, вже «вирвалися з неволі та збудували демократію»?

Володимир ДАНИЛЮК.