→Рубрики →Медицина

Сходити у салон краси і… не захворіти

«Я не знаю, звідки взялася у мене ця біда, – розповіла зі сльозами в очах студентка одного зі столичних вишів. – Дізналася про недугу випадково: потрібно було пройти обстеження, під час якого і виявили, що я хвора на вірусний гепатит С. Спочатку не повірила, думала помилка, звернулася в іншу поліклініку, здала необхідні аналізи – і знову той самий діагноз. Не хотіла навіть чути про це. Я ж не наркоманка! Здала аналізи під іншим прізвищем. Це не допомогло. Все одно виявили хворобу. Лікарі кажуть, що могла заразитися і в салоні краси, і на прийомі у стоматолога чи деінде. Як тепер жити? Ще й треба багато грошей на лікування…»

Зараження студентки вірусним гепатитом С – не просто випадковість. За даними ВООЗ, Україна посідає перше місце в Європі за темпами поширення цієї інфекції. На сьогодні середній курс лікування гепатиту С в Україні коштує майже 20 тис. дол. на рік. Така вартість робить лікування практично недоступним. Тому нещодавно було прийнято Державну цільову програму протидії вірусним гепатитам на період до 2016 р., яка передбачає фінансування державою придбання медичних препаратів, але також вимагає залучення додаткового фінансування з обласних бюджетів. Проте місцева влада Волині досі не ухвалила програму протидії вірусним гепатитам, що може стати смертельним вироком як мінімум для 944 волинян.

Тому прошу прокоментувати ситуацію завідувачку інфекційного відділення обласної інфекційної лікарні, головного інфекціоніста області Галину Морочковську:

– Офіційно гепатит С почали реєструвати з 2003-го. Довгий час на цю недугу не звертали уваги. Були програми щодо СНІДу, туберкульозу. От тому сьогодні гепатит С набрав загрозливих масштабів. Не вчасно пролікований, він переходить у хронічну форму, а на завтра може перерости в цироз печінки, який призводить до смерті.

При обласній інфекційній лікарні, каже Галина Василівна, з 2004-го діє гепатоцентр, де консультують усіх, хто звертається. Але краще перед тим, як прийти сюди, спочатку здати аналізи і обстежитися у сімейного лікаря.

– На сьогодні гепатит В, С вважається виліковним, – розповідає фахівець. –Сучасне лікування має такі можливості, але воно, звичайно, дороговартісне. Є державна цільова програма МОЗ, згідно з якою виділяють медпрепарати, але, на жаль, в невеликій кількості. Ця програма ще розрахована на профілактику, зокрема на щеплення. Але потреба значно більша. Бо є такі, які знають, що хворі, але не лікуються через відсутність коштів. Тому ставимо питання про регіональну програму. Будемо просити на рівні області хоча б мільйон гривень у рік – це на 8-9 осіб, тим, хто малозабезпечений, хто має початкові форми цирозу. Нині у нас на лікуванні з вірусним гепатитом перебуває 14 осіб.

Розповіла Галина Морочковська і про особливості перебігу хвороби, яка має здатність довгий час не проявлятися клінічно, хоча певні симптоми все одно з’являються, зокрема загальна слабкість, втомлюваність, підвищення температури, яка ні з чим нібито не пов’язана, болі в суглобах. І якщо гепатитом А заражаємося, коли вживаємо інфіковані продукти, через брудні руки, то гепатитом В і С – тільки через кров: при медичних маніпуляціях, коли не дотримано гігієнічних вимог, наприклад, якщо роблять ін’єкції одним шприцом (тому серед наркоманів багато хворих гепатитом В, С), під час лікування у стоматолога.

– Ще шляхи зараження, – наголошує Галина Василівна, – статевий, від інфікованої матері новонародженій дитині, під час косметичних процедур (якщо нечистий інструмент), наприклад, татуажу, вищипування брів, манікюру, пірсингу тощо, переливанні крові. Але нині прискіпливіший аналіз крові від донорів. Якщо виявили в крові вірус, викликають людину для більш детального обстеження.

Головний інфекціоніст області заради профілактики рекомендує дотримуватися елементарних гігієнічних норм, а саме: не користуватися чужими бритвами, зубними щітками, ножицями тощо; усі косметичні процедури, як-от проколювання вух, манікюр, пірсинг, нанесення татуювання чи голковколювання, вимагати здійснювати одноразовим інструментом, упаковку якого мають відкрити у присутності відвідувача, або ж треба переконатися, що інструмент ретельно простерилізували; уникати безладних статевих зв’язків і не забувати про презервативи. Одночасно необхідно підвищувати контроль за дотриманням вимог дезінфекції у медустановах, зокрема у стоматкабінетах.

Наталія ГЛАВНІЧЕК.