Три комуністичних голодомори...

Три комуністичних голодомори...

Щорічно у четверту суботу листопада в Україні відзначають День пам‘яті жертв Голодоморів, штучно організованих більшовицьким тоталітарним режимом знищення українців у різних куточках держави. Як підійшли до вшанування пам’яті жертв масових комуністичних репресій у найголовніших містах Волині та на рівні області?

У чорних тонах
У День пам’яті жертв Голодоморів Президент Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою Зеленською взяли участь у заході зі вшанування пам’яті жертв в Україні, який відбувся в Національному музеї Голодомору-геноциду.
Президентське подружжя поклало до скульптури «Гірка пам’ять дитинства» символічні композиції з колосків.
Пам’ять жертв голодоморів також ушанували Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль та незмінний керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак,
Була оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання, після чого розпочалася Всеукраїнська акція «Запали свічку».



Як повідомила пресслужба Глави держави, присутні на церемонії діти передали Главі держави та першій леді запалені лампадки, які Володимир та Олена Зеленські встановили на Алеї чорних дошок.
Президент і перша леді також відвідали Національний музей Голодомору-геноциду, де ознайомилися з його експозицією.
Володимир та Олена Зеленські були одягнуті в усе чорне, як і особи, котрі їх супроводжували.

Сергій ШРАМЧУК.

На фото Аліни АРУСТЮНЯН: під час вшанування жертв Голодоморів у м. Києві до найголовнішого монументу прийшли представники КНУ імені Тараса Шевченка.

Щоб трагедії не повторилися…
Скорботні заходи з цієї нагоди відбулися і у м. Луцьку. Представники обласної та міської влади поклали квіти до пам’ятника Християнському милосердю, що розташований на території Хрестовоздвиженської церкви ПЦУ. 
Процес супроводжувався биттям у дзвони та співом священнослужителів, що надавало дійству особливої урочистості та трагізму.



Згодом велелюдна процесія рушила до Замкової площі. Там перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Мовенко, заступник голови облради Григорій Пустовіт та заступниця Луцького міського голови Ірина Чебелюк разом із іншими лучанами схилили голови перед пам’ятником Жертвам політичних репресій, а вже за кілька хвилин відбулася панахида за померлими від Голодоморів. Участь у ній взяли не лише представники влади і духовенство, а й жителі Луцької територіальної громади. Загалом, незважаючи на певні карантинні обмеження, на площі перед Замком Любарта, людей зібралося кілька сотень. Усі молилися за душі невинно убієнних українців, –  пише департамент інформаційної роботи Луцької міськради.
Після того, як був відслужений молебень, Митрополит Луцький і Волинський Православної Церкви України Михаїл освятив імпровізований хрест із лампадок, які запалили на честь загиблих просто на бруківці перед замком. Також владика у цей скорботний день закликав українців пам’ятати свою історію, щоби трагізм Голодомору більше ніколи не повторився.
Завершилася акція загальнонаціональною Хвилиною мовчання. Вже увечері усі свідомі українці запалили у вікнах своїх домівок свічку як символ пам’яті та віри у майбутнє.

Світлана КОМА.

На фото Петра КРИВОШЕЯ: під час поминального заходу на Замковій плоші в Луцьку. 

Небагатолюдна літія
26 листопада у Володимирі-Волинському біля символічної могили «Борцям за Волю України» вшанували пам’ять загиблих жертв голодоморів, які пережила Україна у ХХ столітті.
У заході взяли участь голова райдержадміністрації Юрій Лобач,  голова райради Віктор Хиць та перший заступник міського голови, депутат облради Ярослав Матвійчук, працівники органів влади міста та району, мешканці громади. Присутні вшанували пам’ять загиблих літією, хвилиною мовчання, покладанням квітів та запалюванням лампадок.



У княжому граді нагадали, що у листопаді 2006 р. за ініціативи тодішнього Президента України Віктора Ющенка Верховна Рада  визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. Дані науково-демографічної експертизи вказують на те, що загальна кількість людських жертв Голодомору-геноциду лише цього періоду становить щонайменше 4 млн осіб, а втрати українців у частині ненароджених перевищують 6 мільйонів…
Щоправда, у м. Володимирі-Волинському склалася парадоксальна ситуація: вшанувати безневинно убієнних голодом прийшло дуже мало людей… Відтак, старі методи «залучення» бюджетників та чиновників до подібних «заходів» уже не працюють, а нових ні міська, ні районна гілки влади не придумали.

Ольга ДАНИЛЮК.

На фото пресслужби Володимир-Волинської міськради: представники влади та поодинокі мешканці м. Володимира-Волинського під час жалобних заходів.

Гени волелюбності
У м. Ковелі з нагоди Дня пам’яті жертв комуністичних Голодоморів  1932-1933 і 1946-1947 рр. біля меморіальної стели «Хрест пам’яті жертвам більшовицького терору» ввечері 26 листопада зібралися  представники міської та районної влади, духовенства, громадськості.
Молитвою та добрим словом згадали тих, хто пішов у небуття через злочин червоних катів. 
«Головний мотив організації Голодомору полягав у тому, що українці мали величезний історико-культурний спадок, власні традиції державотворення та досвід національно-визвольної боротьби, що обов’язково колись мало поставити на порядок денний питання про незалежність та власну державу. Тому режим й поставив за мету ліквідувати українців як націю. Знищити той ген свободолюбства та гідності, який, насправді, знищити неможливо – і це вкотре довела наша новітня історія, в дні – спочатку Помаранчевої, а потім і Революції гідності», – зазначив у своєму зверненні  міський голова Ігор Чайка.



Панахиду за загиблими в роки Голодоморів відслужили священники українських церков. Учасники мітингу  приєдналися до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалили свічки  скорботи,  поклали квіти до підніжжя меморіальної стели, повідомили в пресслужбі Ковельської міськради.

Світлана КОМА.

На фото пресслужби Ковельської міськради: ковельчани вшановують жертв Голодомору.

Без дитинства і… життя
Місто шахтарів, де проживає чимало вихідців із Донбасу, де й відбувалися найтрагічніші події більшовицького вбивства голодом, теж відгукнулося на загальнодержавний день скорботи.
«У XX ст. українці пережили три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 рр. Наймасштабнішим був Голодомор 1932-1932 рр., – справжній геноцид українського народу, здійснений тоталітарним сталінським режимом. Тож пам’ять про мільйони українців невинно закатованих голодом вшанували у м. Нововолинську. У міському історичному музеї відкрили виставку «Вкрадене дитинство» та провели пам`ятний захід.



А на площі В‘ячеслава Чорновола священнослужителі на чолі з настоятелем Свято-Духівського храму, митрофорним протоієреєм Степаном Фульмесом повели панахиду за невинно убієнними земляками.
До заходів долучилися Нововолинський міський голова Борис Карпус, його заступниця Вікторія Скриннік, депутати, представники відділів та управлінь виконавчого комітету Нововолинської міської ради, освітяни, медики та громадськість міста.
Містяни вшанували пам’ять жертв злочину геноциду хвилиною мовчання та долучилися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам‘яті», – зазначили в органі місцевої влади Міста шахтарів.

Наш кор.

На фото пресслужби Нововолинської міськради: під час відкриття виставки «Вкрадене дитинство».

P. S. Організовані лєнінсько-сталінським режимом Голодомори 1921-1923 та1932-1933 рр. Західної України та Волині не торкнулися, адже в цей період вони належали до Другої Речі Посполитої, а не до УРСР. Та й жертви штучного терору не могли тут порятуватися, адже радянські прикордонники розстрілювали кожного, хто намагався перетнути рубіж.
Продукти харчування масово вилучалися в селян задля годування міського населення та продажу за кордон. Виручені кошти за рахунок убивства українців червоний режим використовував на відбудову промисловості.
А от у 1946-1947 рр. волиняни вже дізналися про Голодомор в інших областях України, адже після окупації області «другими совєтами» сюди масово прибували співвітчизники зі Сходу, котрі рятувалися тут від голоду та холоду. Частина зі «східняків» так і залишилася серед волинян…
За оцінками експертів, від 4 до 6 млн українців стали жертвами організованого комуністичним режимом Голодомору двох періодів.
Посмертно кілька організаторів цієї форми геноциду були засуджені українськими судами. Але нинішня Кремлівська верхівка заперечує факт свідомої організації Голодоморів…

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (404) - 87.1%
Пізно (15) - 3.2%
Яка різниця? (8) - 1.7%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (20) - 4.3%
Мені байдуже (16) - 3.4%