Суне біда, звідки не ждали...

Суне біда, звідки не ждали...

Північний кордон отримав додатковий захист, а чи буде надзвичайний стан, покаже наступний розвиток подій…

За дорученням Президента України Володимира Зеленського Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов у м. Луцьку провів 14 листопада екстрену нараду  з керівниками міністерств і відомств, правоохоронних органів і військових формувань, головами Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської та Чернігівської облдержадміністрацій, головою облради Григорієм Недопадом та іншими високопосадовцями. Обговорили заходи щодо забезпечення національних інтересів у сфері захисту державного кордону з Білоруссю.
Оскільки ескалація ситуації з десятками тисяч мігрантів, яких режим білоруського самозванця Аляксандра Лукашенкі за підтримки російського диктатора Владіміра Путіна спецрейсами літаків доставив із країн Близького Сходу та Африки в м. Мінськ, а звідти автобусами – до кордонів Білорусі з Литвою та Польщею, лише зростає, наша держава вимушено мусить оперативно реагувати на нові виклики. Тим паче, що гібридна атака мігрантів у бік Польщі отримала стримування прикордонників, поліцейських та військовослужбовців нашого західного сусіда, то цілком імовірно, що цей потік у Кремлі захочуть скерувати на Волинь, аби спробувати вже звідси прорватися в країни Євросоюзу.
І тут постала проблема, котру не вирішували десятиліттями: на фактично всій протяжності лінії розмежування кордон існує хіба що на картах, а будь-які інженерні загородження там відсутні.

Вихідних більше не буде…
Власне, про це говорили напередодні, коли голова облради Григорій Недопад провів чергове засідання Координаційної ради з головами всіх територіальних громад Волині, котра відбулася 11 листопада за участі голови облдержадміністрації Юрія Погуляйка, заступників голови облради Юрія Поліщука, Григорія Пустовіта, заступника голови облдержадміністрації Андрія Ярмольського, керівників та представників силових відомств та окремих підрозділів державної виконавчої влади. 



Прозвучала інформація, котра не може не викликати тривогу.
Зокрема, начальник УСБУ у Волинській області Микола Лисенко зазначив, що можливому нападові мігрантів (за спинами яких завжди знаходяться озброєні російські і вже білоруські «зелені чоловічки», – ред.) «передуватимуть певні дії». Тобто, суміжна сторона може спробувати «промацати» українську ділянку прикордоння, щоб визначити найбільш сприятливі для неї напрямки маршрутів. Тому, як зазначив Микола Лисенко, в північних районах Волині вже діють оперативні групи з числа офіцерів різних правоохоронних органів, прикордонників і, зрозуміло, спецслужби. Вони фіксують усіх підозрілих у прикордонні осіб, але дуже важливо, щоб місцева влада за сприяння місцевого населення оперативно на це реагувала та сповіщала «куди слід». На думку начальника СБУ, для цього потрібна активна роз’яснювальна робота, але наразі лише на Ратнівщині з цим справилися належним чином. 
Але, крім аналізу оперативної інформації, важливо влаштувати інженерне загородження самої лінії розмежування кордону, який, здебільшого, проходить лише на картах, а на реальній місцевості нічого, крім поодиноких стовпів із гербами держав, немає…



Ще важливіше завдання – розміщення військовослужбовців із числа ДПСУ, Нацгвардії, а також представників Нацполіції, у смузі прикордоння, де, як виявилося, фактично відсутні будь-які елементарні побутові умови. Навіть підключити наметові містечка до електроживлення – проблема, котру треба за дорученням Юрія Погуляйка вирішувати негайно.
Начальник облуправління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко запевнив, що з пиломатеріалами для елементарного захисту кордону довжиною 10 км його відомство може справитися власними силами. Але «закрити» всі 142 км на теренах Волині – це завдання державної ваги, а не одного місцевого управління.
В цьому сенсі голова облдержадміністрації поставив завдання, щоб стовпчики для монтування традиційного колючого дроту та спеціального «Ягоза» виготовлялися не з дерева, а були залізобетонними. І це – також виклик для місцевих виробників.
Та й самого дроту в достатній кількості наразі на складах немає. Крім цього, є питання, яким чином його купувати, за які гроші і кому потім на баланс передавати…



На заклик голови облради Григорія Недопада (назвав населення сусідньої країни «колись братнім народом», – ред.) позитивно відреагували фактично всі керівники органів влади районного та місцевого рівнів. Щонайменше по 49 тис. грн із резервних фондів вони можуть виділити на першочергові заходи з облаштування захисних споруд на теренах Ковельського і Камінь-Каширського р-ну. Виділить значні кошти на ці потреби й облрада.
Тож ще до того, як Олексій Данілов мав проводити в м. Луцьку нараду, нашій владі вже вдалося погодити першочергові заходи, а деякі з них і реалізувати.  Найбільш загрозлива ділянка північного держкордону колишнього Шацького, а нині Ковельського р-ну. 
«Вихідних тепер у нас усіх не буде!», – задав тон роботи на 13-14 листопада і подальші дні Григорій Недопад. І наголосив, що такий самий щільний робочий графік має бути і в місцевих органів влади, і в силових структур. Ворог на порозі, і якщо завтра гібридна війна, Волинь повинна належно зустріти непроханих гостей і тих «зелених чоловічків», хто йтиме за їхніми спинами з автоматами напоготові.
Наразі ж 8 з понад 8,5 тис. військовослужбовців додатково охоронятимуть кордон України з Білоруссю. Біля с.  Грабове, 11 листопада прикордонники вже провели навчання з протидії можливому прориву біженців. Крім цього, ділянки, де прорив найімовірніший, взяли під особливий контроль: 15 гелікоптерів забезпечать мобільність і, за потреби, перекидання наших сил на кордон.
 Крім цього, Юрій Погуляйко і Григорій Недопад вирішили провести навчання, як органи влади можуть працювати без електроенергії, подача якої в момент активної фази ворожого наступу може припинитися...

Кордон – на ключ
І ось у неділю зі столиці та північних областей України прибули учасники засідання РНБОУ. З цілком зрозумілих причин, журналістів на нього не запросили. А весь периметр будівлі органів обласної влади на луцькому Київському майдані, 9 був оточений правоохоронцями. Тож про те, що говорили, можна дізнатися хіба що з пресрелізу, котрий оприлюднила РНБОУ того ж дня:
«Під час наради Олексій Данілов наголосив, що додаткові заходи із забезпечення національних інтересів у сфері захисту державного кордону були визначені за результатами засідання РНБО України 10 листопада 2021 р.
«Восьмий рік триває військова агресія з боку Росією, і те, що зараз відбувається на польсько-білоруському кордоні, не можна назвати гуманітарною кризою, – це чергова спецоперація РФ, яка проводиться з метою розхитування ситуації в Європі та на нашому кордоні», – сказав він.
За його словами, за даними розвідувальних органів, сьогодні на території Білорусі знаходиться «вже близько 16 тисяч осіб - так званих біженців». 



«Ця ситуація може торкнутися нас безпосередньо, тому маємо вжити усіх необхідних заходів реагування», – сказав секретар РНБОУ.
У своїй доповіді щодо стану виконання визначених на засіданні РНБО України завдань міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський зазначив, що здійснюється концентрація зусиль для протидії цій загрозі. Зокрема, задіяні всі структури МВС, відбувається взаємодія із ЗСУ, силами територіальної оборони, громадськими об’єднаннями. За словами Дениса Монастирського, ключовим завданням сьогодні є забезпечення мобільних сил реагування у разі загострення ситуації та можливих провокацій.
Голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко, Голова Державної міграційної служби Наталія Науменко та в. о. Голови ДСНС України Сергій Крук поінформували учасників наради про додаткові заходи, що здійснюються їх відомствами для забезпечення національних інтересів у сфері захисту державного кордону.
Під час наради Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцкі висловив переконання, що здійснюється «гібридна операція Союзної держави, що має характер міграційної атаки, де мігранти є одночасно і зброєю, і жертвою». Пан Посол поінформував присутніх про етапи та динаміку цієї спецоперації та заходи реагування польської сторони.
Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас висловив подяку Україні за те, що вона була однією з перших країн, які допомогли Литві з початку міграційної кризи.
Олексій Данілов наголосив, що Україна готується до різних сценаріїв розвитку ситуації на польсько-білоруському кордоні. Він також висловив переконання щодо необхідності створення міжвідомчої робочої групи із залученням усіх силових структур, органів місцевого самоврядування для цілодобового моніторингу ситуації на кордоні та оперативного реагування:
«Маємо діяти абсолютно скоординовано, спокійно та виважено, і сповідувати державницьку позицію».
Крім вище згаданих високопосадовців, участь у нараді взяли Голова Служби безпеки України Іван Баканов, Командувач Національної гвардії України Микола Балан, начальник головного управління розвідки МО Кирило Буданов, Командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ Григорій Галаган, заступники Секретаря РНБО України Руслан Демченко та Сергій Демедюк, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, Голова Національної поліції України Ігор Клименко, Міністр оборони України Олексій Резніков, заступник Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, Голова Служби зовнішньої розвідки України Олександр Литвиненко, заступник Керівника Офісу Президента України Роман Машовець, заступник Міністра закордонних справ України Микола Точицький, начальник Департаменту контррозвідки СБУ Олександр Руснак, голова Волинської облради Григорій Непопад, голова Волинської облдержадміністрації Юрій Погуляйко, Рівненської – Віталій Коваль, Житомирської – Віталій Бунечко, Київської –  Василь Володін, Чернігівської – В’ячеслав Чаус, представники територіальних підрозділів державних органів.

Чи буде надзвичайний стан?
А згодом на брифінгу Секретар РНБОУ Олексій Данілов, Голова Служби безпеки України Іван Баканов, Міністр оборони України  Олексій Резніков та Міністр МВС України Денис Монастирський деталізували деякі важливі аспекти.
Зокрема, Денис Монастирський сказав, що обговорювалося і введення надзвичайного стану в північних областях. 
«Визначені місця дислокації особового складу для посилення Прикордонної служби, Національної гвардії, Національної поліції, визначена взаємодія з іншими підрозділами територіальної оборони, громадських формувань з охорони громадського порядку, і саме вони будуть в коодинації захищати наш державний кордон. Ми бачимо, для цього буде необхідність, – сказав Денис Монастирський, якого цитують колеги з «Української правди».



Як зазначив секретар РНБО Олексій Данілов, «пропрацьовані різні сценарії цих дій, аж до тих, щоб запроваджувався надзвичайний стан у цих прикордонних областях».
Разом із тим, за словами Дениса Монастирського, до охорони кордону з Білоруссю не планують залучати військових зі Сходу та Півдня:
«Не планується під час залучення додаткових сил залучення сил зі Сходу та Півдня України. Все, що передбачено, воно там залишається, люди залишаються захищати Україну».
Але що означатиме для волинян надзвичайний стан у разі його оголошення?
Надзвичайний стан є особливим правовим режимом, який регулює Конституція України та закон «Про правовий режим надзвичайного стану».
Відповідно до законодавства України надзвичайний стан «передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень». 
Він загалом в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом 2 днів із моменту звернення. При вимозі невідкладних заходів з порятунку населення або недопущення загибелі людей, надзвичайний може бути введено без попередження. Його може бути введено на термін не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях. У разі необхідності надзвичайний стан може бути продовжений Президентом України, але не більш як на 30 діб.
Таким чином, Волинь вчиться жити та працювати в особливих умовах, коли захищати Україну доводиться не тільки на сході, але й на півночі…

Ольга ДАНИЛЮК.

На фото порталу «Перший канал соціальних новин», пресцентрів РНБОУ та ДПСУ, Управління інформаційної та внутрішньої політики облдержадміністрації: учасники засідання під головуванням Секретаря РНБОУ; посилені наряди правоохоронців на луцькому Київському майдані; навчання прикордонників із відбиття гібридної атаки мігрантів; під час брифінгу – Іван Баканов, Олексій Рєзніков, Олексій Данілов і Денис Монастирський; на нараді – Юрій Погуляйко (в центрі); голова облради Григорій Недопад (справа) виявився єдиним із голів облрад півночі держави, котрого запросили на засідання. 


  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (404) - 87.1%
Пізно (15) - 3.2%
Яка різниця? (8) - 1.7%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (20) - 4.3%
Мені байдуже (16) - 3.4%