Звіт голови Волинської обласної ради Григорія Недопада

Звіт голови Волинської обласної ради Григорія Недопада


2021-й добігає до завершення, і це означає, що настав час підводити підсумки та будувати плани на майбутнє. Про те, яким цей рік видався для Волині, керівника найвищого органу представницької влади області та депутатського корпусу та чого очікувати у наступному, в спільному інтерв’ю волинським журналістам розповів очільник області Григорій Недопад.

 

Робота депутатського корпусу 

За оцінкою Григорія Вікторовича, депутати обласної ради продемонстрували досить непоганий рівень роботи, адже усі рішення, винесені на сесії, приймалися більшістю голосів. Звичайно, не обійшлося й без політики. Але незважаючи на партійні настрої чи фракційні симпатії, готувалися спільні, виважені та актуальні звернення до Президента, Верховної Ради, Прем’єр-міністра, до інших центральних органів влади, які були спрямовані на вирішення наших регіональних проблем.


«Звичайно, є дискусії, суперечки, обмін аргументами на комісія, під час погоджувальної ради, є робота з головами фракцій, і з їхніми, і з моїми заступниками. Це повсякденна робота, яку ми проводимо для того, щоб рішення, які будуть обговорюватися та ставитися на голосування в сесійній залі, злагоджено, конструктивно і результативно ухвалювалися», – зазначає голова облради.

 

Стосунки з президентською вертикаллю

Специфікою Волинського краю є певне протистояння виконавчої та представницької гілок влади. А наприкінці минулого року депутати навіть висловили недовіру голові Волинської облдержадміністрації Юрію Погуляйку, тож не дивно, що суспільство цікавить, як зараз складаються взаємовідносини між цими двома керівними органами.


«Була і недовіра, і, напевно, був якийсь розрив у відносинах. Але для того, аби область рухалася в своєму розвитку, треба знаходити спільні точки дотику. Мета, як і в виконавчої гілки влади, так і в представницької, це наростити позитив в області та не втратити того, що ми маємо. Тому були діалоги… Зараз ми постійно спілкуємося і з головою, і з його заступниками. Також приходимо і «на прямий ефір» поспілкуватися, беремо участь у спільних нарадах та заходах: причому, робота відбувається на зустрічних курсах: ідемо чи я до них, чи вони до мене. Область не має страждати через те, що десь є якісь непорозуміння», – повідомив Григорій Недопад.

Він також додав, що без консенсусу представницької та виконавчої гілок влади неможливо досягти якогось результату.

 

Підводячи підсумки

«Цей рік, дійсно, був непростим, тим більше, що 2020-ий область закінчувала фактично з недовиконання бюджету на більш ніж 30 млн грн. Тому кожна сесія, напевне, кожен робочий тиждень, те все, що відбувалося з надходженнями до бюджету області, стан справ із перевиконаннями контрольних показників, все це доволі скрупульозно аналізувалося, а кошти раціонально розподілялися», – проаналізував нинішній рік очільник представницької влади області. 


За словами Григорія Недопада, наступний рік теж буде не з легких, адже Covid-19 нікуди не подівся. Тому в проєкті бюджету на 2022 р. обласна рада заклала 30 млн грн у протиковідний фонд.

 

Освіта

За словами Григорія Недопада, на цю галузь йде більше 50% коштів із бюджету, а тому все має відбуватися максимально прозоро, і для всіх закладів повинні бути створені рівні умови.


«Після передачі від держави системи профтехосвіти до сфери фінансування з бюджету області, в першу чергу, напевно, треба робити зміни, які будуть стосуватися кадрових та господарських підходів», – повідомив голова облради.


Також він наголосив, що кошти гостродефіцитного обласного бюджету не повинні витрачатися дарма на підготовку незатребуваних на ринку праці фахівців, які поповнюють лави безробітних або заробітчан. Тому у закладах профтехосвіти регіональне замовлення скоротять, найперше, на ті спеціальності, за якими найнижчий рівень працевлаштування, а також тих напрямків, де мав місце недобір студентів.


Ще один виклик, який чекає на обласний бюджет – це підвищення соціальних та академічних стипендій для студентів. Таке рішення прийняв Кабмін. Але не подбав про фінансовий ресурс на це...


«Є ряд рішень з оптимізації, які ми вже прийняли і які ще будемо приймати від імені депутатського корпусу облради. Просто зараз ідуть обговорення і аналіз того, як саме будемо це робити»,– додав Григорій Вікторович. 

 

Медицина

«Звичайно, не відкидаємо і медицину. На порядку денному –  териореновація усіх обласних медустанов, на що будуть залучені європейські кредитні кошти. Також ставимо перед собою велике завдання, аби наших два обласних комунальних заклади, зокрема: обласна клінічна лікарня і «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства» потрапили у проєкт «Велике будівництво». Це більше двох мільярдів з Державного бюджету. І це зовсім новий підхід до надання медичної допомоги, цілковита реконструкція , нові операційні, інше новітнє обладнання та устаткування... Дуже хочемо, щоб, усе таки, ці проєкти зреалізувалися так, як анонсовано, до 2024 р.», – зазначив голова обласної ради.


Загалом, що стосується лікарень, то всі вони отримують фінансування за пакетами Національної служби здоров'я України (внаслідок медреформи лікарняни установи фінансуються від НСЗУ не за принципом «ліжко-місць», а на підставі наданих пацієнтам послуг), однак, комунальні послуги та енергоносії, відповідно до Бюджетного кодексу, фінансуються з обласного бюджету. За твердженням переважної більшості керівників медичних установ, саме ця стаття видатків – найуразливіша. Через різке зростання вартості практично усіх комунальних послуг лікарням вже цього року не вистачає на це асигнувань. Якщо ситуація не зміниться, то забракне виділених коштів на енергоносії й тепло і наступного року. Причому, зазначалося, що навіть на деревному паливі особливо заощадити не вдасться, бо з різким подорожчанням природного газу на ринку суттєво зросла і вартість іншого палива – насамперед, пелет та дров. 


Окремі заклади шукатимуть вихід із ситуації за допомогою альтернативних джерел енергії. Зокрема, у фтизіопульмонологічному диспансері встановили сонячні батареї і завершують обладнання сонячних колекторів для підігріву води. Документацію на обладнання сонячної станції розробляє і Центр екстреної медичної допомоги для центральної диспетчерської. Решта медзакладів шукатимуть інші шляхи оптимізації. 

 

Волинь Туристична

Звичайно, однією зі знакових подій туристичної галузі нашої області стала реалізація так званого проєкту «Олика». За словами Григорія Недопада, він мріяв про його втілення ще з 2015 р., коли був головою Ківерцівської районної ради (тоді селище ще входило до Ківерцівського району, нині воно в укрупненому Луцькому, – авт.).


«Наша депутатська каденція зробила це: вже переселені з Олики хворі, і вже почалися роботи з археологічних досліджень, що необхідно зробити перед початком капітальної реконструкції палацу. І це знаковий рік. Я спілкувався з керівником місцевої влади Олики, і Олександр Прендецький каже, що навіть зараз у них дуже багато туристів. Тобто, туристи, які слідкують за Фейсбуком, за Ютубом, іншими соцмережами, їм це цікаво, вони хочуть цей Замок Радзивіллів побачити власними очима», – коментує голова облради Григорій Недопад.


Крім того, Міністерство культури та інформаційної політики включило Замок Радзивілів XVI ст. в селищі Олика на Волині до списку президентської програми «Велика реставрація». Вже цього року на археологічні дослідження та інші першочергові заходи виділили 10 млн грн.


«Частина цих коштів іде на археологічні дослідження, а частина на облаштування споруд, бо є дуже багато моментів, які треба негайно поправити. Хоча б прийняти дерева самосівів зі стін замку», – зазначив Григорій Вікторович.


Також він наголосив, що без археологічних досліджень не зможе просуватися проєкт, все має відбуватися послідовно. І аби перейти до внутрішніх робіт, потрібно укріпити бастіони та відремонтувати покрівлю, тобто – для початку зберегти саму будівлю.


Ще однією важливою подією для туристичної Волині стане створення та розповсюдження фестивального календаря, який об’єднає у собі усі важливі та цікаві події, які відбуватимуться в області, у тому числі, й спортивні.


Ідея полягає в тому, щоб максимально розвести заходи протягом теплого періоду: від квітня до середини жовтня. Це має стати додатковою принадою для туристів.


«Найближчим часом вже відбудеться попередня спільна презентація управління культури і наших працівників: як ми бачимо розвиток цього напрямку. Хочеться, щоб він був скурпульозно розписаний за пріоритетами і якісно насичений», – поділився своїм баченням Григорій Вікторович.


За його словами, такий календар зможе не тільки залучити туристів, а й об’єднати нашу громаду.


Тому презентаційні матеріали поширюватимуть через соціальні мережі, ЗМІ, а також офіційні Веб-сторінки різноманітних владних структур, установ та організацій. Також такі матеріали передаватимуться іноземним партнерам та містам-побратимам. Адже, за переконаннями голови облради, Волинь має чим здивувати, і мова йде не лише про Олику.

 

Проблеми громад

Ситуація з пандемією коронавірусу призвела до зменшення ПДФО, адже не весь бізнес витримав економічної атаки Covid-19, тож багато громад опинилися у складній ситуації.


«Ми стараємося допомогти, працюємо з нашою податковою службою, з підприємствами. В другу чергу, багато інфраструктурних проєктів, які сама громада не може потягнути, і на це потрібно залучати додатковий фінансовий ресурс, потрібно підтримувати на всіх рівнях, допомагати, щоб та ж державна субвенція вчасно пройшла, і щоб в подальшому ті проєкти зреалізувалися. Ми мали неприємності з тим, що якісь кошти зняті з кошторису видатків із Державного бюджету, а зараз ще не повернуті, тоді як роботи вже були проведені Думаю, що найближчим часом ми зробимо аналіз і покажемо громадськості, де хто не спрацював, щоб в подальшому такого більше не було», – повідомив Григорій Недопад.


Він також висловив свою позицію щодо децентралізації. На думку голови облради, та кількість громад, яка зараз є на території Волинської області, скоротиться. В першу чергу, через спроможність, адже громада може існувати тільки тоді, коли вона самодостатня.


«На жаль, ОТГ десь, можливо, політично об’єднали, десь за чиїмось проханням, і зараз результат не по всіх громадах позитивний. Хоча, деякі громади, які на початках не радували взагалі, зараз показують досить непогану тенденцію. Тож, щоб вони існували, є всі шанси», – зазначив голова обласної ради.


КП «Волиньприродоресурс»

Нещодавно КП «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради проанонсувало про рекордну знахідку – цільний, майже двокілограмовий «сонячний камінь». А, зважаючи на те, що раніше постійно повідомлялося про те, що це підприємство значно поповнятиме обласний бюджет, виникає логічне питання про його роботу та результати.


«Відверто, вони, напевно, тільки в цьому році почали нормально працювати на бюджет. Було проведено кілька аукціонів, де реалізували велику кількість бурштину. Підприємство майже півроку не працювало на видобуток, бо значна кількість ділянок виявилися «порожніми». Після геологорозвідки ми побачили, що не все так «райдужно». Але повірте, ще є 52 тис. гектарів, тобто, є де шукати. Будемо працювати на території всіх тих ліцензійних площ», – запевнив Григорій Недопад.


Показники діяльності КП «Волиньприродресурс» у тому числі в розрізі спільної діяльності з видобутку бурштину та торфу за період 1 вересня 2020 р. до 8 листопада ц. р. свідчать про його продуктивну роботу. Видобуто 5412,226 кг бурштину; проведено 6 аукціонів із його продажу, реалізовано 4960,389 кг бурштину на суму 74,717 млн грн.


Видобуто 40 тис. тонн торфу та реалізовано його на 14,400 млн грн.Дохід комунального підприємства за цей період склав 40 млн 272 тис. 580,68 грн, прибуток – 12 млн 48 тис. 721,55 грн. 


Платежі до бюджетів різних рівнів: рента з видобутку – 4 млн 301 тис. 810,51 грн, ПДВ – 1 млн 712 тис. 831,93 грн, ПДФО – 5 млн 845 тис. 586,97 грн, ЄСВ – 3 млн 123 тис. 509,57 грн, військовий збір – 456 тис. 946,41 грн.


Дивіденди з прибутку, оплачені Волинській обласній раді – 1 млн 807 тис. 308,54 грн.

 

Вугільна промисловість

Ще одне питання, яке тривожить волинян, це розвиток вугільної промисловості, адже північ регіону дуже залежить від роботи шахт.


За словами Григорія Вікторовича, тут досить плачевна ситуація, і потрібно шукати якесь рішення.


«Вугілля, яке є на території області, за словами експертів, не зовсім гарної якості. Тобто, його зольність перевищує аналоги високоенергетичного вугілля типу антрацит, а щоб ефективно використовувати, потрібно додатково збагачувати. І нашу вугільну галузь вже «штормить» навіть не 10 років, а більше. Робити на цьому якусь реальну політику… Дехто пробував, але не виходить, тому що там немає дійсно такого «золотого зерна», від якого промисловість почала б працювати», – сказав Григорій Недопад.


Застаріле радянське обладнання, яке несе небезпеку людським життям (на його реформування необхідно величезні суми грошей, яких наразі у держави немає), теж не покращує ситуації, та й інвестори, які б хотіли зайнятися цією галуззю, теж не приходять.


«Зараз на часі трансформація вугільних областей, і чекаємо від уряду, від профільних міністерств, що вони запропонують. Голови ОТГ самі працюють над цим. 9 шахта, коли, не дай Бог, закривається та яка є фактично єдиним надходженням ПДФО в наші ОТГ, такі як Литовезька, це ж проблема не тільки самого підприємства, але й громади. Ми чудово розуміємо, як від цього залежить і м. Нововолинськ. Там є ресурс, є люди, є територія, але вони себе не так почувають, як тоді, коли повноцінно працювали шахти, а їх там була не одна та не дві... Тому має бути якийсь вихід, однозначно. Треба або поставити крапку і рухатися в якомусь новому напрямку, або це буде якийсь новий виток у розвитку вугільної промисловості в Україні», – наголосив голова облради.

 

Зростання вартості енергоносіїв

Збільшення ціни на газ та важка ситуація з електроенергією ставить перед регіоном нові виклики. Більшість комунальних закладів намагаються перейти на тверде паливо, або якимось іншим чином зменшити енергозатрати.


«У нашому комунальному закладі «Об’єднання материнства і дитинства» монтується котельня, яка дозволить використовувати як альтернативу ще й тверде паливо. Так, наш пульмонологічний диспансер вже використовує сонячні батареї та колектори для підігріву гарячої води на наступний рік, робить модернізацію системи опалення. Центр екстреної медичної допомоги теж встановлює сонячну станцію», – розповідає Григорій Недопад.


Голова облради запевнив, що ми не матимемо проблем із відключенням електроенергії.


«Не хочеться повертатися до 90-х, коли відключення були постійними. Має бути так відпрацьована енергетична політика держави, щоб люди не переживали за завтрашній день», – додав очільник області.


Ситуація на кордоні

До уже звичних проблем пандемії доєдналися ще й ускладнення ситуації на кордоні з Білоруссю, з якою межує наша область.


«175 млн грн держава вже спрямувала на фінансування першочергових заходів на українсько-білоруському кордоні. Я був там днями, спілкувався з прикордонниками, з поліцією, з лісівниками, з керівниками місцевих ОТГ, нам потрібно мати комунікацію», – сказав Григорій Недопад.


Також він додав, що за необхідності обласна рада готова задіяти Резервний фонд, але поки є кошти, виділені державою, тож потрібно раціонально використовувати, насамперед, їх. 

 

Ключові зустрічі

Нашу область часто відвідують різні поважні гості, хоча високопосадовці сюди навідуються зрідка. Однак, голова обласної ради переконаний, що кожен такий візит приносить позитив для розвитку нашого регіону.


«У нас був і Дмитро Разумков, який уже не очолює Верховну раду. Був, на запрошення нашого депутата від області Ігоря Гузя, і Прем’єр-міністр  Дмитро Шмигаль, зрештою, очікуємо приїзд Президента ще в цьому році. Проєкт «Велике будівництво» рухається, зводяться об’єкти інфраструктури, робляться, знову ж таки, приймальні відділення. Проводиться капітальна реконструкція.  Але є багато нових напрямків. Тому всі ці зустрічі, приїзди високопосадовців, засідання РНБО, вони однозначно залишають якийсь слід. Бо завжди обговорюється якась проблематика, і результатом того, що проблема зникла, має бути її вирішення. Якщо вони почули, а ми достукалися, обов’язково проблема буде вирішена», – наголошує Григорій Недопад.

 

Стратегічні цілі на наступний рік

«Старт реалізації цих двох об’єктів комунальної власності: обласної клінічної лікарні і «Волинського обласного територіального медичного об’єднання захисту материнства і дитинства» повинен реально показати, щоб під егідою максимальної турботи про права дитини і пройшов наступний рік. Завершаться роботи у Луцьку, і розпочнуться якісь нові. Ну, і Замок Радзивіллів в Олиці, це поза будь-якими рамками дискусій, це лише для реалізації! Взагалі, в планах розбудови будемо робити все, щоб наступний рік був успішним», – повідомив очільник представницької влади області.


Також Григорій Недопад додав, що обласна рада очікує, що за рахунок перевиконання бюджету області за 2021 р. буду вільні лишки, але про це стане відомо лише десь після 15 лютого року наступного. 


«Ми переконані, що ті перемовини, які йдуть із інвесторами, з підприємцями, засвідчують: попри всі негаразди, бізнес почне працювати. Через пандемію коронавірусу в сусідніх державах до нас повернулося багато робочої сили, яка може тут створювати внутрішній валовий продукт, від якого виграватиме і держава, і область, і ОТГ», – підвів підсумки голова обласної ради.


Підготувала

Ольга КОНОНЧУК.

Фото Олександра ДУБОВА, Віктора РАЙОВА, Ольги КОНОНЧУК, Романа УСТИМЧУКА.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (603) - 86.3%
Пізно (25) - 3.6%
Яка різниця? (13) - 1.9%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (24) - 3.4%
Мені байдуже (29) - 4.1%