→Новини

Бранці бюрократії

Депутати кілька годин шукали можливість закупити бронежилети бюджетним коштом. І навіть нині – не впевнені, що знайшли. Та ще більше дивує інше: як у таких тенетах бюрократії, з яких несила виплутатися навіть найсвітлішим головам за найбільшого бажання, в країні процвітала і процвітає корупція?..

Уже на перших секундах роботи 27-ї сесії облради під час реєстрації «зависає» програма «Віче». Фальстарт… У залі саме з’являється колишній голова облради: «Володимире Івановичу, – жартома завертається до нього нинішній голова Валентин Вітер, – без вашої картки не спрацьовує система». Повторна реєстрація фіксує присутність 52 обранців. Традиційно напівпорожніми є місця регіоналів, але кворум є.

Ще до сесії стало очевидним, яке питання виявиться найгарячішим. За іронією долі його не було в порядку денному. За браком часу (проекти рішень оприлюднюють за 20 днів до сесії) його поставили у «Різне», яке традиційно розглядають на фінальних акордах засідання. Після серії запитів та запитань обранці приступають до порядку денного. І майже одразу погодилися «Різне» розглянути першим.

Однак спочатку було – перше фіаско прокурора… Голова облради Валентин Вітер («Батьківщина») запропонував обговорити подання прокурора Волинської області Анатолія Коцури. Це, до речі, перше його подання, винесене на розсуд волинських обранців. Як не дивно, стосується воно термінів розгляду депутатських звернень. Анатолій Коцура акцентує на тому, що 10-денний строк, прописаний у регламенті облради для розгляду прокуратурою звернень від обранців, суперечить законодавству, де нічого не сказано про 10 днів… Натомість прокурор наполягає: ці клопотання мають розглядатися як і будь-які інші звернення – упродовж місяця.

«Депутат може через 10 днів отримати хоча би повідомлення від прокуратури про те, що та не поклала його папери під сукно. Це – перша ластівка нам про те, що прокурор не хоче у 10-денний строк розглядати наші звернення», – наголосив Борис Загрева («Єдиний Центр»).

Анатолій Коцура, який уважно слухає дискусію на місцях для запрошених, реагує на ці слова мовчазним знизуванням плечима. Мовляв, що зробиш – ніде чорним по білому про 10 днів не написано, так що…

Закликав відхилити протест прокурора і Володимир Навроцький («Наша Україна»). Що, зрештою, за мить більшість і зробила.

Левову частку часу в сесійній залі присвятили обговоренню другого питання із пункту «Різне» щодо затвердження Програми матеріально-технічного забезпечення заходів розгортання в області 1-го батальйону територіальної оборони. Новим документом, запропонованим на розгляд обранців, передбачено розподіл 2 млн 200 тис. грн з обласного бюджету. Йдеться саме про кошти, які виділялися ще 31 травня. Як відомо, знайти таку суму в бюджеті – то лише півсправи. Значно складніше, виявилося, їх освоїти. За тиждень до сесії облрада провела координаційну раду на базі військової частини у Володимирі-Волинському. Тоді військові відзвітували про те, що вдалося придбати за гроші з казни. Це фактично лише одяг та постіль для батальйону тероборони і жодного бронежилета чи каски. Ні військкомат, ні військова частина освоїти гроші не може, бо мусить купити ці речі лише в однієї фірми, що має ліцензію, де – черга на кілька місяців. І знову ж – всюдисущі тендери. На тій нараді був присутній представник луцької фірми «Домінанта», з талантом енергійного менеджера він пропонував купити бронежилети у них. Дешевше. І навіть оптом зі знижками… Того ж дня їх перевірили. І вже ніби й готові були купувати. Але як стало відомо під час сесії: наступного дня військові перевірили ще кілька пластин цього виробника і – пробили наскрізь!..

Тож на сесію у керівництва ради та облдержадміністрації визріло інше рішення. Частину коштів пропонують спрямувати на спорядження для спецпідрозділу УМВС «Світязь», який готується до роботи в зоні АТО. Ще понад 200 тис. грн – в/ч 1141 Нацгвардії на придбання УАЗу. Власне, автомобіль для пересування між блокпостами просили самі нацгвардійці. Як запевнив в. о. командира частини Валерій Вітковський, їхні бійці усі мають засоби захисту, а от УАЗ – дуже треба. Зголосилися на це лише після тривалих дискусій, та виступу самого офіцера… В обговоренні проекту рішення навіть робили перерву, давши можливість фінансистам ще раз пошукати варіанти освоєння коштів, які би передбачали саме купівлю бронежилетів.

Після перерви у сесійній залі з’явився керівник волинського осередку Спілки воїнів Афганістану Григорій Павлович. Не секрет, що саме ця організація на Волині для оснащення бійців на Сході робить більше, ніж усі інші, разом узяті. Від Павловича присутні хотіли почути основне – як саме. Той сказав: справа не терпить поспіху. Вони працюють лише з тією самою фірмою «Темп», знаходячи спільну мову з керівником. Мовляв, готові освоювати кошти обласного бюджету. Але Ігор Никитюк додав: у який би спосіб гроші не виділяти, без тендерів не обійдеться. Зрештою, рада сама себе загнала у глухий кут, прийнявши таке рішення і не врахувавши усі ці нюанси… Усе ж проголосували за запропонований ним варіант. За пропозицією Володимира Навроцького у змінах до програми врахували також фінансування для волинських прикордонників. У райони спрямували по 95 тис. грн дотацій. Тепер там якнайшвидше повинні провести сесії, прийняти відповідні програми і знайти кому виділити гроші, аби придбати рятівне спорядження. Отож, епопея триває…

Інша порція дискусій розгорнулася щодо пропозиції Ігоря Гузя («Батьківщина») прийняти звернення до міністра МВС із вимогою звільнити заступників начальника УМВСУ у Волинській області. Думки розділилися. Хтось відверто заявив: «Заступник Поліщук 25 днів провів у зоні АТО, я за його звільнення голосувати не буду». Інші вважали, що бачити іншого зама, Михайла Руденка, при посаді – це знущання з Революції гідності. Начальник облуправління Петро Шпига запевнив: усне подання щодо звільнення або переведення заступників він уже адресував міністру, тому відповідні рішення незабаром будуть. Звернення відтак не набрало голосів.

Загалом цього дня депутати осилили лише два десятки питань порядку денного, разу раз оголошуючи перереєстрацію. Так на межі кворуму довго попрацювати не вдалося, тож у роботі сесії – перерва.

Олена ЛІВІЦЬКА.

На фото автора: Роман Карпюк – заступник голови облдержадміністрації та лідер фракції «Батьківщина» в облраді.

Депутатський цитатник

Сергій Слабенко, «Наша Україна»: «Таке враження, що ви не хочете слухати, що відбувається в суспільстві».

Микола Давидюк, «Свобода»: «Колеги, мали б повагу до того офіцера, який стоїть і чекає, доки закінчаться ваші виступи. Як йому дивитися на те, що тут товчуть воду в ступі? Дайте слово офіцеру!».

Ігор Гузь, округ №27, Старовижівський р-н: «Є таке озеро Сомин у Турійському районі, я часто там плаваю і переплів його, до речі. Якось вийшов на берег, дивлюся – два гектари землі оприходувано. У мене виникає питання, чи це законно?».

Олександр Кирильчук, «Батьківщина»: «Маю усний запит, бо письмово не знаю, що писати… Це робити у нас вміють чиновники. На мій запит щодо побиття дитини вихователем луцького дитсадка надіслали купу паперів на захист вихователя. А я маю висновок незалежного психолога, який усі ці папери перекреслює на повний нуль. Та ще й пишуть у них «Вітера», а не «Вітра». І замість того, щоб мені листа адресувати, відправляють його моєму батькові».

Анатолій Грицюк, «Батьківщина»: «Нинішня обласна виконавча влада бездіє в багатьох питаннях».

Записала Олена ЛІВІЦЬКА.