→Інтерв'ю

З надією у Новий рік

Десять років тому Указом Президента України створено Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща». До нього увійшло 34467,89 га, з яких 3472,71 га надано у постійне користування, ще 30995,18 га земель включено до його складу без вилучення у землекористувачів.

Про передноворічні клопоти природоохоронців говоримо з директором Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» Ігорем Квачем.

– Парк створений на базі водно-болотних угідь і лісових масивів Ківерцівського р-ну, на крайній межі Українського Полісся, що розташований у межиріччі Стиру і Горині, – наш співрозмовник демонструє географічні карти, проєктну документацію, різноманітні схеми і креслення, що ними закладений великий робочий стіл директорського кабінету. – Цей оригінальний природний комплекс сформувався на більш багатих, ніж на півночі Полісся, ґрунтах. Нині це праліси дубових та сосново-дубових деревостанів, які утворюють своєрідний комплекс із болотами різних типів та ділянками лук по водотоках, чорновільшняками, заплавами річок. Він зберігає надзвичайно багате біорізноманіття, тут наявні рідкісні види рослин і тварин, а болота вражають своєрідною флорою та фауною. Тривалий час ці природні комплекси та їх біорізноманіття залишалися не достатньо вивчені. Тож парк створено з метою збереження та вивчення цих цінних природних та історико-культурних комплексів.

– Ігоре Степановичу, хотілося б дізнатися, як національний природний парк прожив цей рік, з якими успіхами, здобутками, роздумами йде у рік новий?

– З надією. Кожен рік викликає в людей надію на втілення чогось нового. Надію, що вдасться реалізувати те, чого не вдавалося раніше.

Цей рік нам дуже допоміг у тому плані, що наші працівники змогли мобілізуватися не тільки в охороні свого здоров’я, а й у реалізації міжнародних проєктів. Завдячуючи міжнародній підтримці, вдалося втілити у життя ті освітні заходи, які ми давно планували. Щонайперше, сформувати позитивну думку щодо еко-освітньої роботи, спостережень за природою, зокрема, й через біноклі, підзорні труби, за посередництва смартфонів. Побачити і сфотографувати тих пташок та рослинок, які кожен день поряд з нами пролітають чи зростають.

– Чи вже повністю передали вам під контроль територію національного парку?

– Це дещо хибна думка, що хтось щось має нам передати. Їх нам надано Указом Президента, зобов’язали нас сформували державну структуру. Тобто, вчитуйтеся, консультуйтеся і забезпечуйте дотримання режиму на тій території. І ми, як нормальні люди, не хотіли пересваритися з користувачами, а в першу чергу взялися формувати позитивний імідж про себе серед громад та усіх користувачів, які на цій території працюють. А думку держави, природоохоронне законодавства, яке на сьогодні постійно змінюється, ми підтримуємо і доносимо до всіх.

– Що являє собою територія Ківерцівського НПП «Цуманська пуща»?

– Наша територія, як вже говорив, займає майже 3,5 тис. га. Складність у тому, що дуже велика її розкиданість. Ось найбільш наглядна карта, яку я завжди показую, – Ігор Степанович звертає погляд на стіну робочого кабінету, де розмістилася величезна мапа НПП. – Червоним кольором позначена наша власна територія, бачите, як її мало. Під Луцьком, Жабка... Але це ж, бачите, маленька територія. Скажімо так, рекреаційні місця. А основна територія йде довкіл сіл Озеро, Муравище, урочища Майдан… Це все територія національного парку, але частина передана нам без вилучення.

– Тобто вона суцільна, але в неї є ще користувачі, які здійснюють там свою діяльність?

– Так, вони входять у національний природний парк на певних умовах.

– То скільки у вас користувачів?

– Найбільші з них – ДП «Цуманське ЛГ», ДП «Ківерцівське ЛГ» та ДП «Луцький військовий лісгосп», 13 менших приватних лісокористувачів. Але є ще й територія об’єднаних територіальних громад, які також входять у національний природний парк без вилучення. Комунальне підприємство «Ківерціліс» по частинах розподілили між різними користувачами. Державні підприємства взяли максимальну площу, а ті інші угіддя, які не були ними закріплені чи оформлені, взяли на себе ОТГ.

– Чи з усіма користувачами Вам вдається знаходити порозуміння?

– Ми з ними заключили договори про співпрацю. Навіть з ОТГ. І, до речі, з двома найбільшими об’єднаними територіальними громадами – Цуманською та Ківерцівською – у нас найкраща співпраця. За територіями вони більш менш однакові. У Ківерцівської – 1,5 тис. га, у Цуманської – майже 2 тис. га.

– Ігоре Степановичу, а чи достатнє фінансування у Ківерцівського НПП «Цуманська пуща»?

– Хотілося б все ж поговорити за інший позитив, бо фінансування, треба визнати, у нас мінімальне. Можливо, воно навіть менше, аніж у дитячих садочках і школах, тому що двадцять років в Україні, навіть при зміні середньої мінімальної зарплатні, наші розряди залишалися без будь-яких змін. І виходить так, що більшість працівників національного парку отримують зарплати менші за мінімальну. Це наш біль, про що й говорити не хочеться.

– Скільки ж у вас на сьогодні працівників, у яких відділах та секторах працюють?

– У нас 46 працівників. У НПП діють служба державної охорони заповідного фонду, відділи екоосвітньої та рекреаційної роботи, збереження природніх екосистем, науковий, господарський, фінансовий і три природоохоронні і науково-дослідні відділення. Найбільше з них – Олицько-Цуманське. Олику ми ставимо у центр, хоча за територією масивів, які увійшли у парк, воно може і найменше, але так вже історично склалося – і та мережа шляхів, що сформувалася за століття, і вже створені за участі наших працівників нові туристичні маршрути, що, відповідно, ми її пропагували і будемо пропагувати. Олика – невід’ємна складова і Цуманської громади, тому що Радзивіли внесли свій вклад у всі ті населенні пункти, про які я кажу. Це ж стосується Озерської, Журавичівської, Тростянецької сторін та Ківерцівщини, які історично вже сформувалися під Луцьком. Я кажу Ківерцівська, тому що Прилуцьк, як село, і той поштовх для створення Ківерців, яке воно дало, йшло від князів, які жили в Луцьку та його замках. Усі вони розбудовували і вносили свій посильний вклад у розвиток Цуманської пущі. Тому усі свої екскурсійні виступи чи еко-освітні уроки починаємо не з Ківерців, а з розповідей про історичний центр князів, які були на території Луцького замку. Бо ж з’їзд монархів показав, що вельможі тогочасного світу не возили з собою продукції, а брали її з довколишнього природнього середовища, зокрема, й пралісів Цуманської пущі.

Якщо ж говорити про інші аспекти нашої діяльності, то, для прикладу, основними завданнями наукової та науково-технічної діяльності Ківерцівського НПП «Цуманська пуща» є здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень функціонування екосистем в умовах заповідних режимів. Еколого-освітня діяльність – за відділом «Еколого-освітньої та рекреаційно роботи». Звісно, відділ державної охорони природно-заповідного фонду створений для забезпечення додержання режиму охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства. За рекреацію відповідає відділ «Еколого-освітньої та рекреаційної роботи».

Відділ відтворення та збереження рослинного та тваринного світу – це природоохоронна діяльність, перспективні програми з організації раціонального використання сировинних ресурсів, відновлення корінних деревостанів, проведення меліоративних робіт, доглядового рубання лісу, природозахисних, протипожежних та інших природоохоронних заходів з відтворення та збереження тваринного світу, забезпечення виробництва технічною документацією, відповідним технічним устаткуванням, матеріалами, транспортом, а ще планування і координація роботи щодо санітарно-оздоровчих та інших профілактичних заходів, реконструкція об’єктів природних екосистем, підвищення їх пізнавальних якостей, участь в екологічних, регіональних, галузевих, державних, загальнодержавних, міжнародних програмах, а також конференціях, симпозіумах…

– Хто ваші заступники?

– Їх у мене два – Богдан Симонович і головний природознавець Федір Доридор. Ось такою трійкою пробуємо розбудувати і донести до людей отой позитив, який іде від національних парків і природних заповідників.

Добре слово Ігор Квач мовив і про позаштатного кореспондента «Волинської газети» та свого штатного працівника Валерія Пневського, який тут створив оранжерею, дендропарк декоративних насаджень, що також стало гордістю НПП.

– Дякуємо за цікаву розмову.

Володимир ПРИХОДЬКО, Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото Віктора РАЙОВА: Ігор Квач; адмінбудівля НПП; Богдан Симонович.