→Архів

Хто «риє окопи» в тилу?

На вимогу родичів військовослужбовців депутати облради вдруге зібралися на позачергову сесію. У залі цього дня плакали, гукали «Слава Україні!» та «Ганьба!», а на чолі з батьками сюди повернулися окремі місцеві політики. Питання порядку денного фактично одне: треба негайно рятувати розхристану, змучену війною і безпорадним командуванням 51-шу волинську бригаду. Все, що можуть, волиняни роблять для цього. Щоправда, «поміж рядками» позачергової сесії відчувався і полум’яний подих початку виборчої кампанії.
На сесію батьки та рідні мобілізованих під час І-ї хвилі прийшли не з порожніми руками. Упродовж усього засідання жінки тримали в руках нашвидкуруч написані плакати. Налаштовані були рішуче, іноді емоцій брали край! Хоча, очевидно, у залі не було цього дня жодної людини, яка б не прагнула допомогти їм, нашим воїнам-героям й Україні загалом перемогти агресора. Але не ціною життів наших земляків. 51 ОМБ з перших днів АТО – на Сході. Першою ця бригада потрапила на територію війни, фактично першою понесла тяжкі втрати і позбулася «рідного» (а так його часто називають) командира.
Фактично відразу обранці приступили до обговорення порядку денного. Тут першими слово дали – батькам. Ярослав Мудрик подякував депутатам за те, що зібралися. Але висловив невдоволення відповіддю, яку отримав на попереднє звернення облради та батьків, адресоване керівникам держави ще всередині травня. Неможливість введення воєнного стану (а саме цього тоді вимагали волиняни) у Міноборони України пояснили тим, що це обтяжить економіку країни.
«Економіку можна відновити, а хто поверне життя загиблим? – зауважив Ярослав Гунчик. – Складається враження, що нас хочуть пошити в дурні. Спочатку наші діти забезпечили одні вибори, тепер інші. Ми будемо голосувати проти провладних політичних сил, не зважаючи на те, що це голосування біде більш протестним, ніж раціональним».
Обурюються батьки тим, що досі не звільнили головного прикордонника Миколу Литвина, що генерали отримують відзнаки в той час, коли внаслідок неграмотного командування опиняються в оточенні, гинуть і потрапляють у полон військовослужбовці, що на Східному фронті.
Мати солдата Іванна Дубинка-Філозоф зізналася: їй набридло оббивати пороги облради. Але події на Сході змушують підніматися і йти. «Я була в АТО і бачила: наші діти не потрібні нікому, крім нас самих. Ми кожним ударом серця – там! Прикро, що на захист України стають одиниці. Інші заховалися за екрани телевізорів і розробляють передвиборні програми. Ні! Якщо рити окопи – всі разом! Подумайте: що я за мати? Я – погана мати, бо я за власні кошти наймаю машину, аби завезти сина …на війну!».
Підтримав їх і командир роти батальйону «Айдар» волинянин Ігор Лапін, який теж виступив з трибуни. За його словами, у зверненні варто було б наголосити й на необхідності розмежувати поняття учасника АТО та учасника бойових дій, щоб унеможливити зловживання цим статусом.
«Про всій повазі до наших матерів скажу: нас не просто кидають в котли, ми самі туди йдемо! Просто-на-просто нас усіх нема ким замінити. Їм вигідно, щоб ми сиділи в окопах. Бо поки ми воюємо, 80% депутатів зможуть знову зайти до Верховної Ради».
Повернувся у вир подій і волинський активіст Володимир Пащенко у тандемі з Автомайданом Волині. Зауважив: бійці 2 зведеної батареї 51 ОМБ попросили у них допомоги і поради.

Вимоги батьків зводилися до кількох пунктів: терміново демобілізувати тих, хто був призваний під час І-ї хвилі; відсторонити керівництво штабу АТО від виконання службових обов’язків; звільнити міністра оборони та начальника Генштабу; запровадити воєнний стан хоча б на частині території України. Устами Ярослава Мудрика батьки також висловили свою недовіру голові облдержадміністрації Володимирові Гунчику. Мовляв, проблеми 51-ї йому не болять.
Після того, як кілька обранців озвучили свою підтримку батькам, слово взяв Володимир Гунчик.

До голови облдержадміністрації, який усього місяць на посаді, линуло цього дня багато звинувачень. До речі, не було на цій сесії його попередника Григорія Пустовіта, який, вочевидь, включився у передвиборну кампанію, хоча на попередньому засіданні був присутній на місцях для запрошених. А шкода… Бо багато із цілком логічних зауважень (скажімо, щодо недолугої І-ї хвилі мобілізації чи щодо забезпечення солдатів коштом бюджету, а не родини бійці) доцільно було б адресувати і йому також.
Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик запропонував доповнити звернення батьків вимогою звільнити діючого командира 51 ОМБ Павла Пивоваренка і призначити знову на цю посаду Володимира Яцківа. Зачитав відповідне звернення депутатів Володимир-Волинської міської ради. А емоції в залі прокоментував так:
«Я не знаю, хто хоче пограти на нервах батьків. Кожного дня зустрічаюся з ними. Проблеми 51-ї бригади є одними з основних проблем, які нині вирішує обласна влада. Я – волинянин . У мене ці проблеми – в серці».
Все, що може зробити, він робить, наголосив Володимир Петрович. Перебуваючи нещодавно у Києві, клопотався про повернення у 51 ОМБ в якості командира Володимира Яцківа. Мовляв, особисто підписав і завіз в Адміністрації Президента та Міноборони відповідне звернення. Міноборони дозволило голові облдержадміністрації провести службову зустріч з Володимиром Яцківим, який зараз служить у Рівному. Серед проблем, які в силу повноважень намагається вирішити керівник виконавчої влади області й вкрай необхідне нині об’єднання 51 ОМБ. Після Волновахи бійців розкидали по різних бригадах. На часі – безліч інших питань. І щодо долі полонених, цим зараз займається на рівні столиці спеціально створений комітет, і щодо доставки на Волинь тіл загиблих. Також на прохання депутата Володимир-Волинської міської ради Анатолія Сороки Володимир Петрович запевнив, що приїде поспілкуватися з батьками та військовослужбовцями безпосередньо у Володимир-Волинський. Зазначив також, що подібні зустріч наступного тижня матиме у Луцьку.
І Борис Загрева (Єдиний центр), і Святослав Кравчук («Фронт змін») під час гарячого обговорення взаємодії влади із батьками задля допомоги військовослужбовців зауважували, що проблеми 51 ОМБ можна було вирішити значно раніше. Ще в травні, наприклад, на сесії говорили про доцільність створення інформаційного центру при облраді, який би координував цю роботу. Звернувся до голови облради Валентина Вітра Святослав Кравчук: «Вже тоді ви я ваші заступники повинні були сидіти в Києві! Якби тоді вивели нашу бригаду, цих проблем не було б. Можливо, й жертв не було б. Тому всі слушні претензії треба розділити на вас, на нас, депутатів, і тільки частину на Володимира Гунчика».
Власне, до кінця засідання емоції дещо вгамувалися. Депутати прийняли і звернення батьків, і всі інші: до Президента щодо визнання добровольців учасниками АТО (автор – Олександр Пирожик, «Свобода»), до Прем’єр-міністра України та уряду щодо передачі конфіскованих автомобілів в зону АТО (автор – Микола Собуцький, «Свобода), до Президента щодо негайного введенння в зоні АТО воєнного стану (автор – Святослав Боруцький, «Свобода») та внесли деякі зміни до бюджету.
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: батьки слухали обранців стоячи; Ковельський міський голова Олег Кіндер згадав своє недавнє депутатське минуле і зайняв на час сесії місце Євгена Недищука; голова облдержадміністрації Володимир Гунчик.

Депутатський цитатник
Валентин Вірковський, округ № 34, Володимир-Волинський р-н : «Наближається Перше вересня, вважаю, що нам треба звільнити від сплати за навчання у закладах освіти обласного підпорядкування дітей із родин учасників АТО».
Анатолій Грицюк, «Батьківщина»: «На моє глибоке переконання, текст звернення не є таким категоричним, якими були виступи батьків. Ми повинні чітко поставити вимогу до Президента: де його передвиборні обіцянки? Це сьогодні порожні слова».
Борис Загрева, округ №14, Локачинський р-н: «Я старався не брати слова. Бо ніхто краще знає і передасть той біль і ту тривогу, як батьки».