→Рубрики →Світ спорту

Переможені і побиті...

Чому футбольні вболівальники «Волині» за межами рідного міста стали об’єктами для безпідставних нападів силовиків? На яких підставах лучан ніхто не захищає, а їхні кривдники залишаються безкарними?! Чи потрібен узагалі нам такий футбол?!

Громом серед ясного неба стали події під час календарного матчу Чемпіонату України з футболу серед команд Першої ліги в смт Млинів, де рівненський «Верес» приймав 15 листопада луцьку «Волинь». І справа навіть не в прикрій поразці «хрестоносців»: під час матчу група підтримки «народного клубу» періодично порушували правопорядок, а під завісу гри на поле спробувало вибігти кілька надміру гарячих шанувальників лучан…

І – почалося! Людей, які ні до кого не застосовували фізичного насильства, почали бити кийками поліцейські! До повалених на газон мужчин підбігли воротар «Вереса» Богдан Когут, а також гравці «Волині», намагаючись зупинити сутичку. Проте і їх поліція відтіснила. Зрештою, як зазначають колеги з ІА «Волинські новини», фанів вивели за межі стадіону і… відпустили.

І не було б у цій оказії нічого дивного, якби не надмірне застосування сили та спецзасобів із боку млинівських силовиків.

А що поліції та органам місцевої влади на Рівненщині можна було спрогнозувати особливі емоції, котрі кипітимуть під час цього двобою, то це також очевидний промах сусідів. Дослідник волинського футболу Сергій Грудняк, наприклад, нагадав, як у квітні 1935 р. єврейські клуби з однаковою назвою «Хасмонея» зустрічалися в м. Луцьку на стадіоні ім. Юзефа Пілсудські (зараз – «Авангард»). Рівняни несподівано виграли, а лучани не придумали нічого кращого, як розбити камінням геть усі вікна автобуса, яким приїхали на матч гості з сусіднього міста…

До речі, Хасмонеї – це древня династія єврейських правителів, яка завершила своє існування в сивій давнині. Коли майбутній цар Ірод, народ якого силоміць привели до іудаїзму, здійснив двірцевий переворот у 37 р. до Нашої ери, і відновити державність Ізраїль зумів лише в 1948 р.

Нічим не відрізнялися запеклістю і матчі цих команд у радянські часи. Спочатку клуб із Рівного мав назву «Колгоспник», потім його перейменували на «Горинь», «Авангард». Лучани ж спочатку вболівали за СК «Луцьк», а потім – за «Торпедо» (Луцьк).

Як пригадує відомий художник Віталій Мельник, у 1966 р. у м. Луцьку виникло між уболівальниками таке побоїще, що 65 учасників «потасовки» опинилися в міліцейській буцигарні…

І таких епізодів – безліч, бо колись навіть у м. Рівне вболівальники остерігалися їздити автомобілями з волинською реєстрацією, бо там або колеса поріжуть, або фари пошкодять…

Тому «прокол» відділення ГУ Нацполіції у Рівненській області – очевидний. І він ще яскравіший від того, що «правоохоронці» аж ніяк не відреагували на головного тренера «Вереса» Юрія Вірта, який в умовах карантину не мав права перебувати на стадіоні. Чому? Бо за «наїзд» на головного арбітра в попередньому матчі Контрольно-дисциплінарний комітет УАФ дискваліфікував його на цей матч. Тому Юрій Вірт якщо й міг бути на грі з лучанами, то хіба що за межами стадіону.

А якщо якимось чином туди проник, то мав бути виведеним за його територію та оштрафованим за порушення коронавірусних обмежень…

Натомість – груба сила щодо футбольних уболівальників… І це за невеликий проміжок часу вже стає системою щодо фанів «хрестоносців»!

Портал «Zaxid.net», наприклад, нагадав про свавілля, котре відбулося з фанатами «Волині» на Прикарпатті у минулому році:

«В м. Івано-Франківську 1 травня після матчу Першої ліги Чемпіонату України з футболу між ФК «Прикарпаття» та «Волинь» поліція побила фанатів волинського клубу. Ультрас вважають, що правоохоронці напали на них знічев’я, натомість поліція стверджує, що у такий спосіб вони забезпечили громадський порядок.

Як пише сайт «Главком», за словами одного з лідерів ультрас-руху «Прикарпаття», вболівальники з Волині після матчу співали пісні та запалили піротехніку біля свого автобуса, у зоні, де не було людей, та готувались до відправлення. У цей час до натовпу вболівальників підійшли поліцейські та почали штовхатися. Фанати обурились у відповідь. Натомість правоохоронці застосували до фанів перцеві балончики та кийки.

«Тоді теж не витримав і вирішив не залишатися осторонь. Важко мовчати, коли б’ють людей, які нічим не провинилися. Це свавілля! За це отримав від одного з правоохоронців з номером 00010715 на спині ліктем у груди. Точніше, налокітником. Удар був відчутний, біль в області серця відчутний і сьогодні вранці», – розповів фан «Прикарпаття» Олександр Заславський, котрий вирішив заступитися за гостей з Волині.

Не відомо, чи керівництво ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області за цим фактом хоча б проводило службову перевірку. Але що жодного силовика не покарано за необргунтовану жорстокість – очевидний факт. Бо одразу після скандалу пресслужба Івано-Франківського відділення Нацполіції в соцмережах поширила заяву, де відзначила «бездоганну роботу правоохоронців» під час футбольного матчу…

Після поразки в 26 турі Першої ліги від волочиського «Агробізнесу» (0:3) у Винниках, яка сталася наприкінці липня ц. р., вболівальники лучан за 4 тури до фінішу минулого турніру влаштували жорстку розмову з-за паркану стадіону ім. Мирона Маркевича з головним тренером лучан Андрієм Тлумаком і футболістами команди.

Наставник тримав слово перед обуреними фанатами, і раптом один із них вигукував на адресу волочиських суперників:

«Як ви могли програти в цьому матчі? Як ви могли програти їм? Це ж село єб**е, село, бл**ь!», – сказав фанат.

Свідком даної розмови став Почесний президент «Агробізнесу» Олег Собуцький, який поспішив відповісти вболівальнику:

«Чуєш, ти? Сам ти село, бл**ь!»..

Після цього фанати спробували наздогнати Олега Собуцького, перелазячи через паркан, але їх зупинила Служба безпеки спортивної споруди, – повідомляв «sport.24tv».

А потім силовики почали гамселити обурених волинян…

Парадокс полягає в тому, що інцидент на стадіоні «Рух» у с. Винники біля м. Львова 27 липня 2020 р. спровокував на той момент відсторонений від посади віцепрезидента Професійної футбольної ліги, почесний Президент ФК «Агробізнес» (Волочиськ) Олег Собуцький. Мало того: до розгляду апеляції йому заборонили займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з футболом.

Чому взагалі гра між «Агробізнесом» та «Волинню», де фактично вирішувалася доля путівок в УПЛ на нинішній сезон, проходила на «нейтральному полі» Галичини, а не на домашній арені хмельничан? Бо Олег Собуцький після матчу з закарпатським «Минаєм» разом із іншими ділками прямо в підтрибунному приміщенні побив головного суддю зустрічі Олега Іванова, про що потерпілий написав заяву в Нацполіцію.

Контрольно-дисциплінарний комітет миттєво відреагував на ситуацію. І доки правоохоронці порушували кримінальну справу за фактом завдання судді легких тілесних ушкоджень, дискваліфікували домашню арену «Агробізнеса» та суворо покарали його власника Олега Собуцького.

Тоді яким чином ця стороння особа виявилася у ложі для почесних гостей стадіону «Рух» в умовах карантинних обмежень, коли будь-кому, крім спортсменів та офіційних представників клубів, там знаходитися заборонено?

Значить, поліція мала б затримати Олега Собуцького, як і Юрія Вірта, за порушення карантину та оштрафувати його на суму від 17 до 34 тис. грн. І якби силовики це зробили, то не крокував би він бадьорою ходою повз волинську делегацію і не провокував би ультрас на порушення правопорядку, правда? А так кийки знову впали на спини та голови наших хлопців…

Утім, покарали після гучного скандалу не правоохоронців. І не хмельницького ділка навколофутбольних фінтів Олега Собуцького. Оштрафували… ФК «Волинь».

І ось – ще одне «не село», а селище міського типу: Млинів Рівненської обл., де через відсутність власної ліцензованої арени змушений виступати першоліговий клуб «Верес» (Рівне).

Матч 13 туру відбувся 15 листопада 2020 р. Через 4 місяці після побоїща в Винниках та півтора роки від кривавих зіткнень на Прикарпатті…

Що до забезпечення правопорядку на цьому матчі треба підходити з особливою ретельністю, свідчить майже сторічна історія протистоянь між командами з м. Луцька та м. Рівного. Мало коли вони закінчувалися безкровно та безконфліктно…

Так, і луцькі ультрас на трибунах рідного «Авангарду» часом поводяться не як ангели. В усякому випадку, як мінімум, двічі в новітній історії навіть суддям доводилося втікати подали від «фанатського гніву». Пригадуєте, як накивав п’ятами Дмитро Кутаков наприкінці скандальної зустрічі «Волині» з харківським «Металістом» 8 грудня 2014 р.?

Або як 8 червня 2019 р., коли під час повторного матчу плей-офф із львівськими «Карпатами» один з вболівальників вибіг на поле та жбурнув стілець у напрямку заангажованого на сприянні галичанам арбітра Максима Козиряцького?

Луцькі правоохоронці швидко вгамували емоції, але вболівальників кийками не гамселили і балончиками зі сльозогінним газом не розганяли.

Мало того: навіть неадекватів із боку харківського «Металіста» та львівських «Карпат», які грубо порушували громадський порядок та палили на трибунах пластикові сидіння, ніхто з поліцейських не бив і в СІЗО не відправляв.

І якщо вже згадати кваліфіковану роботу волинських силовиків із представниками великої кількості вболівальників інших команд, то як не пригадати кубкове протистояння з сімферопольською «Таврією»? Тоді в м. Луцьк прибув цілий ешелон агресивних представників Криму, їх чемно колоною провели від вокзалу до стадіону, там забезпечили охорону, а потім так само організовано відконвоювали до вагонів 700 відчайдушних чоловіків. І футбол не перетворювався на війну, хоча 160 сидінь на «Авангарді» кримчани знищили…

Утім, в усіх цих випадках не можна вважати безгрішним і ФК «Волинь», адже команда в матчах із високим рівнем насильства неодмінно програвала. «Таврії» – 1:2, «Металісту» – 1:2, «Карпатам» – 1:3, «Прикарпаттю» – 0:1, «Агробізнесу» – 0:3. І, нарешті, «Вересу» – 0:2. Так що вантаж моральної відповідальності за страждання уболівальників мають нести на собі і керівники луцького професійного клубу, його тренери та, звичайно, футболісти.

Але це – емоції. Головне, що силовики в інших західноукраїнських областях України просто б’ють представників нашої області. Системно, цинічно і безкарно.

«Чому так сталося? Не знаю… Можливо, поліцейські поспішали додому і тому вирішили гостей підігнати? Може, так специфічно правоохоронці розважалися? Зрозуміло інше: якби поліції не було на футболі взагалі, жодних інцидентів не трапилося б. Люди, які мають стежити за правопорядком, а не провокувати, чомусь вперто забувають, що між українськими ультрас уже п’ятий рік поспіль діє перемир’я, котрого притримуються всі рухи. Навіщо додаткове зовнішнє втручання – не збагну, – торік відреагував на свавілля прикарпатських силовиків учасник Революції Гідності Олександр Заславський.

І поставив цілком конкретне запитання: «У кого просити допомоги – в поліції, щоб реагувала на дії поліції? Щоб самі себе арештували? Страшно, бо «Беркут» до Революції Гідності діяв так само...».

Відповідь не забарилася. В вигляді кийків у затрапезному Млинові…

Роман УСТИМЧУК.

На фото автора, ІА «Волинські новини», «Про футбол»; сайту ультрас «Таврії» та пресслужби ГУ Нацполіції в Івано-франківській області: луцькі вболівальники на газоні стадіону в Млинові після побиття поліцейськими; прикарпатські силовики «пресують» волинських фанів; чоловіча розмова вболівальників і тренерів та гравців «Волині» в Винниках; гості з Криму на трибунах стадіону «Авангард»; заворушення під час матчу «Волинь» – «Металіст»; свавілля гостей із Галичини на гра лучан із «Карпатами».