Багаж знань і досвіду

Багаж знань і досвіду

Державне підприємство «СЛАП «Любешівагроліс» створене на підставі наказу Міністерства аграрної політики України в 2007 р. і засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України  та управління Волинського обласного управління лісового  та мисливського господарства. 

Загальна площа лісового фонду становить більше 23100 га. В структуру підприємства входить 6 лісництв: Гірківське, Люб’язівське, Бихівське, Любешівське, Березичівське, Залізницьке..
З директором ДП «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Любешівагроліс» Володимиром Фесиком, яке підпорядковане обласному управлінню лісового та мисливського господарства Волині на чолі з Олександром Кватирком, ми познайомилися наприкінці минулого року під час передплатної кампанії. Тоді він, щоправда, обіймав пост директора одного з місцевих лісництв (у цьому населеному пункті їх два). Нині статус набагато вищий, ширше коло обов’язків і більше відповідальності. 
Нашій нещодавній зустрічі зрадів, що засвідчила доброзичлива посмішка. Ми зупинилися на хвильку, аби домовитися про час розмови. Їхали у смт Любешів ранкової пори на передплату, що її щорічно організовують поштові працівники. І собі добру справу роблять, і журналістам друкованих видань, і духовним інтелектуалам та далекоглядним людям, які прагнуть йти в ногу з сьогоднішніми викликами глобалізованого світу. До чисельної армії шанувальників «Волинської газети», обіцяє директор, доєднаються і працівники його відомства. Адже обласний тижневий часопис чи не найбільше та найзмістовніше висвітлює різні аспекти діяльності лісового сегменту економіки.   
В обумовлену годину Володимир Федорович, який щойно провів нараду з лісівничим колективом, очікує нас у робочому кабінеті. Оскільки ширшими стали горизонти новопризначеного директора, то й розповідати тепер потрібно більше та детальніше. Чисель­ність колективу значно зросла. Площа деревних насаджень також. Найперше кортить дізнатися про емоції господаря лісгоспу відносно зоряного злету, який відбувся у його творчій біографії. 

– Скажіть, будь ласка, Ви очікували на таку посаду, готувалися до неї чи це сталося якось само собою, спонтанно та нежданно-негадано? Бо це водночас велика радість і не менша тривога та боязнь, як воно поведеться далі.
– Якщо відверто, то спонтанності не було. Трудовий шлях мій добре відомий. У 2002 р. вступив до Львівського лісівничого вишу. Через п’ять років почав працювати в Любешівському лісомисливському господарстві: спочатку  інженером, згодом лісничим Залізницького та Дольського лісництв. Після цього за переводом обійняв посаду головного лісничого в Маневицькому лісгоспі. Коли створили Поліський лісгосп, такі ж обов’язки довелося виконувати і там. Але оскільки квартирної проблеми розв’язати не вдалося, довелося попроситися поближче додому, до сім’ї, яка постійно жила і живе донині в Любешові. Тож певний багаж знань під час практичної роботи набув. Коли мій попередник Віктор Симонович пішов на заслужений відпочинок, мені запропонували очолити ДП «СЛАП «Любешівагроліс». Дякую Віктору Петровичу за його мудрі поради та, можна сказати, батьківські настанови. Адже він усе життя присвятив лісу і знає його як свої п’ять пальців. Сказав, коли виникатиме якась проблема, завжди готовий підсобити. Поки що з обов’язками справляюся нормально. Працюємо над розвитком колективу. Почали будувати Гірківське лісництво. Воно у нашому лісгоспі найбільше, а гарної садиби нема. Залили фундамент під майбутню споруду. Якщо зима буде теплою, то зводитимемо стіни далі. Весною справимо новосілля.

– Володимире Григоровичу, Ви, мабуть, знаєте своєрідну притчу про три конверти, які попередник вручає своєму наступнику. Подібний ритуал при вступі Вас на посаду відбувся? Чи просто Віктор Петрович побажав успіху?
– Сказав напутні слова і запевнив, що завжди матиму підтримку з його боку. Завжди підкаже за дружньою порадою. Він хоч і на пенсії, але наш колега. Хоча не буду приховувати, що у нас, молодших, своє бачення і свій підхід до розв’язання того чи іншого питання. Нова мітла, як мовиться, по-новому мете. Деякі лісівники старшого віку, які працювали під орудою Віктора  Симоновича, також пішли на пенсію. Знаєте, кожна людина колись починає працювати, а колись і закінчує. Така логіка життя. Тож у колектив приходить нова, молодша зміна. Підбираю кадри. Виробницто – то не проста річ, тут є багато нюансів. Про нас багато говорять гарного, але вистачає і негативу. Бо не критикують того, хто нічого не робить. З доведеними завданнями справляємося, платимо людям достойну зарплату. У нашому районі вона одна з найвищих. Регулярно сплачуємо мільйонні податки до бюджетів усіх рівнів. Допомагаємо і у вирішенні якихось соціальних питань. Люди звертаються з різними проблемами, в тому числі й учасники АТО/ООС, трапляються і погорільці. Якщо є законна підстава комусь допомогти, то не відмовляємо. Головне, не вийти за рамки чинного законодавства.

 – Коронавірусна пандемія дещо розбалансувала роботу багатьох галузей і на цій основі знизилися економічні здобутки. Напевно, крило цього всесвітнього лиха не обійшло боком і лісівничий сегмент. Не поменшало цьогоріч у лісі збиральників ягід та грибів?
– Такого феномену не помічено. Оскільки осінь видалася теплою, то ще в листопаді вистачало грибних пошуковців. Наші лісові угіддя цього року зародили щедро. Я й сам був у кінці осені знайшов боровика… Це дивно, що він такої пори зріс. Було багато маслюків, польських, моховиків.

– Скільки лісництв тепер під Вашою орудою?
– Маємо 6 лісництв. У штаті 76 чоловік. Територія підприємства за характером рельєфу належить до рівнинної частини Волинського Полісся.  Підзолисті грунти віднесені до слабо хвилястих водорозділів і борових терас рік. Піски, на яких вони сформовані, в основному,воднольодовикового походження. Найчастіше зустрічаються дерново-підзолисті грунти. Вони мають низьку родючість, де зростають насадження сосни звичайної та берези повислої 2-3 бонітетів. Такі грунти займають 70% території Бихівського, Любешівського, Березичівського та Залізницького лісництв. На території Гірківського та Люб’язівського лісництв переважають дерново-підзолисті, підзолисто-дернові і дернові  грунти. Вони більш родючі та віднесені до понижених місць навколо боліт і заплав річок. На них зростають дуб звичайний,береза повисла та мішані листяно-соснові ліси.
Загальна площа лісів перевищує 23 тис. га. Усі доведені завдання виконуємо, у тому числі щодо догляду лісових культур. Заготівля деревних ресурсів також на відповідному рівні. План з головного користування виконано. Залишилося довершити рубки догляду, які лишилися від верхівкового короїда. Скрізь наводимо порядок, щоб санітарний стан у лісі був на належному рівні. Це ж наш священний обов’язок. Кожен з нас повинен любити ліс і дорожити своєю роботою.

– Загальний успіх забезпечують колективи лісництв. Могли б назвати кращі з них чи доброго слова заслуговують всі?
– Когось виокремлювати не хочу. Лісництва знаходяться в різних умовах та обслуговують не однакову площу деревостанів. Різне навантаження й на майстрів лісу. Старання й сумління проявляють усі майстри лісу. Вони професіонали своєї справи. Основним напрямком ведення лісового господарства є: вирощування лісу для задоволення потреби в деревині промисловості держави, місцевих організацій та населення, своєчасне проведення лісовідновлювальних заходів, охорона лісу від шкідників, пожеж та іншого шкідливого впливу, порушень лісового законодавства та притягнення до адміністративної відповідальності громадян та посадових осіб при вчиненні ними адміністративних порушень у сфері лісового господарства. Ведення лісового господарства базується на принципах безперервного і невиснажливого використання ресурсів лісу без шкоди як для нього самого, так і навколишнього середовища.

Володимир ПРИХОДЬКО.

На фото Віктора РАЙОВА: директор «СЛАП «Любешівагроліс» Володимир Фесик.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (597) - 86.3%
Пізно (24) - 3.5%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.5%
Мені байдуже (29) - 4.2%