Кому тамбовський вовк друг, товариш і брат?
Наратив кремлівської пропагандистської машини про те, що з усіх слов'янських народів лише російський, білоруський та український – «єдинокровні брати», а в цьому тріо наполовину змішаний із монголо-татарською кров'ю російський народ – неодмінно старший, найголовніший, не витримує жодної критики. Ні з історичної точки зору, ні навіть за аналізом ДНК.
Але ця брехлива вигадка, на жаль, у свідомості навіть частково населення Західної України продовжує процвітати. Незважаючи на тисячолітню боротьбу українців за свою національну ідентичність та державний суверенітет, що в наш час знайшла своє продовження у розв’язаній північним сусідом війні на Донбасі та окупованого Кремлем Криму…
Представники мого покоління і старші, ті, яким довелося 2 чи 3 роки стоптувати в армії кирзові чоботи, а на флоті – масивні черевики, не забули, що ідея «братерства» між українцями та росіянами померла ще раніше, ніж врізав дуба СССР.
В армію забирали тоді всіх підряд, навіть не зовсім здорових. Лише в поодиноких частинах панував статутний порядок. Здебільшого, в казармах і кубриках процвітала «дідівщина»: хто більший термін відслужив, той «черпак» і «дєд», а хто тільки почав – «дух», «салага»…
На цьому елементарному принципі верховенства свавілля, а не закону, й будувалися справжні взаємини між військовослужбовцями-строковиками. В тому числі і в нашій частині, яка знаходилася в засніженій тайзі Далекого Сходу чужої Росії.
Втім, навіть у стосунках солдатів та сержантів одного призову існували жорсткі закони ворожнечі між представниками різних народів. Нам, українцям, яких там було небагато, доводилося нелегко ще й тому, що ми – українці. А ще буквально коробило від притаманної москалям лексики, коли вони українців називали ніяк інакше, як «хахламі». Ми їх – «канапами»…
І навіть татари з Башкирії, які також ненавиділи росіян (бо всі керівні посади зайняті саме ними, та ще й російську мову примушують вивчати!), були ріднішими, ніж різна наволоч із Алтаю чи навіть Москви… Причому, татари ж зовсім не слов'яни, та й сповідують не християнство, а іслам!
Багато років тому, в тій холодній і непривітній далекосхідній тайзі, нас постійно лякали війною як не з далекими США, так і з сусіднім Китаєм. Але спостерігаючи за «інтернаціоналізмом» всередині стандартної військової частини Військ протиракетної оборони СССР, я часто думав, що вся ця різношерста публіка у випадку війни загине зовсім не від інших армій, а перестріляє, перевішає, переріже чи передушить сама себе…
Бо коли, захищаючи власні честь та гідність, як молодший сержант зчепився врукопашну з сержантом-росіянином, який прослужив на півроку більше, то найбільшим ворогом був не умовний китаєць чи американець, а він – «старший брат» із чужої Тамбовщини. До речі, звідти й походить російська приказка «Тамбовський вовк тобі товариш…».
Тому за способом життя, історією, традиціями та рівнем цивілізаційного розвитку мені особисто ближчі інші слов'янські народи. Насамперед, поляки, чехи і словаки. Та й «старшого брата» в мене особисто ніякого нема…
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото з особистого архіву автора: під час служби на Далекому Сході тоді ще РСФСР із товаришем-татарином Флюром Рахматулліним.
- Коментуйте FaceBook
- Коментуйте ВКонтакте
ТОП Новини
Гриблянка по-закарпатськи Ухилянт не розкаявся Родині загиблого Сергія Демчука вручили посмертну нагороду Героя Остання путь Василя Мазурика Як «годує» ліс Представники влади Волині вклонились памʼяті видатного державотворця На Волині трапилось три ДТП з постраждалими Волинська ОВА підписала Меморандум про співпрацю з ТзОВ «Ю-Контрол» Ворог отруїв дружину керівника ГУР? Новий потяг до Будапешта та Відня буде їхати через ЛуцькІнтерв'ю


- Опитування
- Результати