Архів. 09.12.2020 р.

95 років тому

Повалення буржуазії

«Недалеко від Москви відбувся ІІ з’їзд КПЗУ, на якому делегатом був секретар Волинського окружкому С. П. Бардась. З’їзд підкреслив, що основним завданням партії є соціальна революція в Польщі, повалення буржуазії і встановлення робітничо-селянського уряду, що єдино правильним шляхом вирішення національного питання є вимога права на самовизначення аж до відокремлення… та приєднання Західної України і Західної Білорусії до СССР в результаті переможної пролетарської революції в панській Польщі».

(Партархів при ЦК Компартії України, ф. 233, оп. 1, спр. 35, арк. 12).

85 років тому

«Русскіє» та «інородці»

«Так звана «русская меншина» на Волині активізувалася. І хоча населення волинської землі мішане – поляки, українці, чехи, жиди та інші, але є особлива категорія – «православниє». І хоча їх дуже мало – 1,2-1,4%, понеже, що колись належали до панівної нації, управляли «інородцями», то й сьогодні зберегли  відповідні звички і мозгові центри. Та-ба! «Інородці» вже не ті: не хотять признавати «русск. правосл. самодєржавія і народності», і що ти їм вдієш?!».

(«Дзвін». 1935 р.).

75 років тому

Гроші – державі!

«На вимогу Совнаркома СССР за підписом Іосіфа Сталіна в області поширився рух щодо розміщення чергової грошової позики на користь відбудови народного господарства під гаслом «Трьох-чотирьохпроцентний заробіток – у позику!». Партійно-радянським органам на місцях рекомендовано забезпечити безумовне виконання наміченої суми розміщення займу як по місту, так і по селу, а також надходження грошей у визначених обсягах. Щодо планів на 1946 р. у цілому, то серед робітників і службовців треба було забезпечити збір позики на суму 12 млрд руб., серед особового складу Червоної Армії та Воєнно-Морського Флоту – 2 млрд руб., серед селян – 5,5 млрд рублів».

(«Радянська Волинь», 1945 р.).

65 років тому

Почин ударників

«Хоча рівень промислового виробництва на підприємствах м. Луцька і перевищував довоєнний у 4,4 раза, місто належало до найбільш відстаючих в УРСР за темпами економічного розвитку. Дошкуляла й відсутність єдиного джерела електроенергії та її дефіцит. Утім, трудящі гаряче відгукнулися на заклик партії та включилися в почин за перевиконання планів до 40-річчя Жовтня. Сприяло цьому соціалістичне змагання ударників, започатковане передовими колективами з Москви, Ленінграда, Києва і Донбасу. Особливо відзначилися швачка С. П. Шпарага, закрійник В. П. Капелюшний, цегельники  В. І. Покровець, С. Г. Валецький, Єм. М. Побілушко та багато інших».

(«Радянська Україна», 1955 рік).

На фото з архіву: свято ударників виробництва м. Луцька.