Про волинських солдатів іще писатимуть книги

Про волинських солдатів іще писатимуть книги


Якби не ініціатива трьох народних депутатів від Волині – Ігоря Єремеєва (Маневицький округ №23), Степана Івахіва (Ковельський округ №21) та Сергія Мартиняка (Горохівський округ №20) щодо зустрічі Президента Петра Порошенка з бійцями та командирами 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України, яка брала участь у бойових діях у зоні АТО, хтозна, яка би доля чекала багатьох наших солдатів, не кажучи вже про формування загалом.

8 жовтня Президент Порошенко зустрівся з волинськими бійцями, а 10 жовтня відбувся брифінг для волинських журналістів у Луцьку за участю двох депутатів – Ігоря Єремеєва та Степана Івахіва, а також військових – учасників зустрічі з Президентом.

Ситуацію довкола 51-ї бригади вже порівняли з якоюсь кармою. Перші жахливі смерті під Волновахою, бої під Савур-Могилою, принизливе перебування на ворожій території, пекло іловайського котла… Зрештою, за всією бригадою закріпили славу дезертирів та зрадників. Усі воістину героїчні вчинки наче перекислилися одним помахом, у результаті чого Верховний Головнокомандувач Збройних сил України – Президент Петро Порошенко – офіційно заявив про розформування 51-ї бригади через начебто зраду наших хлопців. А під час зустрічі з волинськими бійцями сказав:

– Ви пішли захищати честь держави у важку годину. Я пишаюся вами як Президент. Але треба чітко відділити тих, хто здався і не додає честі 51-й бригаді.

– На наше переконання, 51-ша бригада у боях вела себе достойно, – розпочав зустріч Ігор Єремеєв, котрий, без перебільшення, чи не найбільше із самого початку допомагав і допомагає волинським (і не тільки) бійцям. – Але коли з’явилися переконання окремих генералів, коли 51-ша підвела в боях (інакше навіть не називатиму тих прикрих фактів), тепер кожен волинянин мусить відстояти честь своєї бригади.

– Тому ми ініціювали зустріч Президента зі звичайними бійцями з Волині, аби вийшла відверта розмова, – додав Степан Івахів.

Та розмова й справді вийшла відвертою. Військові, котрі безпосередньо намагалися донести правду Петрові Порошенку, не заперечували, що багатьох фактів Президент навіть не знав або ж мав абсолютно знівельовану інформацію.

– Я сьогодні назву «14-та бригада» навіть не використовую. Свідомо, – продовжував Ігор Миронович. – Бо через півтора місяця знову планується зустріч із Петром Порошенком, і тоді побачимо, які рішення будуть прийняті.


Тож безпосередньо про результати зустрічі. Всі підрозділи, які брали участь у бойових діях та героїчно захищали Україну, будуть збережені, нинішнім лишиться й офіцерський склад бригади, яка й надалі базуватиметься у Володимирі-Волинському. І прапор, і нагороди мають перейти до 14-ї легкомоторизованої бригади. При цьому сформують її на основі 51-ї. Протягом півтора місяця відбуватиметься ротація. А потім – знову зустріч, де озвучать кінцеве рішення. Та все ж головне – Президент визнав: волинські бійці – герої, і багатьох із них згодом представлять до найвищих державних нагород.

Особливо Петро Порошенко відзначив героїзм розвідників із батальйонно-тактичної групи «Колос», яка однією з перших узяла під контроль Савур-Могилу; протитанковий артилерійський підрозділ, що знищив значні сили противника; ремонтну бригаду, яка, попри обстріл, виконувала свої обов’язки, та танковий підрозділ, який здійснив рейд на ворога під час виходу наших військ під Іловайськом.

– Ми зверталися також із проханням лишити й назву, – повідомили народні депутати.


Після розмови з Президентом нагору вийшло багато загадкових фактів: стосується це і трагедії під Волновахою. Про таке під час зустрічі у Луцьку говорив Микола Капінос, підполковник, командир 1-го механізованого батальйону 51-ї бригади.

– Говорячи, що у ситуації під Волновахою ми не втримали позицій, не треба забувати, що навіть після цієї трагедії близько 370 добровольців лишилися на блокпостах, коли вся бригада вийшла на переобладнання, – зазначив Микола Михайлович. – Ми все це розповіли Президентові. А якщо подивитися на території, де нам доводилося стояти з обороною, то виходить, що ми одночасно утримували лінію фронту від Курахово до Покровки на Донеччині, а це, лише за приблизними підрахунками, становить близько 150 кілометрів. Таке завдання – із розряду неможливих, а ми практично скрізь мали досить гарні результати.

Полковник, котрий сам навіть не з Волині, а сусіднього Рівного, наголосив: волинянам є ким пишатися. Не приховував: усе, що зараз негативного пишуть про рідне йому військове формування із багаторічною історією та чималим арсеналом героїчних вчинків не лише у цій війні, його особиста драма. Прикро, казав Микола Капінос, що навіть волинські видання пишуть частіше про негатив, ніж позитив.

– За час нашого перебування у Маріуполі ми абсолютно змінили ставлення місцевого населення до Української армії. Люди побачили, що наші солдати – не страшні бандерівці, не «Правий сектор», а просто люди, які виконують свою роботу. З Оленівки та Олександріївки (Донецька обл., – авт.) досі телефонують ті, з ким ми там познайомилися (нині ці території під владою сепаратистів, – авт.) і говорять, передаю дослівно: «При украинцах было лучше: украинцы машини не отнимали и магазины не грабили».


Ще одна болюча тема – Савур-Могила.

– Якщо вірити Інтернету, то хто її тільки не брав! Але є правда. Реально 8 серпня після кількох страшних штурмів 51-ї бригади, групи 25-ї реанімобільної, а також хлопців із третього полку спецназу, висота була взята. Саме особовим складом 51-ї бригади! І ми втратили там багато хороших офіцерів… Про це також невідомо. Тож упевнено можу сказати: військовослужбовець 51-ї – звучить гордо, – додав полковник.

Руслан Серватович, старший лейтенант медслужби, продовжує:

– Багато інформації довелося подати Президентові в іншому світлі. У нього були дані, нібито ми покинули Савурку, але ми довели, що наші підрозділи лишили цей об’єкт за наказом, коли вже не було достатньо техніки та ресурсу для її утримання й передали 30-й бригаді, що досить важливо.

Ті всі здобутки були не завдяки, а всупереч. Бо ж це, і нині з таким погоджуються військові, котрі були в епіцентрі не одного конфлікту, – війна високоточної зброї та тяжкої артилерії. Подекуди сторона-противник, очевидно, проводить випробування новітньої зброї, тому довкола цієї війни так багато секретів.

І після цього сказати, що наші хлопці навіть не герої… Не знаю, кому стане сили і совісті на таке…

Йшлося, звісно, і про полонених, зниклих безвісти та тих, хто нині під слідством.

– Фактично ми повністю розібралися щодо кожного бійця 51-ї і не тільки бригади, котрий у полоні, – дав відповідь Степан Івахів. – 129 солдатів уже вдалося повернути. 91 боєць іще в полоні (рядового і сержантського складу), 16 – офіцерів. Ми сформували цей список і попросили Президента допомоги у вирішенні питання.

– Також їздили у Запоріжжя, зустрічалися з нашими хлопцями, котрі під слідством, – доповнив Ігор Миронович. – Надали своїх адвокатів. Ситуація така: ці хлопці призвані у 51-шу бригаду, але через певний час були прикомандировані до 72-ї, виконували накази її командування. І вони дійсно потрапили на російський бік. Тож у цій ситуації звинувачувати 51-шу бригаду точно нема підстав.

Як наголосили депутати, питання про кримінальну відповідальність бійців узагалі не стоїть – йдеться про збереження або ж ні статусу учасника бойових дій. Президент чітко про це сказав.

Іще один важливий момент. Під час неодноразових зустрічей волинських обранців із Президентом піднімалося питання полонених. Ігор Єремеєв повідомив: має інформацію, що сепаратисти пообіцяли одразу вбивати тих звільнених, хто й надалі буде воювати і знову потрапить у їхні руки. Петро Порошенко погодився, що ця ситуація буде врегульована. Тож повторно повернутися у зону бойових дій солдат зможе лише тоді, коли особисто письмово попросить про це, інші ж проходитимуть реабілітацію.

Щодо зниклих безвісти, зазначили депутати, то з інформацією варто утриматися, поки не буде даних щодо кожного бійця. Але запевнили: інтенсивна робота ведеться щодня.

– Головне зараз – питання честі, – відповів Ігор Єремеєв, коли мова зайшла про високі нагороди та звання для волинських військовослужбовців. – Але є багато випадків, коли люди воістину проявили героїзм. Поки це питання не піднімалося, бо воно варте окремої розмови. Серед наших земляків багато таких, про кого ще напишуть книги.

Щодо екс-командира 51-ї бригади полковника Володимира Яцківа, котрого волинські військовослужбовці прагнуть знову бачити головним і якого, нагадаємо, відсторонили від виконання військових обов’язків після трагедії під Волновахою, то волинські нардепи теж пообіцяли спробувати встановити справедливість, хоча й зізналися, що не мають важелів впливу на кадрові військові призначення.

– Є й багато інших питань. І ми чітко зараз розуміємо, хто формує думку Президента, тож дуже хотіли, аби донесли іншу думку – простих бійців, – зазначив Степан Івахів.

– Ми хочемо почути, що відповідають усі – від генерала до солдата, а не навпаки, – зазначив Ігор Єремеєв, відповідаючи на запитання, чи врешті буде притягнуто до відповідальності тих, хто доносить неправдиву інформацію.

Ігор Миронович, котрий був ініціатором створення та нині активно бере участь у роботі Тимчасової парламентської комісії щодо розслідування подій під Іловайськом, також пообіцяв: будуть перші факти розслідування – обов’язково доповість.

Світлана ДУМСЬКА.

Фото автора.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (476) - 88.6%
Пізно (15) - 2.8%
Яка різниця? (8) - 1.5%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (20) - 3.7%
Мені байдуже (16) - 3%