На місці колишніх боїв...

Як відомо, внаслідок катастрофі невдач на початковому етапі Першої світової війська Російської імперії відкотилися аж від м. Варшави на Схід. На якийсь час бойові дії зупинилися на теренах Волині, особливо запекла боротьба відбувалася за м. Луцьк, адже місто поперемінно переходило з рук у руки від австро-угорських військ та їхніх німецьких союзників до російських. У 1916 р. російський генерал Алєксєй Брусілов із боку смт Цумань завдав контрудар, але до великого наступу справа не дійшла: лінія фронту застигла неподалік м. Луцька, далі – поблизу смт Турійськ, м. Ковеля і смт Маневичі… І так тривало аж допоки під тиском революції царська Росія не розвалилася, і вже більшовики на чолі з Владіміром Лєніним, підписавши Берестейський мир, віддали німцям і австро-угорцям усю Україну.

Але навіть понад 100 р. після цих трагічних подій на Волині залишилися сліди давніх боїв. В багатьох населених пунктах є військові кладовища періоду Першої світової війни, де поряд мирно спочиває прах солдатів та офіцерів різних армій. А на лінії старого фронту від смт Турійськ через м. Ковель і аж за смт Маневичі до кордону з Рівненщиною – велика кількістю бетонних дотів німецької армії.

Кайзерівці підходили до облаштування передових позицій за всіма вимогами військової науки. Тому на ключових ділянках були споруджені довговічні вогневі точки та укриття для особового складу, щоб забезпечити швидке та якісне постачання боєприпасів збудували навіть вузькоколійку. І якщо рейки вже давно розібрали місцеві селяни для своїх господарських потреб, то бункери – залишилися. 

Так і стоять вони посеред мирних волинських полів, нагадуючи про страхітливе лихоліття Першої світової на нашій землі… В тому числі неподалік с. Озеряни нині Турійської ОТГ Ковельського р-ну.