„Щоб наші діти не гинули на сході”

„Щоб наші діти не гинули на сході” Батько загиблого героя, комбата 51-ї ОМБ Леоніда Палінкевича, Колківський селищний голова Олександр Палінкевич організовує роботу по збору коштів на допомогу українській армії.
14 грудня за ініціативи  директора Колківського будинку культури Любові Романюк працівники закладу, жителі селища, студенти місцевого вищого професійного училища провели благодійний концерт ”Моя земля - земля моїх батьків”, під час якого збирали кошти на потреби українського війська.
 У виконанні чоловічого ансамблю Будинку культури, фольклорного колективу, жіночого вокального ансамблю „Криниченька”, дитячого хореографічного танцювального колективу „Калинонька” зі сцени до присутніх у залі линули чудові композиції,  сповнені патріотизму і гордості за своїх співвітчизників. Учениця Колківського вищого професійного училища   Надія Шулячинська читала поезію „Нас не подолати”, написану Любов’ю Романюк.
У вестибюлі Будинку культури місцевий підприємець Микола Васага виставив на продаж штучні ялинки, а виручені гроші передав на потреби бійців АТО. Загалом було зібрано 6  тисяч дев’ятсот тридцять два гривні.
Колківський селищний голова Олександр Палінкевич повідомив присутнім, що вже з самого початку „неоголошеної війни”депутатами ради було зібрано понад 50 тисяч гривень, за які  придбали необхідні речі і передали на Схід. Благочинний УПЦ КП Маневицького району, протоієрей Андрій дякував усім, хто долучився до благодійної акції, та поділився враженням від поїздки на Схід, з якої нещодавно повернувся.
Директор Колківського вищого професійного училища Людмила Панасюк з гордістю розповіла про своїх вихованців,  які не маючи фінансової можливості  допомогти, готували домашню випічку, бублики, сушили овочі на борщові заправи, хлопці вирізали устілки у взуття військових та плели сітки для укриття бойової техніки. І коли одного хлопчину запитали, для чого так багато сітки, адже вже одну відправили, той відповів: ”Я плету собі, закінчу училище і піду на війну”.
Цей рік був і, на жаль, ще залишається для моїх співгромадян тяжким випробуванням на стійкість і силу духу. Багато, можна сказати, прозріли і по- іншому сприймають події в державі, але є ще й такі, що в очікуванні - мовчать. І знову, як і у всі важкі часи для держави, ми, прості люди, волонтери разом допомогаємо нашій армії відновлювати її боєздатність та виживати бійцям.   І допоки буде тривати ця війна, не залишимо без допомоги нашу армію.
Інна ЛЕВЧИК, смт Маневичі.

  • Коментуйте FaceBook
  • Коментуйте ВКонтакте
  • Опитування
  • Результати

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Чи варто Україні запровадити візовий режим із громадянами Білорусі та Росії?

Давно пора (169) - 88%
Пізно (5) - 2.6%
Яка різниця? (4) - 2.1%
А як тоді наші заробітчани поїдуть у РФ і РБ? (8) - 4.2%
Мені байдуже (5) - 2.6%