→Інтерв'ю

Про економіку, фінанси та перспективу

Леонід Гроголь – перший заступник Підгайцівського сільського голови з питань діяльності виконавчого органу.

Народився 20 лютого 1972 р. у с. Калинівка Рівненської обл. В 1990 р. закінчив Луцьке професійне технічне училище, в 2017 р. – Луцький інститут розвитку людини Університет «Україна», де здобув кваліфікацію бакалавра за напрямком підготовки «Документознавство та інформаційна діяльність».

– Леоніде Івановичу, як Ви прийшли на цю посаду?

– Все життя займався підприємницькою діяльністю, вів активну громадську діяльність, був депутатом Луцької районної ради двох скликань, завжди вболівав за громаду, в якій проживаю з родиною. Тут жили й мої батьки, щоправда, зараз залишилася тільки мама. Відповідно, хочеться зробити життя громади кращим, щоб вона займала лідируючі позиції в економіці й соціальній сфері, була успішною і процвітала.

– Які функції, як на заступника сільського голови, покладені на Вас?

– Згідно з посадовими обов’язками відповідаю за питання житлово – комунального господарства, будівництва, побутового та торговельного обслуговування, надання адміністративних послуг, транспорту та зв’язку й багато інших аспектів, що стосуються сфери економіки.

– Центр адміністративного центру громади схожий на містечковий район. Настільки тут гарно, затишно і комфортно! Компактно розташовані школа, будинок культури, дитячий садочок, адмінприміщення ТГ зі сквериком у центрі, де увагу привертають величний пам’ятник Тарасу Шевченку, майданчики для літніх людей, молоді та дітей. Постійно курсують маршрутки, є зв’язок з обласним центром. Тож, судячи з побаченого, фінансовий стан Вашої громади не такий вже й поганий?

– Громада дійсно хороша і заслуговує ще на краще, бо має працьовитих людей. Що багато зроблено, це дійсно так, адже у центрі Підгаєць є хороша інфраструктура. Та на даний час до нас приєдналося ще п’ять старостинських округів, які потребують більшої уваги. Хотілося б, щоб вони наблизилися до розвитку нашої центральної садиби. Будемо намагатися робити все, щоб в них і дороги були не гірші, і будинки культури ожили, і школи з повноцінним ремонтом і технічним забезпеченням, і щоб сама громада ожила, відчула позитив від приєднання, яке відбулося у 2020 році.

– Ви цьому приєднанню раді?

– Однозначно! Громада має бути потужною, саме з метою розвитку й процвітання громад було проведено децентралізацію. Звичайно, збільшився обсяг роботи, зросла кількість населення. Особисто відвідав усі приєднані села, знайомився з жителями, їх проблемами й очікуваннями. Приємно, що люди відкриті, готові до співпраці й довіряють владі. Моє бачення – інфраструктура, надання соціальних послуг, дозвілля має бути однаковим в селі за 2 км від обласного центру і за 25 км.

– Ми побували у Піддубцях. Це також доволі сучасне і розвинене село. В усьому відчувається господарська рука – і щодо соціальних, й освітньо-культурних, й інфраструктурних. Цей старостинський округ має потужний потенціал.

– Дійсно, і Піддубці – гарна громада, і Романівський старостинський округ – теж хороший. Але кожне село потребує уваги в тому чи іншому вимірах. Не може жити село саме по собі. У когось не утеплені школа, садочок, потребують ремонту дах чи дорога. Десь потрібно з’єднати населені пункти дорогою, щоб жителям було зручніше дістатися до амбулаторій, ФАПів, має бути зручний виїзд до міста. Людям має бути комфортно на території, де вони проживають.

– Особливість вашої громади ще й в тому, що вона біля великого міста. З ним потрібно також знаходити спільну мову. У чомусь конкурувати, у чомусь дружити. Як складається «розмова» із містом?

– Є розуміння і співпраця. Так, на недавній сесії рада одноголосно проголосувала за виділення коштів співфінансування на рекультивацію сміттєзвалища біля с. Брище Луцького р-ну. У всіх питаннях, де буде потреба нашого долучення, ми будемо знаходити оптимальні рішення.

– Ваша громада активно розбудовується, вже підступає під береги Стиру, під самий Луцьк. Що у подальших планах – будувати власне лівобережне містечко чи все ж зважитися на входження у велику міську громаду обласного центру? Тим паче, що і Луцьк, у зв’язку із нестачею земель для розбудови міста, не проти такої спілки?

– На сьогодні до Луцька приєднана велика частина сіл. Питання у тому, чи місто готове освоїти той обсяг робіт і нести відповідальність – за розвиток приєднаних громад. Ми маємо зрозуміти, чи місту потрібна Підгайцівська громада й чи готові до цього її жителі. Мабуть, справедливо було би провести референдум, щоб люди визначилися, чи хочуть у місто, чи будемо самі господарювати на своїй території. Тому, вважаю, це питання не на часі.

– Леоніде Івановичу, чи задоволені Ви теперішньою командою Підгайцівської ТГ? Чи комфортно Вам у ній працювати?

– Комфортно. Хоч обсяг робіт великий, є порозуміння в усіх питаннях. Намагаємося знаходити компроміс. Наше завдання – владу максимально наблизити до громади, усю роботу висвітлюємо на офіційному сайті, комісії і пленарні засідання проходять прозоро та відкрито. Для покращення прозорості роботи ради запроваджуємо систему електронного голосування. Робота йде, значить, в усьому є й порозуміння.

– Хотілося б почути Вашу думку з приводу самої децентралізації. Тим паче, що в Україні вона далеко не перша. Райони то мізерніли, то укрупнювалися, не раз мінялися межі сільських та селищних рад. На Ваш погляд, теперішнє переформатування – це спроба держави ще більше «зарайонізувати» країну чи все ж створити діяльний механізм для господарської самодостатності громад. Чи не стануть теперішні ТГ каменем спотикання й розбрату, як подекуди спостерігають журналісти «Волинської газети»?

– Процес децентралізації вважаю завершеним, і таким, що дав шанс дотаційним громадам стати успішними. На даний час наша громада нараховує 25 тис. жителів. Район колись мав 66 тис. населення. Підгайцівська громада з цих міркувань – це дійсно велика частка району. Я був депутатом районної ради і на практиці знаю процеси управління районом і розумію, як поліпшити роботу органів місцевого самоврядування територіальної громади. Робота в територіальній громаді направлена на швидкість надання послуг, прямий контакт виконавчих органів та жителів. Вважаю, що Підгайцівська територіальна громада є самодостатньою в усіх аспектах. Ми бачимо, що позитивні зміни жителі громади вже відчувають. А це значить – ми рухаємося у правильному напрямку.

– Поділіться своїми найближчими планами…

– Повноцінне функціонування освітніх закладів та закладів надання медичних послуг – ремонт, утеплення…

– А що безпосередньо будете ремонтувати?

– Потрібно ремонтувати ФАПи, потребує перекриття і теплоізоляції Підгайцівська школа, пильної уваги потребують дороги, хочеться, щоб по-новому запрацювали будинки культури, є маса інших конкретних звернень від людей, які потрібно задовільнити.

– Чи вистачить на все це вам бюджетних коштів?

– Зараз бюджет розвитку становить понад 50 млн грн. Це достатньо, щоб ми справились із основними напрямками, аби люди не відчули незручностей. Незважаючи на карантинні обмеження, ми розраховуємо на виконання наповнення бюджету розвитку. Надіємося, що вдасться зробити більше, аніж запланували.

– Підгайцівська громада знаходиться поблизу Луцька. У вас є можливість і будуватись, і розвивати бізнес. Чи ведете перемовини з інвесторами?

– На цей час працюємо над стратегією розвитку громади на 10 років. Є бачення розвитку, планується створити інвестиційні майданчики для залучення коштів, саме над цим працює проєктний відділ. Вже є багато напрацювань. Думаю, до кінця року люди побачать реалізованими ряд проєктів. Також, ми створюємо всі умови для потенційних інвесторів, які зможуть створити нові робочі місця для жителів нашої громади, ми зацікавлені спільно з бізнесом розвивати інфраструктуру та працювати на благо нашої громади.

– Розкажіть про свою сім’ю.

– Маю дружину, трьох дітей, матір. Вони в усьому і завжди мене підтримують і допомагають.

– Дякую за цікаву розмову, і хай береже Вас, вашу сім’ю та громаду Всевишній.

Сергій ЦЮРИЦЬ.

На фото: Леонід Горголь.