→Рубрики →Політика

«Нові обличчя» «нової влади»

Чому Ігорі одразу стають народними депутатами, а Юлія мусить чекати?

За підсумками виборів народних депутатів України, які відбулися 26 жовтня ц. р., область у Верховній Раді України повинні були представляти лише 7 парламентарів. Усі вони чоловіки, половина з них мають ім’я Ігор. Троє у фракції «Народного фронту», стільки ж – у групі «Воля народу»…

Проте після розмови з Президентом України вже екс-народний депутат від Луцького округу№22, голова Одеської облдержадміністрації Ігор Палиця, який потрапив у парламент нового скликання за списком «Блоку Петра Порошенка» вирішив відмовитися від депутатських повноважень... І тоді Волинь залишилася в парламенті з шістьма повпредами, до яких може приєднатися хіба що одна жінка...

То хто ж із громадян, які мають стосунок до Волині, представляє її інтереси мешканців у новообраній Верховній Раді України?

Як передбачала «Волинська газета» ще 18 вересня ц. р. у статті під заголовком «Дефіцит виборчих списків», за партійними списками від партій та блоків ЦВК зареєструвала надто мало громадян, які в разі перемоги на дострокових парламентських виборах могли б представляти наш край у найвищому законодавчому органі нашої держави.

Найменше їх виявилося в прохідних частинах списків «Блоку Петра Порошенка», «Народному фронті», «Громадянській позиції», «Свободі», «Самопомочі». По одному. Найбільше – два – в «Батьківщині». В Радикальній партії Олега Ляшка – жодного. Проте одні партії взагалі не потрапили до парламенту, іншим не вистачило відсотків, аби повноваження поширити на більше частину своїх кандидатів, ніж це сталося насправді.

Отже, хто реально міг бути народним депутатом, але ним не став? Насамперед, парламентар попереднього скликання, голова облорганізації «Свободи» Анатолій Вітів (№6 у списку партії). Також – другий секретар ЦК КПУ, теж колишній народний депутат Адам Мартинюк (№2), а також перший секретар Волинського обкому Компартії України Петро Бущик (№26). У списку «Громадянської позиції» балотувався військовослужбовець із Луцька Олександр Кралюк (№15). «Батьківщина» записала вже колишніх нардепів Ярослава Федорчука (№27, уродженець с. Несвіч Луцького р-ну) та Віктора Олійника (№46, родом із Володимира-Волинського) та рідного брата екс-губернатора Волині Анатолія Француза – Віталія Француза (№48, живе в Житомирі).

Майже детективна історія сталася з волинянином Артемом Запотоцьким. У вересні ц. р. лідер Радикальної партії Олег Ляшко оприлюднив попередній список своїх кандидатів, де прізвище цього волинського кандидата була на чільному місці. Проте коли справа дійшла до реєстрації, то пораненого на Майдані активіста з Луцька там не виявилося…

Взагалі, минулі вибори показали, що волиняни всі разом і кожен окремо мають дуже віддалений доступ до тіл основних українських політиків, тому боротьбу за місця у верхній частині списків наші програли ще до початку волевиявлення громадян. Натомість вони кинулися в боротьбу за мандат у всіх п'яти мажоритарних округах, часто поборюючи один одного, хоча ще рік тому разом стояли на сцені Євромайдану, разом організовували мітинги та демонстрації, разом говорили про єдність та монолітність... От і вийшло, що в окрузі №19 Ігор Гузь змагався з Євгеном Мельником, в окрузі №20 Володимир Бондар із Володимиром Красулею, а в окрузі №22 Олександр Пирожик із Павлом Данильчуком...

То хто ж, урешті-решт, отримав повноваження народного депутата України за списками партій та в мажоритарних округах і в яких фракціях та групах вони наразі перебувають?

Подавати попередній список треба було за алфавітом. Із врахуванням того, що голова Одеської облдержадміністрації Ігор Палиця донедавна був народним депутатом України від Луцького округу №22 і що його фонд «Новий Луцьк» дуже довго та продуктивно працював на теренах обласного центру, продовжуємо його вважати своїм, незважаючи на те, що сам Ігор Петрович зареєстрований на Прикарпатті (м. Яремче), а проживає в Одесі. Мало того, є підстави вважати Ігоря Палицю нашим народним депутатом, проте виникла одна суттєва обставина: після зустрічі з Президентом України він в одній із соціальних мереж повідомив – відмовляється від повноважень парламентаря, щоб зосередитися на роботі виключно голови Одеської облдержадміністрації. Так Волинь втратила один із семи дієвих та реальних «багнетів» у найвищому законодавчому органі України. Причому втрата відбулася від президентської партії...

Миколу ж Мартиненка, який колись був нардепом від Ковельського округу №21 (як і його помічника-консультанта Олену Лєдовських, котра згодом теж стала парламентарем), до уваги не братимемо: надто давно вони втратили реальний зв'язок із Волинню...

Отже, ось хто залишився:

1. Ігор Гузь – «Народний фронт», Володимир-Волинський округ №19.

2. Ігор Єремеєв – «Воля народу», Маневицький округ №23.

3. Степан Івахів – «Воля народу», Ковельський округ №21.

4. Ігор Лапін – «Народний фронт», Луцький округ №22.

5. Сергій Мартиняк – «Воля народу», Горохівський округ №20.

6. Юрій Савчук – «Народний фронт», №22 у списку партії.

До речі, великий шанс набути повноважень народного депутата залишається в лучанки, доцента кафедри цивільно-правових дисциплін Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Юлії Вусенко (№36 у списку «Самопомочі», де, здебільшого, записані галичани та кияни): якщо мінімум 5 соратників по партії, які перебувають вище у списку, підуть за прикладом Ігоря Палиці працювати в органи державної виконавчої влади, то Юлія Василівна займе місце у Верховній Раді України. Тоді, вочевидь, міліція таки розкриє злочин, який стався недавно стосовно родини Юлії Вусенко: хтось уночі підпалив їхній автомобіль...

А от у заступника Луцького міського голови Тараса Яковляєва (№49 у списку «Самопомочі») шансів значно менше, але вони теж зберігаються на доволі високому рівні.

Роман УСТИМЧУК.

На фото із соціальних мереж: Юлія Вусенко під час прес-конференції.