→Рубрики →Колонка редактора

Боротьба термінів як вид війни

Зовсім свіжий трактування епізоду розмови Президента США Джо Байдена та глави РФ Владіміра Путіна щодо України, що дуже важливе значення мають не слова, а терміни.

«Бойовик» чи «ополченець»? Навіть про цих елементарних визначеннях можна зробити висновок, проукраїнську чи антидержавну позицію займає людина, яка вживає одне або друге слово щодо учасників російсько-української війни на Донбасі з ворожого боку. Саме в цьому контексті і слід оцінювати критичні розбіжності, котрі вилізли на поверхню внаслідок трактування особливості розмови глав Білого дому і Кремля щодо України та війни в зоні АТО/ООС.

В одіозного прессекретаря правителя Росії Дмітрія Пєскова журналісти запитали, чому повідомлення офісу Джо Байдена суттєво відрізняється від Кремлівського? Зокрема, у США повідомили, що Владімір Путін із Джо Байденом розмовляли про «російську агресію» щодо України, а сайт Кремля написав про «внутрішньоукраїнський конфлікт».

І ось що відповів штатний глашатай Дмітрій Пєсков:

«Використані фрази якраз і відображають позицію сторін, і, звичайно, різниця у викладі говорить про серйозні розбіжності з цього приводу».

Це – класичний приклад, як одні і ті ж явища називаються по-різному. Це як один говорить «чорне», а другий – «біле з певним відтінком чорного».

Чому це важливо для всіх нас, причому, має стосуватися не лише тематики війни, але й усіх інших сфер? Бо маніпулюючи поняттями, люди намагаються відійти від реальності, а бажане видавати за дійсне.

Справді: багато наших проблем виникає тому, що основоположні принципи та поняття закладені в свідомості неправильно. Це як будинок з халтурник фундаментом: скільки потім не підмуровуй стіни, рано чи пізно конструкція рухне.

Тому для кожного громадянина України мають бути очевидними фундаментальні поняття. У випадку російсько-української війни – на ашу державу здійснила збройну агресію Російська Федерація спочатку в Криму, а потім на Донбасі. Її збройні підрозділи – окупанти та військові злочинці, місцеві прихильники – бойовики та колабораціоністи.

Проте не тільки пора навчитися давати правильні характеристики іншим, а й самим слід навчитися належним чином оцінювати те, що відбувається в нашому спільному домі.

Класичний приклад – пояснення носіїв державної влади, коли ж в Україні почнеться вакцинація населення від SARS-Cov-2. Яких тільки дат не називали високопосадовці, а віз і нині там, де й був рік тому – у болоті невідомості. І якщо, приміром, міністр кілька разів озвучує різні версії розвитку подій та називає інші дати, заперечує сам собі, то чи не час його прямо назвати брехуном із усіма наслідками, які повинні випливати з цієї справедливої оцінки?

Бо тільки в тоталітарних режимах звичною є практика маніпуляції поняттями, термінами та фактами. В демократичних державах політики, які не виконують власних обіцянок, повинні піти туди, звідки прийшли…

Володимир ДАНИЛЮК.

Карикатура з газети «Високий замок».