«Волинянку» змайстрували... у Рівному!

Сьогодні в колекції ювеліра з м. Рівного Івана Шевченка – п’ять автомобілів у масштабі 1/10, причому виготовлення кожного займає близько пів року. 

Частину агрегатів для своїх моделей умілець купує, але більшість деталей та систем у нього – власного виробництва.

Про унікального майстра розповіли журналісти з порталу «Аuto.24 tv».

Уся світлотехніка масштабних моделей працює, причому керування нею відбувається так само, як і рухом – по радіо. Апаратура для радіокерування моделями використовується сучасна багатоканальна, з тих, що створена для спортивних моделей. А ось бортове обладнання – цілком власного виконання, на моделях працює та сама світлотехніка, що і на справжніх, повнорозмірних аналогах.

«Не подумайте, що Іванові у житті бракує справжніх автомобілів – він їх має у необхідній кількості. Але одного разу пригадалося дитинство та їхнє сімейне авто – на той час це був дідусевий «Москвич-2140». І вирішив Іван того «москаля» зробити для себе заново, хоча б у зменшеному вигляді. Головне – вирішив – машина має бути на ходу», – пише видання.

І раз так, то в копії повинен працювати двигун. Умілець використовує електродвигуни двох типів – або традиційний колекторний, або безколекторний. Перший краще підходить для моделей, що копіюють неквапливі прототипи, адже має більший обертовий момент на низьких обертах.

А безколекторний двигунець, який розвиває 50 тис. обертів на хвилину, конструктор використовує на швидкісних моделях. Також варто звернути увагу, що всі механізми сконструйовані таким чином, що можуть працювати надворі, тобто –не бояться води, піску і снігу.

«Головним матеріалом для кузовів спочатку був листовий пластик ПВХ (полівінілхлорид). Його майстер вирізав, нагрівав та вигинав згідно із кресленнями. Завіси капотів та замки теж на своїх місцях. Скло насправді не скляне, а теж пластикове – з акрілу, який непогано піддається обробці. Але навіть в аматорському моделізмі прийшов час новітніх технологій, і для останніх моделей майстер друкує частини кузова на 3D-принтері. А у вантажного всюдихода «ЗиЛ-131» кабіна надрукована повністю. Причому насправді це не так просто, як здається, оскільки для принтера потрібно мати потрібну деталь в цифровому тримірному вигляді. А це вже неабияке завдання для програміста», – деталізує «Аuto.24 tv».

Зовні всі моделі теж відтворюють популярні вітчизняні моделі, а під кузовом розміщено агрегати, які теж копіюють прототип – м’яка діюча підвіска на пружинах та ресорах, кермове управління, трансмісія з карданом та диференціалом. Причому схему підвіски та приводу автор повторює згідно з оригіналом.

Кожна модель Івана Шевченка – копія реального екземпляра, тому «луазик» має «справжні» номерні знаки. До речи, оскільки цей всюдихід в реальності має привід 4х4, його масштабна модель теж повнопривідна. А вже згадуваний «Москвич» здатен розганятися до швидкості 40 км/год., причому, без проблем суне на платформі легендарну «Волинянку»…

Отож, коли на справжньому луцькому автозаводі ще наприкінці 90-их зняли з конвеєра легендарний всюдихід «ЛуАЗ 969 М», у м. Рівному його почали заново будувати…

У творчих планах Івана Шевченка – розширення модельної лінійки вітчизняної техніки, причому за рахунок освоєння 3D-друку моделіст збирається підвищити точність копіювання та прискорити виготовлення кожного зразка.