→Архів

Приходьте «зуби полоскати»

27 листопада, перед початком Різдвяного посту, в день смерті апостола Пилипа (славився проповідями Слова Божого, численними зціленнями, його теж розіп’яли на хресті) влаштовують заговини, або «запусти».

Готують смачну обрядову вечерю: борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажать м’ясо, зокрема птицю. За звичаєм, до батьків приходять вечеряти дочки із зятями, котрі недавно побралися, а також запрошують кумів та одиноких сельчан. Залишки від вечері віддають бідним. З цього дня жінки колись починали прясти кужіль (вовну) на полотно.

На заговини молодь організовувала вечірку-складчину (ще побутували назви «Пущеннє», «Останні гулі», «Постове»), на котру збиралися й сімейні родини. Дівчата й хлопці пригощали один одного. Окрім того, юнаки наймали музик. І

У перший день посту ті, хто приходив на вечерю, знову збиралися разом, але для того, щоб «полоскати зуби»… горілкою від «скоромної їжі». Певно, робили це переважно чоловіки.

А в східних районах України колись побутував звичай цього дня «в’язати колодку»: батькові за те, що сина не оженив, а матері – що доньку заміж не видала впродовж осінньої пори.

Наступні 40 днів, аж до самого Різдва, не можна вживати скоромного, м'ясного та молочного, натомість на столі переважають пісні страви.

Але з початком Пилипівки молодь не припиняла зустрічатися: дівчата раз за разом бігали до хати якоїсь удови на «досвітки», де пряли, вишивали в гурті, часто аж до світання. Адже від їхньої працьовитості залежало придане. До речі, дівчата постили з особливою метою: аби випросити собі нареченого. На Волині і досі побутує повір’я: «Хто постить, той доброго чоловіка випостить».

Наталія ГЛАВНІЧЕК.