«Щоб сусід не боявся сусіда…»

«Щоб сусід не боявся сусіда…»


1 вересня 1939 р. гітлерівська Німеччина під фальшивим приводом розпочала наступ на Польщу, розпочавши Другу світову війну. Перші бомби загарбників упали не лише на Варшаву чи Люблін, але й на Луцьк, Володимир-Волинський, Ковель, Рівне…

Оскільки Волинь на той час входила до складу Другої Речі Посполитої, то в бойових підрозділах вступили в бій із нацистським агресором понад 100 тис. українців, із яких дуже багато були вихідцями із нашого краю. А 17 вересня, внаслідок таємного пакту між Третім рейхом і СССР, у наступ перейшли й підрозділи РККА…

Сумна паралель історії: як і зараз, так і 75 літ тому, західні союзники не поспішали надати військову допомогу жертві агресії, тому за півтора місяці припинив боротьбу останній підрозділ польського війська.

Оскільки німецькі війська у вересні 1939-го на території Волині дійшли лише до м. Любомля, звідки швидко відступили, то основні бої Військо Польське проводило з червоноармійцями. Найбільший відбувся біля с. Мельники Шацького р-ну, де значній групі солдатів та офіцерів вдалося прорвати оточення та вийти за Буг, а полонених червонозоряні карателі розстріляли.

Зараз у цьому поліському селі – меморіальний комплекс на честь загиблих, чию пам’ять недавно вшанували учасники міжнародної українсько-польсько-німецької конференції журналістів.

А 1 вересня міжнародна експедиція провела ексгумацію солдатів Війська Польського, що загинули у вересні 1939 р. унаслідок радянського бомбардування на станції Гайки, нині – с. Гайки-Ситенські Радивилівського р-ну Рівненської обл. У ній узяли участь Юрій Харковець, Тарас Верба, Михайло Вашета, Сергій Шабловський, Руслан Форманюк, Анастасія Данилюк та Віталій Затворніцький, Домініка Семіньська, Адам Кучинські та Міхал Семіньські, які представляли ДП «Рівненська старовина», ДП «Волинські старожитності» та Раду охорони пам’яті, боротьби та мучеництва Республіки Польща.


Як розповідає прес-служба ДП «Волинські старожитності», під час досліджень було виявлено останки 15 вояків, укладених у дві невеликих могили: 5 осіб у могилі №1 та 10 – у могилі №2. Поховані мали ознаки численних травм, отриманих, очевидно, внаслідок бомбардування. Поховані солдати були разом із військовою формою, про що свідчать численні знахідки ґудзиків, залишків мундирів, ременів та взуття. З особистих речей виявили люстерка, монети часів ІІ Речі Посполитої, католицькі хрестики та іконки, а також чотири особистих жетони, що дозволять встановити особи похованих. На жаль, всі вони сильно короновані, що значно ускладнює роботу з цим важливим матеріалом. Триває робота з очистки виявлених матеріалів, а також антропологічне дослідження останків загиблих.

Учасники експедиції також висловили особливу вдячність голові Ситенської сільської ради Андрію Гуменюку в організації та проведенні цього дослідження.

Відтак пам’ять про початок Другої світової війни продовжує жити в серцях багатьох українців та поляків. Особливо в часи, коли зі Сходу на наші землі знову суне червона орда.

Тому не випадково Президент РП Броніслав Коморовські на меморіальному комплексі «Вестерплятте», стоячи поруч із Президентом ФРН Іоахімом Гауком, зауважив:

«Цей історичний досвід важливий сьогодні, коли ми стикаємося з новими загрозами на схід від держав, інтегрованих у Європейський Союз, яких оберігає Північноатлантичний альянс… Європейська інтеграція народилася на основі переконання: коли не було єдиної Європи, була війна. Мрія про мир означає імператив примирення, вступ до діалогу з недавнім супротивником, який раніше сприймався лише як смертельний та вічний ворог…


Історія вчить, вчить, але зобов’язує до правильних висновків із болючого досвіду минулого. Історія підказує нам, що й надалі слід демонструвати мужність і рішучість у ставленні до тих, хто загрожує міжнародному порядкові, мирові і свободі, що всі подальші зусилля треба здійснювати лише для примирення та інтеграції, що нам потрібно допомогти тим, хто мріє долучитися до світу, де сусід не повинен боятися сусіда».

Роман УСТИМЧУК.

На фото Сергія ЦЮРИЦЯ та Олексія ЗЛАТОГОРСЬКОГО: меморіальний комплекс у с. Мельники Шацького р-ну; жертви червонозоряних «визволителів»…; залишки польських ДОТів, зруйнованих більшовиками.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (612) - 86.1%
Пізно (26) - 3.7%
Яка різниця? (14) - 2%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (30) - 4.2%