Співчуття

Він народився 9 травня 1940 року, все життя прожив у рідному селі, працював їздовим на фермі місцевого колгоспу імені Тараса Шевченка. Перевозив не одну тонну силосу, жому, буряків, підмостки для корівок та телят. А що був вправним плугатарем, косарем, господарником, то порав не тільки свій лан, а й допомагав у господарці іншим. Нікому з односельців не відмовляв у помочі. Дочекався правнуків, усім допомагав, всіх любив. 

Він був і добрим люблячим тестем  нашого колеги – заступника головного редактора громадсько-політичного часопису Сергія Цюриця. Разом з ним  журналісти «Волинської газети» неодноразово провідували цього працелюба. Він дивував нас своїм оптимізмом та доброзичливістю. 

В останню путь Святослава Михайловича проводили сестра Тамара, дочки Люба та Людмила, онуки Ірина, Тарас, Світлана та Сергій, племінниці та племінники, близькі й дальші родичі, сусіди, односельці. Панахиду за померлим відслужив настоятель одного з найстаріших (збудований у 1795 році) Усичівського храму мученика Стефана отець Сергій. Поховали сільського трударя на місцевому кладовищі поряд з могилою його дружини Ганни.

Колектив «Волинської газети» щиро співчуває члену НСПУ та члену НСЖУ, заступнику головного редактора громадсько-політичного часопису Сергію Цюрицю, його дружині Людмилі, її сестрі Любі, усім рідним та близьким з приводу цієї тяжкої і непоправної втрати – смерті тестя, батька, дідуся, прадідуся Святослава Михайловича Марценюка.

Хай прийме його у свої обійми рідна Волинська земля, яку він любив і беріг усе своє свідоме життя!