«...У разі виникнення активних бойових дій»

«...У разі виникнення активних бойових дій»

Президент України хоче якнайшвидше змінити систему територіальної оборони. Це передбачають його два законопроєкти, внесені Главою держави у Верховну Раду як невідкладні. Що саме пропонує Володимир Зеленський? 
Журналістка української редакції «Німецької хвилі» Лілія Ржеутська докладно дослідила цю проблематику, поспілкувалася з фахівцями, і нещодавно опублікувала статтю «Територіальна оборона від Зеленського: новий рід військ і мисливська зброя». Публікація надважлива, адже, по суті, Війська тероборони вже давно розгорнуто на всій Україні, але на практиці ефективність їхнього функціонування багато в чому залежить від доброї волі місцевих органів влади. Десь розуміють необхідність ефективно захищати рідний дім і країну, допомагаючи тим, хто вже цим займається, здебільшого досі не знають, що це таке і «з чим його їдять», сподіваючись «у разі чого» відсидітися на печі…
Тож публікація буде корисна і для кадрових військових, і для резервістів, і для майбутнього поповнення, і для чиновників різних рангів та депутатів усіх рад, і, звичайно, для пересічних волинян. Щодо нашої області, тут розгорнуто сили та засоби 100 Окремої бригади територіальної оборони, якою команду полковник Олександр Скумбрій.
Редколегія.

«В Україні вже сьомий рік розмірковують про необхідність змінити систему територіальної оборони.  Наприкінці минулого року у Верховній Раді навіть уже зареєстрували законопроєкт «Про територіальну оборону України». Його автором виступив депутат з фракції «Голос» Андрій Шараськін у співпраці з групою військових експертів та громадськими організаціями. Але цей законопроєкт у сесійній залі досі так і не розглянули. 25 травня ц. р. у парламенті зареєстрували два нових законопроєкти про тероборону – цього разу від Президента Володимира Зеленського. Він хоче, аби депутати розглянули їх невідкладно. 

З урахуванням досвіду гібридної війни
Один із законопроєктів від Президента називається «Про основи національного спротиву». Це доволі об’ємний документ, який містить детальне визначення таких понять як «територіальна оборона», «національний спротив» або «рух опор». Окрім цього, законопроєктом передбачається створення нового роду військ, а саме: Сил територіальної оборони Збройних сил України (ЗСУ). Інший законопроєкт – лаконічний, лише на одну сторінку. Він передбачає збільшення чисельності української армії на 10 тис. військовослужбовців, котрі, власне, й займатимуться територіальною обороною.
«Законопроєкти розроблені міжвідомчою робочою групою з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави з урахуванням досвіду, набутого Україною за сім років гібридної російської агресії, та досвіду країн-членів НАТО, передбачає реформування військ територіальної оборони відповідно до вимог часу», – пояснив перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) генерал-полковник Михайло Коваль, виступаючи на всеукраїнському форумі «Україна 30. Безпека країни». За його словами, документи враховують також аспекти децентралізації, яка нині відбувається в Україні.

Як виглядатиме тероборона?
Згідно з пропозиціями Президента, національний спротив є складовою всеохоплюючої оборони України. Складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до цього спротиву. В свою чергу тероборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.
Військова складова – це Сили територіальної оборони ЗСУ. Цивільна складова – це державні органи, органи місцевого самоврядування, добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до тероборони. Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони. Чим саме займатимуться ці штаби і як та коли мають розгортатися, має ще подумати Кабмін і розробити відповідні положення.
Відповідно до законопроєкту, Сили територіальної оборони ЗСУ матимуть у своєму розпорядженні індивідуальну штатну зброю, як звичайні військовослужбовці. А добровольчі формування територіальних громад під час виконання завдань територіальної оборони мають право застосовувати особисту мисливську зброю.
Наголошується, що загальне керівництво національним спротивом здійснює Президент України як Верховний головнокомандувач ЗСУ. Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється на всій території України головнокомандувачем ЗСУ через командувача Сил територіальної оборони ЗСУ.
Законопроєкт передбачає відродження початкової та базової військової підготовки молоді. Початкова підготовка проводитиметься в школах. Базова – на курсах та спецзборах юнаків та дівчат, яким вже виповнилося 18 та які не служать в армії та правоохоронних структурах.

Миттєво стати на захист…
Запропонована Президентом система територіальної оборони вже наразилася на критику. Автори законопроєкту про тероборону, який подавав депутат Андрій Шараськін, обурені тим, що Володимир Зеленський відкинув їхню ідею вибудовування тероборони безпосередньо на місцях із людей, які в разі потреби можуть швидко стати на захист своєї  території. Натомість усі повноваження в цьому питанні віддаються військовим. На думку критиків, за такої системи забезпечити масовості руху опору й миттєвості реагування на загрози не можливо.
«Якщо виникне загроза у Харкові, Сумах, Чернігові, то миттєво люди на місцях не зможуть відреагувати. Бо має зібратися РНБО, прийняти рішення, потім – указ Президента і тільки потім територіальна оборона вводиться в дію. Поки це все пройде, то і пів країни можуть захопити», – оборюється голова правління Всеукраїнського об’єднання «Патріот» Ганна Майборода, яка від громадськості  брала участь у розробці законопроєкту Андрія Шараськіна. 
Колишній військовий, а нині волонтер, який допомагає військовим, Мирослав Гай вважає, що законопроєкт Президента дуже «сирий» і незбалансований, зокрема, щодо добровольчих формувань територіальних громад і того, як вони мають захищати свою територію.
На думку активіста, влада передусім мала б унормувати законодавство про володіння зброєю та її застосування, а вже потім ухвалювати такий об’ємний документ про національний спротив та територіальну оборону. 
«Добровольці тероборони з мисливською зброєю – це смішно. Деякі арбалети – це теж мисливська зброя. Уявляю добровольців української тероборони, які захищають об’єкти критичної інфраструктури з арбалетами проти диверсійних груп ворога, оснащених по останньому слову техніки», – зазначив у розмові з «Німецькою хвилею» Мирослав Гай.
Голова правління Громадської спілки «Рух сприяння Територіальній обороні» Андрій Гордієнко взагалі вважає, що розголошувати  плани про створення сил національного спротиву й детально розписувати їхню діяльність та структуру є неприйнятним:
«Це хибний шлях складати все докупи в один документ, а особливо абсурдно обговорювати відкрито питання національного спротиву та плани, як ми протидіятимемо агресору. Це ж війна».

Право на життя… з доопрацюваннями
Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, депутат із фракції «Голос» Сергій Рахманін хоча теж називає президентський законопроєкт неідеальним, виступає, однак, за його ухвалення в першому читанні.
До голосування в остаточному варіанті його можна буде суттєво доопрацювати, пропонує Сергій Рахманін.
«Президентський документ – це варіація на тему польського досвіду створення тероборони, – каже депутат. – Це підсилення існуючих Збройних сил теробороною, яке не вирішує питання територіальної самооборони. Бо у разі виникнення активних бойових дій все одно потрібна самоорганізація і ресурси. Але все одно законопроєкт має право на життя».
Сергій Рахманін прогнозує, що у першому читанні Верховна Рада ухвалить його до кінця поточної сесії, яка має закінчитися наприкінці липня.
У законопроєкті Президента передбачено, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2022 р.».

Лілія РЖЕУТСЬКА, «Німецька хвиля».
На фото Романа УСТИМЧУКА: волинські резервісти під час навчань.


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (405) - 87.1%
Пізно (15) - 3.2%
Яка різниця? (8) - 1.7%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (20) - 4.3%
Мені байдуже (16) - 3.4%