Взявся за гуж, не кажи, що не дуж

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж


Уся область економить, а деякі чиновники – «між небом і землею»…

Щотижневу оперативну нараду в облдержадміністрації знову розпочали хвилиною мовчання… На східному фронті ми втратили ще одного земляка – Олександра Деркача із с. Довжиця Маневицького р-ну. Він загинув 29 серпня. Але упевнилися в цьому рідні лише після експертизи ДНК. Поховали військовослужбовця 8 листопада у рідному селі. Вшанувавши пам’ять воїна хвилиною мовчання, голова облдержадміністрації наголосив: відповідні служби зобов’язані потурбуватися про безперешкодне отримання усіх соціальних виплат і матеріальних допомог, що передбачені для родини загиблого.

Фактично кожної оперативної наради керівники області обговорюють і теми сприяння військовослужбовцям, і проблеми фінансового плану: виплата  «зарплатних боргів», надходження в казну податків та платежів, робота бюджетоутворюючих підприємств, розрахунки за газ та впровадження енергоощадних заходів у всій області.

Про стан справ із фінансуванням шахти №10 «Нововолинська» цього разу доповідав директор установи Петро Солод. Ще 16 жовтня копальня отримала перший транш коштів, за які повністю розрахувалися з боргами із заробітної плати. Зараз очікують другого траншу з Державного бюджету, які мають бути спрямовані на придбання будівельних матеріалів. Наразі зарплати люди отримують вчасно, борги накопичилися лише за електроенергію та щодо платежів до бюджетів різних рівнів. Інша ситуація на ДП «Волиньвугілля». За словами першого заступника Нововолинського міського голови Володимира Рожелюка, вчасно розраховуватися із тамтешніми працівниками вдається не без труднощів. Фонд заробітної плати за вересень сягнув 29 млн 249 тис. грн. Левова частина цих грошей – заробітки фахівців промислової групи, яким повернули все до копійки. Але заборгованість для адмінпрацівників, що сягає майже мільйон, ліквідували частково.

«У контексті необхідності добудови 10-ї шахти заборгованість на «Волиньвугіллі» – це негативний момент. Тому прошу керівників міста вжити всіх можливих заходів, аж до особистих контактів у профільному міністерстві, аби погасити заборгованість», – зазначив Володимир Гунчик.

Щоразу на оперативних нарадах відтепер аналізуватимуть тему боргів із заробітної плати. Так, за два останні тижні вдалося зменшити загальну суму боргу по області на 3 млн грн (з 14 млн до 11). Найпроблемніші підприємства на сьогодні: ПАТ «Електротермометрія», ДКП «Луцьктепло», Луцьке підприємство електротранспорту, Волинський інститут економіки та менеджменту, Луцький комбінат хлібопродуктів №2.

«Не грати на нервах у влади», просив голова облдержадміністрації у теремнівських хлібопеків. І не адресувати йому листів із «пропозиціями» підняти ціни на хліб. Наразі єдине підприємство, яке звертається з цього приводу – ВАТ «Теремно-хліб».

Володимир Гунчик наголосив: неприпустимими для Волині є й накопичення боргів з розрахунків за енергоносії. Волиняни мусять зберегти позитивну динаміку щодо платежів за природний газ. Проаналізувавши стан розрахунків станом на 1 грудня, в області прийматимуть рішення, як зимувати далі: з гарячою водою чи без неї.

«Ми не можемо допустити можливості знову увійти в цейтнот подачі гарячої води, а це особливо актуально для міста Луцька», – вважає Володимир Гунчик.

Аби якомога швидше Волинь могла «зіскочити з путінської газової голки», у населених пунктах реалізовують енергоощадні проекти: деякі – коштом бюджетів, деякі – силами інвесторів. За словами директора департаменту капітального будівництва та житлово-комунального господарства облдержадміністрації В’ячеслава Банади, із 6 бюджетних мільйонів, 4 – уже освоєно. Зокрема йдеться про переобладнання газових котелень на Любешівщині (с. Велика Глуша) та Турійщині (с. Ружин та с. Селець).

Та навіть із твердим паливом «жити на широку ногу» реалії не дозволяють. Вартість однієї гігакалорії тепла не повинна перевищувати 932 грн, наголосили в облдержадміністрації. І знову згадали про «прикрий виняток» щодо впровадження енергоощадних технологій у бюджетних та комунальних закладах краю – Іваничівську спеціалізовану школу-інтернат, яка, за наполяганням директорки Людмили Лазаренко, все ще гріється… газом. Жінка доводить, що так дешевше, і не погоджується скористатися послугами твердопаливної котельні, що поруч. А ще – наполягає, що не зобов’язана дослухатися настанов керівника виконавчої влади. Тому чиновниці, котра «зависла між небом і землею», під час наради Володимир Гунчик попросив «передати привіт» і нагадав: недавно введене Президентом у дію рішення РНБО щодо енергетичної безпеки – актуальне для структур усіх форм власності, невиконання якого може мати серйозні наслідки із залученням відповідних правоохоронних структур.

Тривожною топ-новиною стала звістка про те, що підприємство «СКФ-Україна» може позбутися статусу бюджетоутворюючого для області. А все тому, що ще «владою Януковича», виявляється, було прийнято рішення про його перереєстрацію. «СКФ» може змінити «прописку» з луцької на львівську і – платити податки в казну Львова…  Як зазначив голова облдержадміністрації, причини, що вплинули на прийняття такого рішення, йому невідомі. Але він звернувся до керівництва Державної фіскальної служби України щодо його скасування. Та якщо позицію волинян проігнорують, ми матимемо печальну ситуацію: підприємство функціонуватиме в Луцьку, а «годуватиме»… Львів. Натомість «до рідної казни» оголосив намір повернутися ПАТ «Волиньгаз»: товариство звернулося до ДФСУ з бажанням перевести рахунки з Міста Лева до Луцька. Оце, наголосив Володимир Гунчик, – гідний приклад для наслідування.

Олена ЛІВІЦЬКА.

На фото «Волинських новин»: газова котельня Іваничівської спеціалізованої школи-інтернат. 

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (476) - 88.6%
Пізно (15) - 2.8%
Яка різниця? (8) - 1.5%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (20) - 3.7%
Мені байдуже (16) - 3%