Темна сторона професійної освіти

Темна сторона професійної освіти

Необхідність якісного, системного та логічного проведення реформи професійної (професійно-технічної) та передвишної освіти має стати пріоритетом, а не формальністю.


У Волинському Офісі простих рішень та результатів підсумували зроблене в 2021 р., а також намітили пріоритетні завдання на найближчу перспективу.


Про основне в роботі ОПРР за минулий рік раніше розповіли Голова Волинського офісу простих рішень та результатів Ігор Чорнуха та його заступник Володимир Данилюк. Наразі – акцент на одній із важливих та складних тем.


– Наприкінці 2021 р. та в перші місяці року нинішнього спільно з центральним Офісом простих рішень та результатів ми на Волині активно включилися в глибоке вивчення проблематики функціонування галузі професійної та передвишної освіти (колись її більше знали як професійно-технічна освіта) та подальшого системного її реформування. Проведено велику кількість заходів, серед яких виділю основні. Насамперед, у Луцькому професійному училищі будівництва та архітектури відбувся круглий стіл «Підготовка робітничих кадрів для будівельної галузі регіону: проблеми та перспективи розвитку», взяли участь в  засіданні  Регіональної  ради   професійної освіти у Волинській області, котра відбулася за участі представників обласних органів влади та профспілок. У Луцьку також відбувся ще один важливий захід – Всеукраїнська науково-практична конференція «Підсумки реалізації освітніх проектів компанії КНАУФ в Україні в рамках державно-приватного партнерства з державними закладами професійної освіти за 2021 р.». Врешті, спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва вже в січні ц. р. обговорювалась   потреба  будівельної галузі у кваліфікованих робітниках для впровадження енергоефективний заходів». Дані заходи  дали можливість дослідити  проблематику   ґрунтовно, і в теоретичній площині, і в практичному вимірі. І висновок один: сфера професійної підготовки кадрів потребує негайного реформування  і  не можна зводити  лише до банального скорочення набору студентів через недостатнє фінансування з місцевих бюджетів, бо держава від утримання та підтримки цих закладів відсторонилася, – наголошує Ігор Чорнуха.


– Пригадую, як представники Волинського Офісу простих рішень та результатів та Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців взяли участь у засіданні Регіональної комісії з розвитку передвищної та професійної освіти. Шкода, але більшість працювала за старими лекалами, підміняючи вирішення проблеми по суті косметичними заходами чергових скорочень, – акцентує Володимир Данилюк.


– Дійсно, в цій сфері на рівні нашого регіону (мабуть, така сама ситуація і по всій Україні) все банально зводиться до скорочення кількості регіонального замовлення на підготовку фахівців основних робітничих спеціальностей. І за це, до речі,проти своїх переконань, проголосувала  подавляюча більшість учасників цієї регіональної  ради, більшість з яких належать до числа керівників закладів професійної освіти та повністю залежні  від обласної влади. Проти практики скорочень задля скорочень виступили тільки двоє: керівник Волинського відділення ОПРР та директор Волинського обласного об'єднання організацій роботодавців. Тут, до речі, викликає сумнів ефективність формування складу цього органу. Чому ми, представники ОПРР та організацій роботодавців,  не погоджуємося з ігноруванням інтересів роботодавців та з практикою «затягування пасків» за рахунок посилення дефіциту молодих робітничих кадрів? Бо це жодним чином не вирішує стратегічних питань насичення ринку кваліфікованими фахівцями, дефіцит яких і зараз відчувається, а за пару років нестача стане катастрофічною. Бо що таке скорочення видатків на набір та підготовку студентів? На прикладі будь-якого підприємства поясню дуже просто. Є постійні видатки, які здійснюються незалежно від кількості працюючих: наприклад, утримання приміщень (ремонт, вода, тепло, електроенергія,охорона  і так далі). А є змінні витрати, і в випадку з професійною освітою вони стосуються коштів, які скеровуються на навчання одного студента. І чим менше випускників, тим собівартість підготовки кожного з них зростає, дефіцит робітничих кадрів – збільшується. Тобто, в результаті цього ніхто нічого не виграє, а всі разом – програємо, – констатує Ігор Чорнуха.


– Біда в тому, що одразу два трагічних випадки на одному з деревообробних підприємств м. Володимира знову показали, що виробничники гостро потребують кваліфікованих працівників. А люди, які внаслідок невміння та порушень техніки безпеки залишилися без рук, ніде працювати з деревообробним обладнанням не вчилися. Мало того: постраждалий чоловік узагалі був офіційно не оформлений, по суті працював нелегально! – наголосив Володимир Данилюк.


–  Має бути справді в кожній області діалог між представниками місцевої влади, адміністраціями навчальних закладів і роботодавцями. І лише коли ми знатимемо, скільки і яких професіоналів робітничих професій область потребує, вносити корективи в начальні плани та плани прийому студентів. Також  не є  нормальним, коли, як розповідав директор одного з училищ, він понад 2 роки не може ліцензувати в Міністерстві освіти і науки спеціальність, представників якої гостро потребує ринок праці, а чиновники просто нічого не роблять? – вважає Ігор Чорнуха.


– Так само дивно, що не тільки навчальні програми, але й майно продовжує залишатися під контролем МОН. До чого це призводить? Багатостраждальний гуртожиток Ковельського центру професійно-технічної освіти, де виникла катастрофа з опаленням, яскраве тому свідчення. Заклад не має коштів обігрівати цю споруду, облрада готова передати її на баланс Ковельської міськради, там її готові прийняти та вирішити всі проблеми, але київські чиновники гальмують процес, створюючи вже нові проблеми. І подібних проблем пов’язаних з нераціональним використанням майна  закладами професійноі освіти через бюрократичні перепони немало, – додає Володимир Данилюк.


– Це дійсно комплексне питання, яке треба вирішувати в процесі реформи з користю для студентів, викладачів і, найголовніше, місцевих громад, які фінансують заклади, – резюмує Ігор Чорнуха.


– Треба звернути увагу на ще один аспект: деякі чиновники кардинально не розуміють суті реформи професійної освіти та участі в цьому процесі представників бізнесу. Один із представників луцької влади  третього елешону недавно привселюдно звинуватив будівельників, що ті, мовляв, не хочуть фінансувати навчання майбутніх робітників, – наголошує Володимир Данилюк.


– Мене, чесно кажучи, його спіч і здивував, і обурив. Держава створила «правила гри», які не відповідають інтересам ні роботодавців, ні навчальних закладів, ні студентів, а в результаті всього цього  чиновники намагаються в усьому звинуватити… тих, хто зацікавлений в отриманні молодих робочих рук! Чому соціально відповідальні  працедавці не бачать сенсу платити за дуальне навчання студентів галузі професійної освіти? Бо це за нинішніх умов і нераціонально, і безперспективно. Чому? Бо  долучаючись до дуальної освіти, допомагаючи студентам поєднувати теорію із практикою,підприємства мусять відволікати на навчання студентів  фахівців власного підприємства, оплачувати студенту  кошти – тобто, вкладати кошти. А що в результаті? Молодий фахівець отримав диплом, і – тільки його й бачили! Або працевлаштувався взагалі за межами області, або трудиться у великих містах нелегально з оплатою в конверті, або взагалі  виїхав  як заробітчанин за кордон, де буде створювати ВВП іншої країни,  сплачуватиме  податки на користь іноземним державам,заведе сім'ю в якій народяться  діти-громадяни інших країн, або не пропрацювавши навіть пів року, ще не ставши фахівцем, не принісши користь роботодавцю, за кошти якого відбувалось навчання, призивається в армію, після чого роботодавець вимушений весь час служби виплачувати середню заробітну плату невизначений термін… До речі, такі самі виплати робляться також тим, хто служить по контракту. То як за таких умов волинським підприємствам фінансувати навчання людей, які потім не будуть працювати на підприємстві, котре вкладало немалі гроші на їхню освіту,не будуть створювати матеріальні та нематеріальні блага, платити податки  в регіоні за кошти платників податків яких здобули освіту? Зрозуміло, що ми пропонуємо інший механізм із залученням державних гарантій. Суть його проста, зрозуміла і логічна: держава має запровадити економічний механізм зацікавленості в практичній підготовці робітничих кадрів під час їхнього дуального навчання та продовження професійної діяльності в підприємстві яке навчало.  Насамперед, подбати про виплату стажерам та їхнім наставникам зарплати,обов’язково створити механізм виплат додаткової заробітної плати  терміном два роки  студентам яких перше робоче місце буде створене на підприємствах які приймали участь в навчанні.  Тоді  конкретне підприємство, яке інвестувало в його підготовку, не залишиться в збитку, – Ігор Чорнуха.


– Дійсно. Бо складається враження, що багато хто в світі зацікавлений у тому, щоб ми готували якісні кадри, а вони заберуть готових фахівців, використовуючи їх лише собі не користь, – додає Володимир Данилюк.


– Я теж помітив таку тенденцію. Не називатиму конкретні заходи і конкретні країни, проте під час кількох дуже поважних форумів та конференцій зауважив: агітуючи за підготовку в Україні  кваліфікованих кадрів,створюючи на основі українських закладів професійної освіти якісь групи,несучи мінімальні затрати на підготовку «під себе» кадрів в порівнянні з затратами,що несе наш платник податків на утримання закладів професійної освіти, закордонні представники недвозначно натякають, що раді їх після закінчення освіти бачити… у себе за кордоном… Знаєте, на Всесвітньому економічному форумі в Давосі червоною лінією всіх дискусій та обговорень стала реалізація стратегічного напрямку розвитку світової економіки-це інвестиції в соціальний,людський,кадровий капітал, в висококваліфікованого і самодостатнього фахівця. Не в дороги, банки чи ріллю, а в систему освіти,інфраструктуру  котра покликана готувати  та залучати  кадри майбутнього, за якими – завтрашній день розвитку цивілізації. В майбутньому Україну чекатиме нерівна конкуренція за саме дороге,що в нас є-за власний соціальний капітал з державами-монстрами,інструментами в руках яких є МВФ,ЄЦБ,ФРС  та трильйонні бюджети яких будуть пере направлені та інвестовані в соціальний капітал,а в нас ,на превеликий жаль, все зводиться до банальних скорочень видатків на підготовку достатньої кількості та якості випускників закладів професійної та передвишної освіти. Тому ми дуже сподіваємося, що в процесі якнайшвидшої реалізації Розпорядження Кабінету Міністрів України №1619-р від 9 грудня 2021 р. «Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 рр.» Міністерство освіти і науки України разом із іншими зацікавленими органами державної влади  врахує і пропозиції представників громадянського суспільства, насамперед – Офісу простих рішень та результатів, – підсумував Ігор Чорнуха.


Вл. інф.

На фото Віктора РАЙОВА: Володимир Данилюк, Ігор Чорнуха та очільниця центрального Офісу простих рішень та результатів Марія Барабаш під час відкриття волинського представництва ОПРР у м. Луцьку.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (404) - 87.1%
Пізно (15) - 3.2%
Яка різниця? (8) - 1.7%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (20) - 4.3%
Мені байдуже (16) - 3.4%