Справжній Воїн Христовий

Справжній Воїн Христовий

Сьогодні, 31 липня, лучани вкотре прощалися зі ще одним героєм – загиблим бійцем «Айдару» офіцером Сергієм Шостаком.

Колишній спецпризначенець, учасник бойових дій у Косово, активний учасник Євромайдану, девізом якого стали слова «Ні кроку назад!», не міг спокійно залишатися вдома, коли на Сході вже рідної держави почалася війна. Записався добровольцем, служив у розвідці. Під час виконання бойового завдання напоролися на засідку. Загинув разом з іншими побратимами 27 липня, прикриваючи інших…


Близько 12 год., попри спеку, до Свято-Троїцького собору, де відспівували полеглого героя, стали стікатися люди, аби віддати останню шану. Із жалобними стрічками, квітами, вінками. Із раною в серці, зі сльозами в очах, співчуттям до рідних, зчорнілих від горя. Хтось із національним стягом, який свідчив – прощатимуться з тим, хто віддав своє життя за Україну. Байдужих не було.


– Сергій Шостак – приклад справжнього чоловіка, справжнього міліціонера, справжнього патріота, – сказав у прощальному слові митрополит Луцький і Волинський Михаїл УПЦ КП. – Він загинув, не осоромивши честь мундира. Він не міг вчинити інакше, бо захищав Батьківщину – землю своїх батьків. Це справжній Воїн Христовий, який помер із любов’ю до України, за праведне діло. А ми маємо пам’ятати і підтримувати його близьких не тільки у цю важку хвилину…


Далі вже на Театральному майдані відбулася громадянська панахида. До неї приєдналися всі, кого не вмістили стіни храму. Луцький міський голова Микола Романюк не був багатослівним, бо горе не потребує загальних фраз, які все одно не лікують душевних ран.

– Сергій показав, як має жити справжній мужчина. Його серце перестало битися на Луганщині у боротьбі за нашу державу. Ми завжди пам’ятатимемо його і робитимемо все для того, щоб допомогти родині пережити це спільне горе. Вічна пам’ять Герою України! Слава Україні! – наголосив Микола Ярославович.


Сергія Шостака вшанували хвилиною мовчання. Антон Цісарук, колишній беркутівець, голова Громадської ради при облуправлінні внутрішніх справ, добре знав загиблого, тож розповів, що Сергій був першим серед добровольців «Айдару». Згадав і те, як ще два-три тижні тому вмовляв його повернутися, аби тут навчати бійців територіального спецпідрозділу«Світязь», котрий нині формується і в майбутньому теж має боротися із найманцями на Сході:

– Сергій ввічливо вислухав і сказав: «Переможемо, от тоді й подумаю». І залишився на передовій.


Приїхали попрощатися із бойовим побратимом його товариші-айдарівці, які не могли говорити, ледве стримуючи клубок у горлі, лише – здавлені звертання: «Герої не вмирають…».



Виступали його колеги, наголошуючи, що Сергій був справжнім міліціонером – чесним, непідкупним, справедливим, щирою і відкритою людиною, готовою допомогти, а також просили назвати одну з вулиць міста його іменем, бо ця людина гідна наслідування. Синам є ким по-справжньому гордитися.

Ховали Сергія Шостака на Алеї Слави міського кладовища в с. Гаразджа.

Вічна пам’ять Герою! Поділяємо горе близьких та сумуємо разом із ними.

Наталія ГЛАВНІЧЕК.

Фото автора.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (64) - 87.7%
Пізно (2) - 2.7%
Яка різниця? (2) - 2.7%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (0) - 0%
Мені байдуже (4) - 5.5%